Генрик Поддембський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генрик Поддембський
Henryk Poddębski
Народився21 листопада 1890(1890-11-21)
Chrząstów[d], Конецполь, Ґміна Конецполь, Ченстоховський повіт, Сілезьке воєводство[1]
Помер4 березня 1945(1945-03-04) (54 роки)
Файгінген-ан-дер-Енц
Країна Республіка Польща
Діяльністьфотограф
Знання мовпольська
Нагороди
Бронзовий Хрест заслуги офіцерський хрест ордена Відродження Польщі

Генрик Поддембський (пол. Henryk Poddębski; 21 листопада 1890, с. Хшонстув, нині в складі м. Конецполь, Польща — 4 березня 1945, концтабір Файгінґен[de] біля м. Штутгарт, Німеччина) — польський фотохудожник-краєзнавець[2][3][4][5]. Член Польського краєзнавчого товариства (1911)[3]. Секретар фотографічної комісії Польського краєзнавчого товариства[2].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в родині Яна та Марії з Бонбчинських[6], жив у Варшаві з 1900 року[4]. Випускник Варшавської торгової школи об'єднання купців[5]. Фотографувати почав у 1911 році[2][3]. Захоплювався документальною, ландшафтною, краєзнавчою та пейзажною фотографією[3][7][8][9]. У 1914—1939 роках був учасником понад 10 краєзнавчих експедицій, екскурсійних фотоподорожей (зокрема з Мечиславом Орловичем), під час яких фотографував краєвиди та життя Галичини, Карпат, Куявії, Мазурів, Підкарпаття, Верхньої Сілезії, Великопольщі, Литви, Поділля та Волині[2][3][8][10][11]. Він був одним з польських першопрохідців кольорової фотографії до Другої світової війни[12][13].

Від 1917 року працював секретарем Фотографічної комісії Польського краєзнавчого товариства[2]. 1920 року служив добровольцем у польській армії[6]. Від 1925 року працював у власному фотоательє на вулиці Маршалковській у Варшаві, спеціалізуючись на краєзнавчій фотографії[2]. Роботи Поддембського представлялися на багатьох фотовиставках: персональних і колективних, у Польщі та за кордоном (зокрема у Львові)[2][7]. Його фотографії неодноразово були відзначені призами, нагородами на післяконкурсних виставках національного та міжнародного рівнів[7][8]. Фотоархів Поддембського складається з понад 22 000 фотографій[2][3][14][13].

Генрик Поддембський був депортований німцями з Варшави 12 вересня 1944 року (під час Варшавського повстання) і помер у нацистському таборі Файгінґен[de] (біля м. Штутгарт, Німеччина)[4][8][13]. Його символічна могила розташована на Повонзківському цвинтарі у Варшаві[4] (сектор 70-3-3,4)[15]. Фотографії Генрика Поддембського зберігаються в колекціях Музею Варшави, Національного цифрового архіву, Національної бібліотеки Польщі, Музею міста Гдиня та Інституту мистецтв Польської академії наук[3][8][14][10][11][16][13].

Нині фотографії Поддембського мають унікальне історичне та документальне значення, серед них — «Ринок у Вишнівці» (1924), «Луцька синагога» (1925), «Ратуша в Заліщиках», «Центральна площа в Бережанах» (обидві — 1929), «Лемки», «Гуцулка в Карпатах», «Палац Любомирських у Рівному» (усі — 1930), «Стара церква у Ворохті» (1930—1932), «Нафтові цистерни в Бориславі» (1933), «Кам'янець-Подільський», «Руїни замку в Скалі-Подільській», «Брама замку в Збаражі» (усі — 1935), «У церкві в Славському» (1936), «Кременець» (близько 1936), «Ринок у Коломиї» (1938); окремі серії: «Львів» («Костел св. Ельжбети», 1929; «Аркади палацу Корнякта», 1936; «Площа Ринок», 1936, 1938; «Площа Міцкевича», «Костел Остробрамської Богоматері», «Костел бернардинів», усі — 1938), «Косів» (1938). Високий художній рівень також демонструють його краєвиди та композиції («Пейзаж із захмареним небом», близько 1930; «Жнива», 1930-ті роки)[13].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://teatrnn.pl/leksykon/artykuly/henryk-poddebski-18901945/
  2. а б в г д е ж и Łuck w obiektywie Henryka Poddębskiego. Monitor Wołyński. 20 квітня 2018. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 14 грудня 2018.
  3. а б в г д е ж Henryk Poddębski (1890–1945). Teatr NN. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 14 грудня 2018.
  4. а б в г д Niepodległa Poddębskiego (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2018. Процитовано 14 грудня 2018.
  5. а б Henryk Poddębski. Artinfo.pl. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 14 грудня 2018.
  6. а б Stanisław Łoza (red.): Czy wiesz kto to jest? Uzupełnienia i sprostowania. Warszawa: 1939, s. 240.
  7. а б в Henryk Poddębski – polscy fotografowie – fotografia – zdjęcia. www.art-im.biz. Архів оригіналу за 5 грудня 2018. Процитовано 14 грудня 2018.
  8. а б в г д Podkarpacka Historia – Galeria zdjęć: Podkarpacie w obiektywie Henryka Poddębskiego. Podkarpacka Historia. 6 липня 2018. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 14 грудня 2018.
  9. Dawny Lublin mistrzów fotografii. Kurier Lubelski. 20 березня 2011. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 14 грудня 2018.
  10. а б Agnieszka Wolnicka (25 листопада 2017). Od zapadłych chat, po nowoczesne fabryki. Unikalne fotografie przedwojennej Polski teraz dostępne za darmo online. TwojaHistoria.pl. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 14 грудня 2018.
  11. а б Gdynia w obiektywie Henryka Poddębskiego – negatywy szklane. Muzeum Miasta Gdyni. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 14 грудня 2018.
  12. Zeszyty Tatrzańskie – Od dagerotypu do fotopocztówki (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 липня 2019. Процитовано 11 липня 2019.
  13. а б в г д Поддембський Генрик / Ю. О. Бірюльов // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2023.
  14. а б Igor Rakowski-Kłos (28 листопада 2017). Henryk Poddębski przejechał wszystkie województwa II RP i zrobił 22 tysiące zdjęć. Część można oglądać online. Газета Виборча. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 14 грудня 2018.
  15. Cmentarz Stare Powązki: Mrozowscy. Warszawskie Zabytkowe Pomniki Nagrobne. Процитовано 16 лютого 2020.
  16. Tematy – Poddębski, Henryk (1890–1945) – fotograf, krajoznawca, członek PTK. www.kolekcje.muzeumwarszawy.pl. Процитовано 12 січня 2024.
  17. Zasłużeni dla niepodległości RP otrzymali odznaczenia. www.prezydent.pl. 12 липня 2019. Архів оригіналу за 5 вересня 2019. Процитовано 4 вересня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]