Гельмут Гуфенбах

Гельмут Гуфенбах
Народився	27 лютого 1908(1908-02-27) Ольденбург, Веймарська республіка, Німецька імперія
Помер	27 березня 1945(1945-03-27) (37 років) Мамоново, Калінінградська область
Країна	Німеччина
Діяльність	воєначальник
Знання мов	німецька
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	Генерал-майор
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Штурмовий піхотний знак в сріблі Золотий німецький хрест Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Нагрудний знак «За поранення» в золоті Кубанський щит

Гельмут Гуфенбах (нім. Helmuth Hufenbach; 27 лютого 1908, Ольденбург — 27 березня 1945, Гайлігенбайль) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

1 квітня 1925 року вступив в 1-й піхотний полк. З 15 жовтня 1935 року — командир роти 24-го піхотного полку. Учасник Польської і Французької кампаній. З 1 жовтня 1940 року — командир 3-го батальйону 24-го піхотного полку, з 19 листопада 1940 року — 3-го батальйону 45-го піхотного полку. З червня 1941 року брав участь у Німецько-радянській війні. 4 листопада 1941 року важко поранений. З 25 квітня 1942 року — командир 1-го батальйону 668-го піхотного полку. 30 вересня 1942 року важко поранений. З 1 травня 1943 по 25 жовтня 1944 року — командир 667-го піхотного полку. відзначився у боях на Кубані. З 22 січня 1945 року — командир 562-ї народно-гренадерської дивізії. Бився в Гайлігенбайльскому котлі. Загинув у бою. Похований на німецькому військовому цвинтарі в Гайлігенбайлі.

Звання

• Лейтенант (1 жовтня 1931)
• Оберлейтенант (1 липня 1934)
• Гауптман (1 лютого 1938)
• Майор (1 січня 1942)
• Оберстлейтенант (1 травня 1943)
• Оберст (1 листопада 1943)
• Генерал-майор (1 березня 1945; посмертно заднім числом)

Нагороди

• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го класу (12 років)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (21 вересня 1939)
  • 1-го класу (24 жовтня 1939)
• Штурмовий піхотний знак в сріблі (13 вересня 1941)
• Німецький хрест в золоті (27 листопада 1941)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Кубанський щит
• Сертифікат Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ Вермахту (№ 1321; 16 жовтня 1942)
• Нагрудний знак «За поранення»
  • в сріблі (5 жовтня 1942)
  • в золоті (19 жовтня 1943)
• Відзначений у Вермахтберіхт (10 жовтня 1943)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (30 жовтня 1943)
  • дубове листя (№ 807; 28 березня 1945)

Література

• Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2 (рос.)
• Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• Dörr M. Die inhaber der Anerkennungsurkunde des Oberbefehlshabers des Heerses 1941—1945, Ossnabrück, 1993, ISBN 3-7648-2426-3
• THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940—1945, Biblio-Verlag, 1997