Васильківка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Васильківка
Васильківський район герб.jpg
Герб
Панорама Васильківки
Панорама Васильківки
Васильківка
Розташування міста Васильківка
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район/міськрада Васильківський район
Громада Васильківська селищна громада
Код КОАТУУ: 1220755100
Облікова картка Васильківка 
Основні дані
Засноване 1775
Статус з 1957 року
Площа 15.7 км²
Населення 11 930 (01.01.2016)[1]
Густота 757 осіб/км²
Поштовий індекс 52600—52604
Телефонний код +380 5639
Географічні координати 48°12′30″ пн. ш. 36°01′46″ сх. д. / 48.20833° пн. ш. 36.02944° сх. д. / 48.20833; 36.02944Координати: 48°12′30″ пн. ш. 36°01′46″ сх. д. / 48.20833° пн. ш. 36.02944° сх. д. / 48.20833; 36.02944
Висота над рівнем моря 78 м
Водойма Вовча
Відстань
Найближча залізнична станція: Улянівка
До обл. центру:
 - фізична: 69 км
 - автошляхами: 82 км
Селищна влада
Адреса смт Васильківка, вул. Першотравнева, 140
Голова селищної ради Павліченко Сергій Володимирович
Карта
Васильківка. Карта розташування: Україна
Васильківка
Васильківка
Васильківка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Васильківка
Васильківка

Василькі́вка — селище міського типу в Україні, центр Васильківської селищної територіальної громади і Васильківського району Дніпропетровської області.

Географічне розташування[ред.ред. код]

станція Ульянівка

Селище міського типу Васильківка знаходиться на правому березі річки Вовча, вище за течією на відстані 3,5 км розташоване село Вовчанське, на протилежному березі - смт. Письменне та села Іванівка, Шев'якіне, Павлівка і селище Правда. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера. Через селище проходять автомобільні дороги Т 0401, Т 0408 і залізниця, станція Улянівка.

Таблиця зміни чисельності населення[ред.ред. код]

Зірочками позначені дані переписів населення, без зірочок — відомості Державного комітету статистики України станом на 1 січня відповідного року.

Таблиця зміни чисельності населення
2001* 2006 2007 2008 2009 2010 2011
12 028 11 849 11 829 11 880 11 860 11 878 11 885

Археологія[ред.ред. код]

В околицях Васильківки розташовані кургани кочовиків-половців (XI—XIII століття).

Історія[ред.ред. код]

У 1707 році за наказом Коша Запорізького на річку Вовчу був виставлений козацький пост, який вів спостереження за рухом татар. Так тут виник запорізький зимівник. Після ліквідації Січі у цій місцевості поселилася група козаків. До них в 1775 році приєдналось чимало родин, що переселилися з-під Кобеляк, що на Полтавщині. Зимівник перетворився на військову слободу Василькова. Назва її пов'язана з іменем першого поселенця Василя Покваліпта. У вересні 1775 року вона стала Васильківкою. У 1781 році в ній проживало близько 750 чоловік. Основним заняттям жителів було сільське господарство — хліборобство, тваринництво.

Завдяки вигідному розташуванню Васильківки на шляху, що вів на Запорожжя кількість населення швидко зростала і у 1859 році становила 4,3 тис. чоловік.

Станом на 1886 рік у селі мешкало 5 552 особи, налічувався 941 двір, були православна церква, школа, 9 лавок, 2 бондарні, 2 винних склади, 6 постоялих дворів, відбувалось 3 ярмарки на рік та базари по святах[2]. Село було центром Васильківської волості Павлоградського повіту Катеринославської губернії.

Ще інтенсивніше село почало розвиватись із побудовою наприкінці 19 століття поблизу нього Катерининської залізниці. У 1901 році почав діяти паровий млин, з'явилися перші крамниці. В 1914 році в селі було 2 церковноприходські та 4 земські школи, відкрилась лікарня на 11 місць з 1 лікарем. Населення становило 12 тис. чол.

В роки Першої світової війни та Громадянської війни Васильківку завойовували різні війська, що діяли на цій території:

квітень 1918 — німецько-австрійські війська;
листопад 1918 — війська Червоної Армії;
червень 1919 — війська Добровольчої армії під командуванням генерала Денікіна;
30 грудня 1919 — остаточне завоювання села Червоною Армією, встановлення радянської влади.

Після запровадження нового адміністративного поділу УРСР село стала центром Васильківського району цієї ж губернії. З 1925 з введенням окружної системи стала належати до Павлоградської округи. З 1926 року з об'єднанням Павлоградської й Катеринославської округ Васильківський район входить до Дніпропетровської округи. У 1932 році увійшла до складу Дніпропетровської області.

Під час колективізації у 1920 роках в селі створено чотири колгоспи — «Заповіт Леніна», ім. Будьонного, ім. Ворошилова та ім. Леніна.

У 1940 році у Васильківці було 2 середні, 3 семирічні і 5 початкових шкіл, лікарня на 50 місць, поліклініка та амбулаторія, 4 клуби, бібліотека. Видавалась районна газета.

Під час Другої світової війни окуповане німецькими військами 18 жовтня 1941 року. 17 вересня 1943 року звільнене радянськими військами.

В другій половині 20 століття після відбудови завданих війною руйнувань, розвиток села продовжився. У 1957 році Васильківці присвоєно статус селища міського типу. В цей період відбулося укрупнення колгоспів, до колгоспу ім. Леніна було приєднано інші артілі. У 1957 році створено Васильківську міжколгоспну будівельну організацію, у 1961 році на базі Улянівської МТС утворено районне відділення «Сільгосптехінка».

12 листопада 2014 року у селищі невідомі завалили пам'ятник Леніну.

Іфраструктура Васильківки у 1967 році:

пошта, телеграф, телефонна станція, радіовузол, побутовий комбінат, телеательє;
35 торговельних установ;
районна лікарня на 210 ліжок, поліклініка, жіноча і дитяча консультації, аптека;
три середні, дві восьмирічні, п'ять початкових шкіл;
районний будинок культури та чотири колгоспних, районні бібліотеки для дітей і дорослих.

Сучасність[ред.ред. код]

Промисловість та сільське господарство[ред.ред. код]

Найбільші діючі підприємства: Васильківський сирзавод, Васильківський комбікормовий завод, ВАТ «Васильківська агропромтехніка», ОП «Васильківський комбінат промбудматеріалів». Діє декілька фермерських господарств.

Соціально-культурна сфера[ред.ред. код]

Три середніх загальноосвітніх школи та одна неповна середня, два дошкільних навчальних заклади, центральна районна лікарня, ФАП.

У Васильківці діють районний та селищний будинки культури, музична школа, центральна і селищна бібліотеки, музей. У 2010 році відкрито спортивний комплекс «Олімпієць».

Спорткомплекс

Транспорт[ред.ред. код]

Через селище проходять:

Розташування і рельєф[ред.ред. код]

Розташоване у південно-східній частині Дніпропетровської області на Придніпровській низовині, на правому березі річки Вовча. Середня висота над рівнем моря — 70-80 м з підвищенням до 100 м у східній частині, в районі залізничної станції.

Біля населеного пункту знаходится геологічна пам'ятка природи — скелі залізистих кварцитів на річці Вовчій та ландшафтний заказник загальнодержавного значення Бакаї.

Сусідні населені пункти: селище Правда (півн.), Бондареве, Вовчанське (півд.), Іванівка, Улянівка (півн.-зах.)

Персоналії[ред.ред. код]

В селищі народилися:

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Чисельність наявного населення за регіонами (за оцінкою) на 1 січня 2016 року // Чисельність наявного населення УКРАЇНИ. — К., 2016. — С. 21.
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)