Георг фон Плеттенберг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Георг фон Плеттенберг
Народився 11 липня 1918(1918-07-11)
Штайнфурт, Мюнстер, Провінція Вестфалія, Пруссія або Haus Alstd, Горстмар, Штайнфурт, Мюнстер, Провінція Вестфалія, Пруссія
Помер 29 липня 1980(1980-07-29) (62 роки)
Дортмунд, Арнсберг, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність військовослужбовець, солдат
Знання мов німецька
Учасник Друга світова війна
Військове звання майор
Рід House of Plettenbergd
Батько Clemens Ferdinand von Plettenbergd
У шлюбі з Ida von Thun und Hohensteind
Діти Ferdinand von Plettenbergd і Christian von Dücker-Plettenbergd[1]
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Срібний нагрудний знак ближнього бою
Срібний нагрудний знак ближнього бою

Граф Георг Гунольд Клеменс Антоніус Губертус Іда Марія фон Плеттенберг (нім. Georg Hunold Clemens Antonius Hubertus Ida Maria Graf von Plettenberg; 11 липня 1918, Штайнфурт29 липня 1980, Дортмунд) — німецький офіцер, майор вермахту (1 січня 1945), оберст бундесверу. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія[ред. | ред. код]

1 листопада 1937 року вступив у 15-й кінний полк. При мобілізації у серпні 1939 року призначений командиром кінного взводу 16-го розвідувального батальйону. Учасник Французької кампанії та Німецько-радянської війни. В 1942 році переведений в штаб 16-ї танкової дивізії, а потім був призначений командиром 5-ї роти 16-го мотоциклетного батальйону. Восени 1942 року тяжко поранений. У квітні 1943 року повернувся до свого батальйону, який знаходився в Італії, з серпня 1943 року — командир 4-ї роти. З листопада 1943 року воював на Сході. З червня 1944 року — командир 4-го важкого кавалерійського дивізіону 4-ї кавалерійської бригади. Відзначився у боях під Будапештом. З 1956 року служив у бундесвері. 30 вересня 1974 року вийшов у відставку. Помер у лікарні.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1998

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Lundy D. R. The Peerage