Гекатомба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гекато́мба (дав.-гр. ἑκατόμβη; ἑκατόν — сто, βους — бик) — античне публічне жертвопринесення богам зі ста биків. Пізніше також просто велике жертвопренесення, незалежно від розмірів підношень.

У переносному значенні гекатомба — великі жертви війни, терору, епідемії і тому подібне.

Проведення гекатомби[ред. | ред. код]

При гекатомбі із землі й дернини споруджували сто вівтарів, на яких жерці складали жертви. Величина й вартість такої жертви призводили до того, що гекатомби складалися дуже рідко, у зв'язку з особливо визначними подіями, як перемога у війні. Згодом замість биків почали офірувати менших тварин — овець, кіз тощо. З плином часу стало звичним замість 100 тварин приносити в жертву лише 25, тобто 100 ніг замість 100 голів, гадаючи, що тим не буде порушено значення слова. Піфагор, маючи відразу до вбивства тварин, жертвував 100 волів, виліплених з тіста.

Вважають, що гекатомбу вигадали лакедемонці; маючи під своєю владою 100 міст, вони, за Страбоном, зобов'язали кожне місто приносити в жертву одного бика в ім'я добробуту батьківщини. Часто гекатомби приносили демократичні Афіни; наприклад, Конон офірував 100 биків після відбудови міських стін, м'ясо жертовних тварин було роздане вбогим. Аргів'яни навіть установили свято гекатомбеї на честь Гери (на думку інших, на честь Зевса й Аполлона)[1][2].

Похідні назви[ред. | ред. код]

Боги Зевс і Аполлон, яким найчастіше приносилися гекатомби, з часом отримали епітети Гекатомбаос — «той, кому приноситься гекатомба».

За аттичним календарем на частину липня і серпня (23 червня — 23 липня) припадав місяць гекатомбеон, коли приносилися такі жертви[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Encyclopaedia Britannica: Or, A Dictionary of Arts, Sciences, and Miscellaneous Literature, Enlarged and Improved (англ.). Archibald Constable. 1 січня 1823. с. 316. Архів оригіналу за 26 вересня 2014. Процитовано 20 травня 2016. 
  2. Faraone, Christopher A.; Naiden, F. S. (22 березня 2012). Greek and Roman Animal Sacrifice: Ancient Victims, Modern Observers (англ.). Cambridge University Press. с. 65. ISBN 9781107011120. Архів оригіналу за 22 травня 2013. Процитовано 20 травня 2016. 
  3. Обнорский, В. (29 червня 2015). Энциклопедия классической греко-римской мифологии (рос.). Litres. ISBN 9785457833814. Архів оригіналу за 30 березня 2020. Процитовано 20 травня 2016. 

Література[ред. | ред. код]

  • Словник античної мітології / Упоряд. Козовик І. Я., Пономарів О. Д. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2006.— 312с.
  • Encyclopaedia Britannica: Or, A Dictionary of Arts, Sciences, and Miscellaneous Literature, Enlarged and Improved (en). Archibald Constable. 1823-01-01.