Rheinmetall

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Rheinmetall
Rheinmetall AG
Тип публічна компанія
Форма власності акціонерне товариство
Організаційно-правова форма господарювання Aktiengesellschaft[d][1]
Галузь машинобудування, оборонна промисловість
Лістинг на біржі Франкфуртська біржа
Засновано 13 квітня 1889
Штаб-квартира Німеччина Німеччина, Дюссельдорф
Ключові особи Армін Паппенгер[3]
Продукція воєнна техніка, зброя, двигуни, автокомплектуючі
Виторг 4,9 млрд € (2012)
Операційний прибуток (EBIT) 853 000 000 € (2023)[4]
Чистий прибуток 535 000 000 € (2023)[4]
Активи 11 707 000 000 € (31 грудня 2023)[4]
Власний капітал 3 316 000 000 € (31 грудня 2023)[4]
Власник(и) BlackRock[1] і Fidelity Investments[1]
Співробітники 28 054 осіб (31 грудня 2023)[4]
Дочірні компанії
  • Oerlikon Rheinmetall Air Defenced, Pierburgd[1], Rheinmetall Nordicd[1], Eurometaald[1], Rheinmetall Automotived[1], Rheinmetall MAN Military Vehicles[1], RWM Italiad[1] і Rheinmetall Air Defence (Switzerland)d[1]
  • Член Федеральна асоціація німецької індустрії безпеки та оборониd[5][6], RIPE NCC[7], American Chamber of Commerce in Germanyd[6], Atlantik-Brücked[6], German Aerospace Industries Associationd[6], BMEd[6], Förderkreis Deutsches Heerd[6], Q110736643?[6], Q1236135?[6], Q85620700?[6], Economic Council Germanyd[6], Німецьке товариство оборонних технологійd[6] і Deutsche Gesellschaft für Wehrmedizin und Wehrpharmazied[6]
    www.rheinmetall.de
    CMNS: Rheinmetall у Вікісховищі

    Rheinmetall AG (вимова Ра́йнмета́ль АҐ) — німецький машинобудівний та зброєбудівний концерн зі штаб-квартирою в Дюссельдорфі. Утворений у 1889 році. Є одним з найбільших виробників військової техніки і зброї в Німеччині та Європі. Основна продукція концерну — військова техніка, зброя, а також виробництво комплектуючих для автомобілів. Штаб-квартира концерну знаходиться в Дюссельдорфі. Акції компанії торгуються на Франкфуртській біржі, а також на усіх німецьких біржах[8].

    Історія[ред. | ред. код]

    Друкарська машинка (1920 рік) виробництва компанії Rheinmatall, яка була змушена виготовляти невійськову продукцію після Першої світової війни.

    У 1889 році підприємець і винахідник Генріх Ергардт створив невелику компанію з виробництва озброєння, зокрема боєприпасів. Пізніше компанія розширила виробництво за рахунок випуску артилерійських систем і стрілецької зброї. На початок Першої світової війни компанія стала найбільшим виробником озброєння в Німеччині. На січень 1914 року чисельність її робітників перевищувала 8000 чоловік, до 1915 — 14000, а до кінця війни — 48000. На кінець 1917 року компанія щодня виробляла понад 2,5 млн патронів і снарядів, понад 500 пістолетів, гвинтівок та кулеметів, до 50 різних артилерійських і зенітних гармат.[джерело?]

    Після підписання Версальського договору в липні 1919 року Німеччині було заборонено випускати великокаліберне озброєння, яке було основним у виробництві Rheinmetall. Внаслідок цього компанія була змушена переорієнтуватися на виробництво цивільної продукції.

    Відродження[ред. | ред. код]

    З середини 1930-х років компанія Rheinmetall-Borsig AG1933-му Rheinmetall викупила збанкрутілу залізничну фірму August Borsig GmbH) почала інтенсивно нарощувати виробництво озброєння від пістолетів та кулеметів до автоматичних гармат, протитанкових гармат, гаубиць та бронепоїздів. 1937 року в підрозділі компанії Rheinmetall-Borsig AG, — фірма Alkett, налагодила під Берліном виробництво танків, які за технічною документацією проходили як тракторна техніка для сільського господарства (через обмеження, передбачені Версальським договором). У 1941 році відбулася зміна всього керівництва компанії на офіцерів військових структур Третього рейху. Rheinmetall перейшла в підпорядкування державного концерну Reichswerke AG Hermann, який відповідав за управління військовими заводами Німеччини. З тих пір компанія поступово нарощувала свої потужності і зараз є однією з провідних з виробництва збройної техніки в Європі.[джерело?]

    7 березня 2023 року Rheinmetall зазнав великої кібератаки, яка, за даними представників компанії, не завдала серйозної шкоди IT-системам. Аналітики підозрювали, що за кібератакою можуть стояти хакери, пов'язані з російським урядом[9].

    Rheinmetall Defence[ред. | ред. код]

    Продукція[ред. | ред. код]

    • Броньовані гусеничні, колісні та вантажні транспортні засоби
    • Зброя та боєприпаси
    • Баштові системи артилерійського вогню
    • Системи ППО та комплектуючі
    • Системи військового та індивідуального захисту на морі, в повітрі та на суходолі
    • Системи контролю, комунікації, керування і розвідки
    • Електронна оптика
    • Системи комп'ютерної симуляції і тренінгу
    • Технології ABC-мобільної розвідки
    • Системи прицілювання та ведення вогню
    • Індивідуальне оснащення піхоти майбутнього
    • Навігаційне обладнання
    • Артилерійське обладнання літаків
    • Виробничі та тестувальні центри

    Деякі історично відомі вироби[ред. | ред. код]

    Контракт з Росією[ред. | ред. код]

    9 лютого 2011 року Міністр оборони РФ Анатолій Сердюков та голова Rheinmetall AG Клаус Еберхар підписали угоду про розбудову центру бойової підготовки і симулятор бойових дій військ місткістю до 30 тис. солдатів і офіцерів на рік на полігоні в м. Муліно (Нижньогородська область, загальна площа полігону 500 км²), загальною вартістю 120 млн. €.

    Навчальний центр мав бути завершений в червні 2014 року[10]. Але внаслідок агресії Росії проти України в Криму та прийняте рішення Ради міністрів ЄС про введення проти Росії відповідних європейських санкцій, уряд Німеччини в березні 2014 зупинив співробітництво концерну з Росією[11].

    Джеймс Льюїс (Центр Міжнародних та стратегічних досліджень): «Я не думаю, що німецька компанія зіграла вирішальну роль [в підвищенні боєздатності російської армії], особливо враховуючи, що проєкт у Муліно був заморожений під натиском уряду в Берліні. Але я б не став применшувати й користь, отриману російською армією від співпраці з Rheinmetall, яка не тільки надала російській армії обладнання зв'язку і передові технічні засоби навчання особового складу, а й допомогла їй чітко сформулювати свою нову військову доктрину»[12].

    Співпраця з Україною[ред. | ред. код]

    Перспективний танк Panther KF51

    У квітні 2022 року, на початку російського вторгнення в Україну, Rheinmetall запропонував уряду Німеччини передати Україні БМП Marder та танки Leopard 1 із власних запасів компанії. Ці пропозиції були початково відхилені через позицію уряду щодо першочергового надання техніки радянського зразка[13]. Втім, компанія почала в односторонньому порядку відновлювати БМП для майбутньої передачі або Україні, або Греції за програмою «Рінґтауш» (Греція мала передати Україні свої БМП-1 та натомість отримати Marder)[14]. У січні 2023 було заявлено, що за умови укладення замовлення, компанія може відновити близько 110 танків Leopard 1 та Leopard 2 протягом року[15] та викупити 96 Leopard 1 у швейцарської компанії RUAG[16]. Станом на середину березня 2023 року, компанія ремонтувала 50 танків Leopard 2 та 100 танків Leopard 1, а також планувала придбати 36 Leopard 2 у Швейцарії[17].

    Під час вторгнення також було розгорнуто додаткові потужності та побудовано нові заводи для забезпечення Сил оборони України технікою. Зокрема, запроваджено виробництво деяких боєприпасів, що потрібні Україні: зокрема, дефіцитні снаряди для Gepard[18], боєприпаси для Leopard 2[19]. У квітні 2023 було озвучено плани з будівництва в Румунії центру обслуговування західної техніки для України[20].

    Відомо про постачання Україні такої техніки: модульний мобільний госпіталь[21], вантажівки MAN HX 8×8[22], автоматизовані системи спостереження SurveilSPIRE[23], БМП Marder, танки Leopard 1, Leopard 2[20], системи ППО Skynex[24] тощо.

    У березні 2023 року генеральний директор компанії Армін Паппергер заявив про наміри побудувати в Україні заводу для виробництва новітніх танків Panther KF51. За його словами, вартість будівництва склала б 200 млн євро, а завод міг би виготовляти до 400 танків щорічно[25]. Пізніше стало відомо про плани виготовлення в Україні автомобільної техніки, боєприпасів та систем ППО[26], а також бронетранспортерів Fuchs[27].

    13 травня 2023 року стало відомо, що Укроборонпром та Rheinmetall заснували спільне підприємство з ремонту і виробництва танків, в якому 51 % акцій та управління належать німецькій стороні[28]. Станом на 10 липня, орієнтовний час відкриття підприємства мав становити до 12 тижнів[29].

    28 липня 2023 року компанія заявила, що планує відкриття ремонтного центру[30], який мав відкритись наприкінці серпня. Також у компанії підтвердили наміри якнайшвидше налагодити виробництво танків, узявши в оренду одне з радянських бронетанкових підприємств[31].

    5 грудня 2023 року стало відомо, що виробництво в Україні може стати можливим з літа 2024 року для Fuchs та з літа 2025 року для Lynx[32].

    У лютому 2024 року стало відомо про плани побудувати завод з виготовлення боєприпасів за зразком заводу, що будувався на той час у Німеччині. У березні 2024 року в компанії повідомили, що заплановано будівництво чотирьох заводів на території України. Крім бронетехніки та боєприпасів, заводи будуть виготовляти порох і зенітні системи[33].

    Розробки[ред. | ред. код]

    Rheinmetall планує доопрацювати проєкт новітньої танкової 130 мм гармати до 2024 року[34]. Такі строки узгодженні із графіком розробки майбутнього європейського танка MGCS (Main Ground Combat System). За планом концептуальний вибір озброєння має відбутися наприкінці 2022 року, а етап демонстрації — у 2024-ому.

    Галерея[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. а б в г д е ж и к л м Річний звіт
    2. GRID Release 2017-05-22 — 2017-05-22 — 2017. — doi:10.6084/M9.FIGSHARE.5032286
    3. Ліві екстремісти спалили будинок голови Rheinmetall за допомогу Україні. // Автор: Максим Красіков. 01.05.2024, 18:29
    4. а б в г д https://www.boerse-frankfurt.de/equity/rheinmetall-ag/key-data
    5. https://www.bdsv.eu/bdsv-exhibitions/mitglieder.html
    6. а б в г д е ж и к л м н Bundestag Lobby Register / Hrsg.: Deutscher Bundestag — 2022.
    7. https://www.ripe.net/membership/indices/data/de.rheinmetall.html
    8. Rheinmetall AG - Investor Relations. ir.rheinmetall.com. Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 21 травня 2021.
    9. Хакери атакували сайт німецького концерну Rheinmetall: підозрюють росіян. РБК-Украина (укр.). Процитовано 13 березня 2023.
    10. Aviation Week & Space Technology: Rheinmetall Works On Combat Training Center In Russia [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.].(англ.) 3.09.2012
    11. Die Welt: Regierung stoppt vorerst Rheinmetall-Projekt in Russland [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.](нім.) 19.03.2014
    12. Радіо Свобода: Военный бицепс Владимира Путина [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.], 8.06.2014
    13. Rheinmetall просить уряд ФРН дозволити експорт танків "Leopard" в Україну. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 30 травня 2023.
    14. Rheinmetall відновив для України 16 БМП Marder, але не має дозволу уряду на експорт. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 27 вересня 2022. Процитовано 30 травня 2023.
    15. Rheinmetall може підготувати танки Leopard для передачі Україні впродовж року. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 21 січня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
    16. Rheinmetall прагне викупити Leopard 1 у швейцарської компанії для України. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 7 березня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
    17. Leopard Networking. Mac OS X Leopard. Berkeley, CA: Apress. с. 351—363. ISBN 978-1-59059-837-5. Архів оригіналу за 23 березня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
    18. У Німеччині будують завод із виробництва боєприпасів, зокрема і тих, які необхідні Україні. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 16 квітня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
    19. Rheinmetall готовий забезпечити снарядами танки Leopard 2, які передають Україні. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 28 січня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
    20. а б Rheinmetall організовує у Румунії ремонтний центр для техніки ЗСУ. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 3 квітня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
    21. Компанія Rheinmetall ZMS поставить Україні модульний мобільний госпіталь. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2022. Процитовано 30 травня 2023.
    22. Німеччина передає Україні вантажівки MAN HX 8x8. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 30 травня 2023.
    23. Rheinmetall постачає в Україну автоматизовані системи спостереження. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 6 березня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
    24. Україна отримала системи ППО Skynex. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 30 квітня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
    25. Німецький концерн Rheinmetall хоче побудувати танковий завод в Україні. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 23 березня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
    26. Rheinmetall планує виготовляти в Україні системи ППО. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 10 травня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
    27. В Україні планують виготовляти БТР Fuchs. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 28 травня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
    28. Rheinmetall: спільне підприємство в Україні запрацює у липні. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 22 травня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
    29. Rheinmetall відкриє бронетанковий завод в Україні протягом 12 тижнів. Мілітарний (укр.). Процитовано 21 серпня 2023.
    30. Rheinmetall хоче відкрити ремонтний центр в Україні. Мілітарний (укр.). Процитовано 21 серпня 2023.
    31. Rheinmetall до кінця серпня почне обслуговувати танки в Україні. Мілітарний (укр.). Процитовано 21 серпня 2023.
    32. Уряд підтвердив плани виробництва техніки Rheinmetall в Україні. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 6 грудня 2023. Процитовано 6 грудня 2023.
    33. Rheinmetall планує збудувати в Україні щонайменше чотири заводи. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 14 березня 2024. Процитовано 14 березня 2024.
    34. Rheinmetall створить 130 мм гармату для майбутнього європейського танка до 2024. mil.in.ua. 10 березня 2021. Архів оригіналу за 10 березня 2021. Процитовано 10 березня 2021.

    Посилання[ред. | ред. код]