Гармата Нока

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гармата Нока
Nock volley gun.jpg
Органна гармата Нокла в музеї Чарльстона 1779-1780
Тип Органна гармата
Походження  Велика Британія[1]
Історія використання
На озброєнні Королівський флот 1782–1804[1]
Оператори Об'єднане Королівство[1]
Війни Наполеонівські війни[1]
Історія виробництва
Розробник Джеймс Вілсон
Розроблено 1779[1]
Характеристики
Довжина ствола 510 мм[1]

Калібр .46 inches (12 mm)[1]
Стволи 7
Дія кременевий замок, кілька стволів[1]
Темп вогню Сім пострілів за раз, швидкість перезарядки залежить від підготовки стрільця[1]
Дульна швидкість різна
Ефективна дальність вогню різна
Система живлення Дульнозарядне[1]

Гармата Нока це семиствольна гладкоствольна зброя з кременевим замком, яку використовували в ВМС Великої Британії на перших етапах наполеонівських воєн. Цю органну гармату використовували для абордажного бою, але її використовували рідко через потужну віддачу.

Через свій химерний вигляд та функціонування її використали в сучасних художніх творах, зокрема в фільмі "Аламо" і в серії романів про Ричарда Шарпа.[1]

Історія та конструкція[ред. | ред. код]

Зброю винайшов британський інженер Джеймс Вілсон в 1779, а названа була на честь Генрі Нока, лондонського виробника зброї з яким було підписано контракт на виробництво зброї. Її розробили для стрільби з такелажу бойових кораблів Королівських ВМС в разі абордажу ворожих кораблів.Теоретично, одночасний постріл з семи стволів має сильний вражаючий ефект на щільний натовп людей.[1]

Органна гармата мала сім стволів зварених разом, з невеликими отворами просвердленими від центрального ствола до шести інших стволів навколо. Центральний ствол вкручували в порожній патрубок, який створював камору і був поєднаний з каналом.

Гармата мала звичайний кременевий замок, де запалювальний порох підпалював основний заряд через невеликий канал. Коли вогонь доходив до центральної камори, всі сім зарядів підпалювалися одночасно, що давало більш-менш одночасний постріл.[1]

Перші моделі мали нарізні стволи, але це ускладнювало заряджання, тому всі наступні моделі випускалися з гладкими стволами.

Використання[ред. | ред. код]

На початку наполеонівських воєн, Королівські ВМС замовили 500 гармат Нока. Проте, спроби використання в бою виявили конструктивні недоліки. Віддача всіх семи стволів була дуже високою і інколи зброя калічила стрільців, крім того зброю важко було контролювати. До того ж офіцери намагалися не використовувати гармати в бою через острах підпалення такелажу та вітрил іскрами від пострілу.[1]

Було розроблено меншу, легшу версію. Зменшилася відстань стрільби, але віддача була дуже потужною для матросів. Кілька моделей, які придбали для Королівських ВМС, були списані зі служби в 1804.

Зразки, які збереглися, можна побачити в експозиції музею Йорк-Кастл, на виставці Голлівудська зброя в Національному музеї вогнепальної зброї, в Королівському музеї зброї в музеї Чарльстона.[1]

Популярна культура[ред. | ред. код]

Увагу до гармати Нока звернули в 1960 році в фільмі Аламо, де її використовував актор Річард Відмарк, який грав Джима Боуї. Гармата з фільму зараз зберігається в Національному музеї зброї.[1] Гармату Нока можно побачити в фільмі Володар морів (2003), та фантастичних фільмах Джона Гекс (2010) і Президент Лінкольн: Мисливець на вампірів (2012).

В історичних романах Бернарда Корнвела про британського солдата Річарда Шарпа та в телесеріалі Шарп, гармату Нока використовував персонаж Патрік Гарпер.[2]

В відео грі Gun, головний антагоніст, Томас Магрудер, використовує гармату Нока для боротьби з останнім босом гри. Пізніше гармата доступна гравцю після закінчення гри.

В одній з серій передачі American Guns було побудовано сучасну версію такої гармати.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т Matthew Sharpe "Nock's Volley Gun: A Fearful Discharge" American Rifleman December 2012 pp.50-53
  2. Weapons — Harper's Nock Volley Gun — The Sharpe Appreciation Society. Southessex.co.uk. 2002-10-26. Архів оригіналу за August 31, 2012. Процитовано 2009-10-23.