Журавець смердючий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Герань робертова)
Jump to navigation Jump to search
Журавець смердючий
Герань робертова
Герань робертова
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Геранієцвіті (Geraniales)
Родина: Геранієві (Geraniaceae)
Рід: Журавець (Geranium)
Вид: Журавець смердючий
Біноміальна назва
Geranium robertianum
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Geranium robertianum
EOL logo.svg EOL: 346311
IPNI: 109269-2
ITIS logo.svg ITIS: 29119
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 122183
The Plant List: kew-2823970

Журав́ець смерд́ючий[1], герань робертова або герань Роберта (Geranium robertianum L.) — вид рослин роду герань (Geranium) родини геранієвих (Geraniaceae).

Українські народні і побутові назви — вонячка, в'юнок, журавельник смердючий, носики журавлині

Морфологічна характеристика[ред.ред. код]

Журавець смердючий — трав'яниста однорічна рослина.

Листя герані Роберта
Квітка журавцю смердючого

Стебло прямостояче, розгалужене, як листки.

Листки глибокоперисто-розсічені, п'ятичерешкові.

Квіти правильні двостатеві. Пелюстки рожево-червоні, часто з білими смужками.

Плід — сухий, розпадається на 5 однонасінних часток.

Цвіте у червні—вересні.

Поширення[ред.ред. код]

Росте в мішаних лісах, серед кущів.

Застосування[ред.ред. код]

Для лікарських потреб заготовляють траву і кореневище під час цвітіння.

Трава містить вітаміни, смоли, гіркоти, дубильні, слизисті та мінеральні речовини.

Галенові препарати мають в'яжучу, протизапальну дію. В народній медицині галенові препарати герані використовують при розладах шлунково-кишкового тракта і проносах, артритах тощо.

Зовнішньо — для ванн при епілепсії, паралічі лицьового нерва і болях у попереку, для компресів при катаракті, запальних процесах шкіри та варикозному розширенні вен.

Застосовують препарати герані при запальних процесах шлунково-кишкового тракту. Відвар кореневища п'ють при злоякісних пухлинах.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Кобів Ю. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин.— К.: Наук. думка, 2004. — C. 202

Джерела і посилання[ред.ред. код]