Гапоненко Володимир Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Іванович Гапоненко
Гапоненко Володимир Іванович.jpg
Народився 20 грудня 1969(1969-12-20)
Сквира, Україна
Помер 8 січня 2020(2020-01-08) (50 років)
Тегеран, Іран
·Збиття Boeing 737 під Тегераном
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність льотчик
Відомий завдяки Командир Boeing 737—800.
Alma mater Кіровоградське вище льотне училище цивільної авіації
Нагороди Герой України

Володимир Іванович Гапоненко (нар. 20 грудня 1969(19691220), Сквира — пом. 8 січня 2020, Тегеран) — український льотчик.[1] Пілот авіакомпанії Міжнародні авіалінії України[2] Командир екіпажу рейсу PS752 Boeing 737.[3] Герой України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Володимир Гапоненко у 1987 році вступив до Кіровоградського вищого льотного училища цивільної авіації (нині Кропивницька льотна академія Національного авіаційного університету), яке закінчив у 1992 році, за фахом «Експлуатація повітряного транспорту» за спеціалізацією «Повітряна навігація». Інженер-штурман[4].

З 1992 року розпочав роботу в Борисполі на посаді штурмана літака Ту-134. За інформацією Міжнародних авіаліній України, Гапоненко мав 11600 годин нальоту на літаках Boeing 737, в тому числі 5500 годин у якості командира повітряного судна[5].

8 січня 2020 року загинув в результаті збиття літака Boeing 737 рейсу PS752 авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» ракетами Протиповітряної оборони Ірану[6]. За словами офіційних представників Ірану, причиною трагедії став людський фактор.

Сім'я[ред. | ред. код]

  • Дружина — Катерина Гапоненко[7][8]
  • Дві доньки

Нагороди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]


Попередник: Герой Україникавалер ордена «Золота Зірка»
№ 207
29 грудня 2020
Наступник:
Філіпчук Ігор Ярославович Лихно Денис Михайлович