Гармата 5 см FlaK 41
| 5 см FlaK 41 | |
|---|---|
 | |
| Тип | зенітна гармата |
| Походження |
 Третій Рейх |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1941—1945 |
| Оператори | Вермахт |
| Війни | Друга світова війна |
| Історія виробництва | |
| Виробник | Rheinmetall-Borsig |
| Виготовлення | 1936 |
| Виготовлена кількість |
200[1] |
| Характеристики (Flak 41 на причепі[2]) | |
| Вага | 4300 кг |
| Довжина | 6050 мм |
| Довжина ствола | 4340 мм |
| Ширина | 2390 мм |
| Висота | 2160 мм |
| Обслуга | 7 |
|
| |
| Вага снаряду | ОФ; 2,25 кг (4 lb 15 oz) |
| Калібр | 50 мм |
| Дія | газовідведення |
| Лафет | 2-осьовий причіп |
| Підвищення | від -10° до ±90° |
| Траверс | 360° |
| Темп вогню | 180 постр./хв. |
| Дульна швидкість | 840 м/с |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | 3050 м |
| Максимальна | 10350 м |
| Система живлення | 5-зарядний магазин |
|
| |
Гармата 5 см FlaK 41 у Вікісховищі | |
5 см FlaK 41 (нім. Flugabwehrkanone 41 — зенітна гармата) була німецькою 50 мм зенітною гарматою яку створили для захисту від літаків на висотах вище за висоти на які стріляли легкі (37 мм) гармати, але нижче стелі важких (75 мм і більше) гармат. Гармата була визнана невідповідною й була випущена малою партією.
Розробка гармати велася повільно: вона розпочалася у 1936, але контракт Rheinmetall-Borsig отримали лише у 1940. Гармату випускали у двох варіантах, один був змонтований на двоосному причепі, інший був стаціонарним і використовувався для захисту важливих промислових об'єктів. Жоден варіант не був успішним і мав однакові недоліки. Швидкість горизонтального наведення була низькою при наведенні на швидкісні цілі і гармата була визнана слабкою, не дивлячись на те, що заряд давав потужний вибух достатній, щоб осліпити ціль вдень. Відносно важкий снаряд (лише вага гільзи становила 2,2 кг) був громіздким та важки при спорядженні у 5-зарядні обойми[3].
Гармата була автоматичною з газовідводним механізмом і блокувальним падаючим затвором, який мав напрямні опори на блоці, які збігалися з напрямними на оболонці. Механізм живлення керувався відбоєм затвору. Буфер був встановлений центрально у люльці, муж двома пружинами накатника[2].
Починаючи з 1941 всього було вироблено 60 екземплярів гармати 5 см Flak 41. Деякі з них залишалися на службі до 1945[3].
Пізніші німецькі спроби створити середню зенітну гармату сфокусувалися на 55 мм зброї (Gerät 58) та 5 см Pak 38 Gerät 241.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Hogg, Ian. Twentieth-Century Artillery. New York: Barnes & Noble Books, 2000. ISBN 0-7607-1994-2 Pg.112
- ↑ а б 5 cm Flak 41: Antiaircraft Gun Materiel. Technical Manual, War Department, June 29, 1943. Архів оригіналу за 11 січня 2015. Процитовано 10 листопада 2017.
- ↑ а б Bishop, Chris (1998). The Encyclopedia of Weapons of World War II. New York: Barnes £ Noble Books. с. 168. ISBN 0-7607-1022-8.
Посилання[ред. | ред. код]
- 5 cm Flak 41 [Архівовано 11 січня 2015 у Wayback Machine.], Catalog of Enemy Ordnance, U.S. Office of Chief of Ordnance, 1945.