Гастон Тіссандьє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гастон Тіссандьє
фр. Gaston Tissandier
Народився 21 листопада 1843(1843-11-21)
Париж, Франція
Помер 30 серпня 1899(1899-08-30) (55 років)
Париж, Франція
Поховання Пер-Лашез
Країна Франція Франція
Діяльність хімік, Q10497074, метеоролог, аеронавт, фізик, інженер, письменник
Alma mater Консерваторія мистецтв і ремесел
Кондорсе
Галузь авіація, метеорологія, хімія
Посада головний редактор
Членство Photo Club de Parísd
Q111257931?
Брати, сестри Albert Tissandierd
Діти Поль Тіссанд'є
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону
Кавалер ордена Почесного легіону
Автограф

CMNS: Гастон Тіссандьє у Вікісховищі

Гасто́н Тіссандьє́ (фр. Gaston Tissandier; 21 листопада 1843, Париж — 30 серпня 1899, Париж) — французький хімік, метеоролог, повітроплавець і редактор. Тіссандьє був засновником та редактором франкомовного наукового журналу «La Nature», а також автором кількох книжок.

Обкладинка першого числа журналу «La Nature» (1873 рік)

Життєпис[ред. | ред. код]

Гастон Тіссандьє народився в Парижі в 1843 році. Вивчав хімію і в 1864 році очолив дослідну лабораторію Національної спілки Франції. Він також був викладачем у Політехнічній асоціації. Зацікавленість метеорологією пробудила в ньому захоплення авіацією.

У 1868 році в м. Кале Тіссандьє разом з напарником, Клодом-Жулем Дюфуром, організував перший політ на повітряній кулі. Вітер відніс їх у море, але згодом супротивний вітер повернув назад, піднявши у вищі шари атмосфери. У вересні 1870 року, під час Франко-прусської війни, йому вдалося покинути обложений Париж на повітряній кулі.

Його найризикованіший політ відбувся у квітні 1875 року. Разом зі своїми напарниками, Жозефом Кроче-Спінеллі та Теодором Сівелем, він зміг досягти на повітряній кулі Зеніт нечуваної тоді висоти — 8 600 метрів. Обидва компаньйони загинули від нестачі кисню в розрідженій атмосфері. Сам же Тіссандьє вижив, але втратив слух.

У 1883 році Тіссандьє встановив електричний мотор виробництва Siemens на дирижабль, здійснивши таким чином перший у світі політ з використанням електричної тяги.

Його брат, Альбер Тіссандьє (1839—1906), був ілюстратором. Син Гастона, Поль Тіссандьє (1881—1944), як і його батько, також став відомим авіатором.

Роботи вченого[ред. | ред. код]

  • Eléments de Chimie (1870)
  • L'Eau (1867)
  • La Houille (1886)
  • Histoire de mes ascensions récit de quarante voyages aériens (1868—1886) (1887; German edition 1872)
  • En ballon! Pendant le siège de Paris. Souvenirs d'un aéronaute (1871)
  • Les Merveilles de la photographie (1874)
  • Histoire de la gravure typographique (1875)
  • Simples notions sur les ballons (1876)
  • A history and handbook of photography (La photographie, 1873)
  • Le Grand Ballon captif à vapeur de M. Henry Giffard (1879)
  • Les Martyrs de la science (1879)
  • Observations météorologiques en ballon. Résumé de 25 ascensions aérostatiques (1879)
  • Les ballons dirigeables: Application de l'électricité à la navigation aerienne; [Ouvrage accompagné de 35 fig. et de 4 pl. hors texte] (1885)
  • La photographie en ballon, avec une table (1886)
  • Histoire des ballons et des aéronautes célèbres (1890)
  • La Tour Eiffel de 300 mètres: description du monument, sa construction, ses organes mécaniques, son but et son utilité. Avec une lettre autographie de G. Eiffel (1889)
  • Bibliographie aéronautique: Catalogue de livres d'histoire, de science, de voyages et de fantaisie, traitant de la navigation aérienne ou des aérostats (1887)

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]