Герман Гефле (1898)

Герман Гефле
нім. Hermann Höfle
Народився	12 вересня 1898(1898-09-12) Аугсбург, Округ Швабія, Королівство Баварія, Німецька імперія
Помер	9 грудня 1947(1947-12-09) (49 років) Братислава, Чехословаччина ·повішення
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Рейх
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Slovak Republicd
Членство	СА, СС і Націонал-соціалістичний механізований корпус
Посада	Вищий керівник СС і поліції
Військове звання	Обергруппенфюрер СС,  генерал поліції (20 квітня 1944),  генерал військ СС (20 липня 1944)
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди	Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія) Орден крові Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Бронзовий Іспанський Хрест Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Кільце «Мертва голова»

Герман Гефле (нім. Hermann Höfle; 12 вересня 1898, Аугсбург — 9 грудня 1947, Братислава) — німецький офіцер,обергруппенфюрер НСКК і СС, генерал поліції і військ СС.

Біографія

Учасник Першої світової війни. У 1919-20 роках — член Добровольчого корпусу Еппа. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. У липні 1934 вийшов у відставку в чині майора. Близький друг Ернста Рема. У серпні 1934 року вступив в НСКК. Обіймав керівні посади в НСКК: керівника НСКК в Мюнхені (серпень 1934 — січень 1937), командира школи командного складу НСКК (січень-червень 1937), командир бригади НСКК «Остмарк» (червень-вересень 1937). 1 травня 1937 року вступив в НСДАП (квиток № 3 924 970). З вересня 1937 року — командир мотогрупи НСКК «Нижня Сілезія», з грудня 1941 року — «Верхня Сілезія». 1 липня 1943 року переведений з НСКК в СС. З 15 вересня 1943 по 5 жовтня 1944 року — вищий керівник СС і поліції «Центр» (штаб-квартира — Ганновер). 20 вересня 1944 року призначений вищим керівником СС і поліції в Словаччині. Керував проведенням каральних операцій проти повстанців, організатор масових страт. Після закінчення війни виданий чехословацькій владі. За військові злочини в Словаччині засуджений до смертної кари. Повішений (за деякими джерелами — помер у в'язниці 3 грудня).

Звання

• Штандартенфюрер СА (листопад 1933)
• Штандартенфюрер НСКК (серпень 1934)
• Оберфюрер НСКК (квітень 1935)
• Бригадефюрер НСКК (січень 1936)
• Групенфюрер НСКК (вересень 1937)
• Обергрупенфюрер НСКК (30 січня 1939)
• Групенфюрер СС і генерал-лейтенант поліції (1 липня 1943)
• Обергрупенфюрер СС і генерал поліції (20 квітня 1944)
• Генерал військ СС (20 липня 1944)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами
• Орден крові (№1 491; 9 листопада 1933)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Іспанський хрест в бронзі
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
• Кільце «Мертва голова»
• Залізний почесний щит 11-ї авіаційної області

Література

• Ruth Bettina Birn: Die Höheren SS- und Polizeiführer. Himmlers Vertreter im Reich und in den besetzten Gebieten. Droste Verlag, Düsseldorf, 1986. ISBN 3-7700-0710-7.
• Dorothee Hochstetter: Motorisierung und Volksgemeinschaft: Das nationalsozialistische Kraftfahrkorps (NSKK), 1931–1945, Oldenbourg Wissenschaftsverlag, München 2005, ISBN 978-3-486-57570-5.

• Ernst Klee: Das Personenlexikon zum Dritten Reich. Fischer, Frankfurt am Main 2007. ISBN 978-3-596-16048-8.
• Wolfgang Venohr: Aufstand für die Tschechoslowakei. Der slowakische Freiheitskampf von 1944. Christian Wegner-Verlag, Hamburg 1969.
• Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn Verlag, Berlin, S. 162

Посилання

• Біографія. [Архівовано 8 грудня 2019 у Wayback Machine.]