Гаркуша Микола Євтихійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Євтихійович Гаркуша
Народження 12 грудня 1905(1905-12-12)
Васильківка, Дніпропетровська область
Смерть 17 грудня 1944(1944-12-17) (39 років)
Угорщина
Поховання Івано-Франківськ
Країна Радянський Союз
Вид збройних сил піхота
Партія КПРС, КП(б)У
Звання Майор
Командування 1129-й полк
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу орден Леніна орден Червоного Прапора орден Суворова III ступеня орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки

Микола Євтихійович Гаркуша (12 грудня 1905 — 17 грудня 1944) — Майор РСЧА, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1943). Командир 1129-го стрілецького полку 337-ї Лубненської стрілецької дивізії 40-ї армії Воронезького фронту.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 12 грудня 1905 року у селі Васильківка, нині селище міського типу Дніпропетровської області, у селянській родині. Українець. Член ВКП(б) із 1940 року. Закінчив 4 класи. Працював на залізниці.[1]

У Червоній Армії з вересня 1927 року. У діючій армії з серпня 1941 року.

1129-й стрілецький полк (337-а стрілецька дивізія, 40-а армія, Воронезький фронт) під командуванням майора Миколи Гаркуші при наступі на київському напрямку, під час битви за Дніпро, 11 вересня 1943 року в боях за місто Гадяч Полтавської області України. форсував річку Псел і увірвався до міста, яке цього ж дня було повністю звільнено від фашистських окупантів.[2]

18 вересня 1943 року 1129-й стрілецький полк майора Гаркуші Н. Є. опанував місто Лубни Полтавської області, і, розвиваючи наступ, вийшов до річки Дніпро, а 25 вересня 1943 року переправився через Дніпро в районі села Зарубинці Канівського району Черкаської області України, захопивши плацдарм.[1][2]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 жовтня 1943 року за вміле командування стрілецьким полком, зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і виявлені при цьому мужність і героїзм майору Гаркуші Миколі Євтихієвічу присвоєно звання Герой Радянського союзу з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (№ 1196).[2]

Командир полку М. Є. Гаркуша загинув смертю хоробрих 17 грудня 1944 року у боях під угорським містом Мішкольц. Похований із військовими почестями у місті Станіславів, (нині Україна).[2]

Нагороди[ред. | ред. код]

Орден Леніна

Орден Червоного Прапора

Орден Суворова 3-го ступеня

Орден Вітчизняної війни 1-го ступеня

Орден Червоної Зірки

Герой Радянського Союзу

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

В місті Івано-Франківськ до 2022 року була вулиця названа в честь Миколи Гаркуші[1] рішенням міської ради вулицю перейменовано на честь солдата СС Галичина Михайла Мулика, який не був реабілітований Радянським Союзом чи Україною, за участь в Колабораціонізмі у Другій світовій війні[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Гаркуша Микола Євстахійович — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 10 березня 2023.
  2. а б в г Гаркуша Николай Евтихиевич. warheroes.ru. Процитовано 10 березня 2023.
  3. На 100-му році помер останній франківський дивізійник Михайло Мулик. Курс. 26 січня 2020. Процитовано 10 березня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]