Генуезька ліра
| Генуезька ліра | |||
|---|---|---|---|
|
(італ. Lira genovese) | |||
| |||
| Територія обігу | |||
| Емітент |  Генуезька республіка
| ||
| Похідні та паралельні одиниці | |||
| Дробові | сольді (1⁄20) | ||
| денаро (1⁄240) | |||
| Історія | |||
| Дата | 1138 | ||
| Початок вилучення | 1797 | ||
| Валюта-наступниця | Італійська ліра | ||
Генуезька ліра (італ. Lira genovese) — валюта Генуезької республіки, що використовувалась як розрахункова одиниця з 1138 до 1797 року. В цей рік Генуезька республіка була захоплена Наполеоном і перетворена спочатку на маріонеткову Лігурійську республіку, а в 1805 році взагалі анексована Францією. Після розгрому наполеонівської Франції, в Генуезька республіка з 1815 року була включена до складу Савойської держави. Монетний двір Генуї продовжував випускати монети до 1860 року.
Історія[ред. | ред. код]
У Генуї, як і у всій Італії, ліра спочатку використовувалася як розрахункова одиниця, яка не мала монетного носія. Як і в інших регіонах Італії, ліра срібла в Генуї дорівнювала 240 срібним денаро або 20 сольді. Монетний двір у Генуєзькій республіці розпочав карбувати монети близько 1138 року[1].
Монети були введені відповідно до подібних версій, випущених в інших країнах Італії, а саме[2]:
- Срібний денаро (denaro) 1138 року. Монета вагою 1,06 грама, із 1⁄3 вміста чистого срібла (або 84,8 г чистого срібла в лірі виходячи з розрахунку 1 ліра=240 денаро);
- Срібний гроссо (grosso) 1172 року вартістю 4 денарі, Монета вагою 1,4 гр із вмістом срібла 23⁄24 (23 карата) чистого срібла (або 80,5 г чистого срібла в лірі);
- Золотий дженовіно (Genovino d'oro) 1252 року, приблизно в той самий час, що й флорентійський флорин. Монета вагою 3,5 г чистого золота і розрахунковою вартістю в 1⁄2 ліри. (7 гр. чистого золота або 70 гр. чистого срібла в лірі);
- Тестон або монета в 1 ліру до 1500 року, що містила приблизно 13 г 23⁄24 чистого срібла (або 12,5 г чистого). Це була найцінніша срібна італійська монета кінця XV століття[3].
Генуезька валюта набула важливого значення в XVI столітті під час золотого віку генуезької банківської справи, коли Іспанська імперія спрямовувала свої величезні багатства з Іспанської Америки через генуезький Банк Святого Георгія. Тоді Генуя почала карбувати нові монети, а саме:[4]
- Великий скудо д'ардженто, копія міланського дукатона, з чистого срібла 36,64 г і вартістю в 41⁄2 ліри на 1602 р. (8,14 гр чистого срібла в лірі);
- Золотий скудо д'оро, копія іспанського ескудо, з 3,026 г чистого золота, також вартістю 41⁄2 ліри на 1602 р.;
- Золота монета допіо або 2 скудо, також відома як дублон або пістоль.
Однак із занепадом статків генуезьких банків та Іспанської імперії в XVII столітті генуезька ліра також суттєво знецінилася. Вартість срібного скудо зросла до 6,5 ліри в 1646 році, 7,4 ліри в 1671 році та 8,74 ліри безпосередньо перед австрійською окупацією Генуї в 1746 році[5]
З 1671 року Генуезька республіка карбувала срібну монету в 1 ліру вагою 5,2 г. Виробництво було перервано в 1711 році, а потім відновлено між 1745 і 1749 роками.
Після облоги 1746 року генуезька ліра була девальвована, коли вартість скудо д'ардженто піднялося з 8,74 до 9,5 лір (або 3,86 г чистого срібла в лірі).
Карбування срібної ліри було ще раз відновлено між 1783 і 1795 роками і на час завершення періоду республіки в 1797 році, монета в одну ліру важила 4,16 гр. з вмістом чистого срібла 8/9, що дорівнювало 3,70 г чистого срібла або 0,239 г чистого золота[6]. У той час генуезька ліра коштувала за паризьким обмінним курсом на 1⁄5 менше, ніж турнський лівр, її французький аналог, що оцінювався в 4.45 гр. чистого срібла або 0.290 гр. чистого золота[7].
У 1792—1797 роках республіка карбувала золоті монети номіналом 24, 48, 50 і 100 лір, останні вагою 28,01 г чистого золота.
З 1797 року генуезька ліра та всі її допоміжні одиниці були замінені французьким франком, а потім італійською лірою. Однак генуезький монетний двір продовжував працювати і карбував монети до 1860 року[6].
Ліра як розрахункова банківська одиниця[ред. | ред. код]
Ліра, яка як розрахункова одиниця існувала з XII століття, пізніше була названа lira moneta buona (хороші гроші) або lira fuori banco (поза банком), щоб усунути неоднозначність із величезного набору допоміжних одиниць, які використовувалися в банківській галузі Генуї протягом століть для обліку різних валют, що туди привозилися[8]. Кожна ліра або одиниця нижче також ділиться на 20 солді або 240 денаро. В обліку та в оберті зустрічались такі ліри[9]:
- Ліра moneta buona або Ліра fuori banco з 4,19 г чистого срібла 1746 р.;
- Ліра банко вартістю 1,15 ліри, облікова одиниця депозитів у Банку Святого Георгія, а також підрозділяється на солді банко та денарі банко ;
- Lira moneta di paghi коштує 1,214 ліри для підрахунку іспанських доларів і lira di cartulario вартістю 1,942 ліри для обліку продажу злитків (різні одиниці пов'язані таким чином: Scudo d'Argento = 8,74 ліри = 7,6 ліри banco = 7,2 ліри moneta di paghi = 4,5 lire di cartulario);
- Інші одиниці, що використовуються для біржових котирувань: пецца вартістю 5,75 ліри, скудо д'Ардженто вартістю 8,74 ліри, скудо д'Оро вартістю 10,81 ліри та скудо ді Камбіо вартістю 4,6 ліри; кожна з цих одиниць також поділяється на сольді та денарі .
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Desimoni, Cornelio. Tavole Descrittive Delle Monete Della Zecca Di Genova Dal 1139-1814 (італ.). Nabu Press.
- ↑ it:Monetazione genovese
- ↑ M. Cipolla, Carlo. Economic History of World Population. Trophy Pr; 7 edition.
- ↑ Kelly, Patrick (1835). The Universal Cambist and Commercial Instructor (англ.).
- ↑ Serra, Girolamo. Discorso sulle monete di Genova recitato dal Signor Girolamo Serra rettore dell'Università all'Accademia delle scienze, lettere ed arti, nell'adunanza del dì 15 luglio 1810 (італ.).
- ↑ а б M. Cipolla, Carlo. Le avventure della lira (італ.). Il Mulino.
- ↑ Thuillier, Guy (1971). La réforme monétaire de 1785. Annales. Т. 26, № 5. с. 1031—1051. doi:10.3406/ahess.1971.422391. Процитовано 3 грудня 2023.
- ↑ Banco di San Giorgio, Wikipedia (італ.), 13 червня 2023, процитовано 29 серпня 2023
- ↑ Kelly, Patrick (1821). The Universal Cambist, and Commercial Instructor: Being a Full and Accurate Treatise on the Exchanges, Monies, Weights and Measures of All Trading Nations and Their Colonies; with an Account of Their Banks, Public Funds, and Paper Currencies (англ.).
| ||||||||||||||||||||||||||||
