Гетті Мораган

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гетті Мораган
англ. Hattie Morahan
Гетті Мораган під час постановки «Дитячі монологи» (2010 рік)
Гетті Мораган під час постановки «Дитячі монологи» (2010 рік)
Гетті Мораган під час постановки «Дитячі монологи» (2010 рік)
Ім'я при народженніангл. Harriet Jane Morahan
Народилася7 жовтня 1978(1978-10-07) (46 років)
Ламбет, Лондон, Англія
Національністьанглійка
ГромадянствоВелика Британія Велика Британія
Діяльністьакторка
Alma materFrensham Heights Schoold[2] і Коледж Мюррей — Едвардсd[3]
Роки діяльності1996 — донині
Діти1
БатькиChristopher Morahand
Anna Carteretd
IMDbID 0602455
Нагороди та премії
CMNS: Гетті Мораган у Вікісховищі

Гаррієт Джейн Мораган (англ. Harriet Jane Morahan, нар. 7 жовтня 1978) — англійська акторка телебачення, радіо, кіно та сцени. Серед її ролей: Еліс у «Колі Блетчлі», Гейл Бенсон — «Пограбування на Бейкер-стріт» (2008), Енн — «Містер Холмс» (2015), Роуз Койн — «Моя мати та інші незнайомці» (2016) та Агата/Чаклунка — «Красуня і чудовисько» (2017).

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Гетті Мораган народилася в Ламбеті, Лондон, Англія. Вона молодша дочка телевізійного та кінорежисера Крістофера Морагана та актриси Анни Картерет. Її старша сестра Ребекка — театральний режисер,[4] а брат (по батькові) Енді — режисер музичного відео та кіно.[5] У дитинстві вона відвідувала вечірки, організовані сером Лоуренсом Олів'є,[6] який колись допомагав їй у виконанні домашнього завдання з математики.[7]

Гетті здобула освіту в школі Френшем Гайтс. Вона хотіла навчатися в університеті Ньюкасла, але батько переконав її піти за старшою сестрою Ребеккою в Нью-Голл, Кембридж,[8][9] де вона отримала диплом бакалавра мистецтв англійської літератури у 2000 році.[10] У Кембриджі вона брала участь у студентських постановках, зокрема «Вид з мосту», за яку отримала нагороду «за найвидатніше виконання» на Національному фестивалі студентської драми у 1999 році за роль Кетрін.[11]

Після Кембриджу батьки Гетті радили їй відвідувати Королівську академію драматичного мистецтва, але вона прагнула почати працювати і сказала батькам, що вступить, лише якщо не буде працювати за професією впродовж року.[6]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Мораган дебютувала у своїй професії у віці 17 років, зігравши головну роль Уни Гвітіан у двосерійній телевізійній адаптації ВВС «Весна павича» (1996).

Гетті приєдналася до Королівської шекспірівської компанії в 2001 році, дебютувавши в театрі в Стретфорді-на-Ейвоні у виставі «Кохання у лісі», а її дебют у Лондоні відбувся в театрі «Барбікан» (того ж року у грудні) у «Гамлеті». Інші вистави компанії: «Ніч душі» та «Дилема в'язня».

У березні 2004 року в театрі Tricycle вона зіграла Рубі, хіпі 1960-х, яка стає розчарованою дружиною політика у 1980-х, у виставі «Співак» Пітера Фланнері оксфордської гастрольної театральної компанії.[12] У цьому ж році вона вперше працювала з Кеті Мітчелл в Національному театрі, коли зіграла головну роль в Евріпідовій «Іфігенії в Авліді».[13]

У липні 2005 року вона знову з'явилася у виставі «Потужність» Ніка Діра в театрі «Коттесло»,[14] а також здобула визнання в Вест-Йоркширському театрі у Лідсі у вересні 2005 року, зігравши Віолу у постановці «Дванадцятої ночі» Яна Брауна.[15]

У 2006 році під час гастрольного туру з популярною комедією Філіпа Кінга «Подивися як вони біжать» (режисер Дуглас Годж) вона зіграла головну роль Пенелопи Туп.[16] У тому ж році за виконання у театрі Літтельтон ролі Ніни в постановці Кеті Мітчелл «Чайки» Чехова[17] їй було присуджено другу премію Ian Charleson Awards 2007.

Серед телевізійних проектів — «Тіла» та «Кількісна перевага» (Outnumbered) від BBC One,[18] де вона грає повторюваного персонажа Джейн. Вона з'явилася в 1, 2 та 4 серіях «Кількісної переваги», а також у спеціальних різдвяних епізодах у 2009, 2011 та 2012 роках.

У січні 2008 року вона знялася у фільмі «Пограбування на Бейкер-стріт», а також в пілотній серії комедійної драми ITV «Велосипедний загін» (у ролі працівниці кінної поліції).

Гетті зіграла Елінор Дешвуд в трьохсерійній адаптації BBC One (сценарист Ендрю Девіс) роману Джейн Остін «Чуття і чуттєвість», яка вперше вийшла на екрани 1 січня 2008 року.[19] За виконання цієї ролі 13 червня 2008 року вона отримала нагороду як найкраща акторка на 14-му Шанхайському телевізійному фестивалі.

26 лютого 2008 року вона з'явилася у ролі Ліббі, яка розслідувала зловживання банківськими позиками, у радіоп'єсі Д. Бріттона «Коли жадібність переростає у страх» у програмі «Пообідній спектакль» BBC Radio 4.

Гетті знову співпрацювала з режисеркою Кеті Мітчелл, зігравши головну роль з Бенедиктом Камбербетчем у фільмі «Місто», новій, темно-комічній таємничій п'єсі Мартіна Крімпа[20] 24 квітня — 7 червня 2008 року.[6]

У липні 2008 року у театрі Коттесло вона та Бен Вішоу отримали головні ролі у «... деякому сліді від неї» — адаптації Кеті Мітчелл «Ідіота» Достоєвського.[21] Пізніше цього ж року Гетті зіграла Мері в п'єсі Томаса Стернза Еліота «Возз'єднання родини» в театрі Donmar Warehouse.[22] У квітні 2009 року вона повернулася до Національного театру, щоб зіграти Кей Конвей у постановці Руперта Гулда за п'єсою Джона Бойнтона Прістлі «Час та Конвеї» в аудиторії Літтельтона,[23] а також у виставі «Світанок» за п'єсою Керол Черчілль «Ще три безсонні ночі» у тому ж сезоні.

28 лютого 2010 року Мораган з'явилася в ролі міс Енід у серіалі «Політ жайворонка у Кендлфорд» (Lark Rise to Candleford), а потім у ролі Мартіни Твен у адаптації BBC «Гроші» Мартіна Аміса. Вона грала Енні у виставі «Справжня річ» Тома Стоппарда в театрі «Олд Вік» (режисерка Анна Макмін) з квітня по червень 2010 року; рік потому повернулася на сцену в скороченій виставі Теа Шаррок Шеффілдського театру Крусібл за п'єсою Девіда Гера 1978 року «Достаток» (Plenty):

Мораган викликає п'янке відчуття від спостереження за актрисою на вершині її акторської майстерності.
(Sunday Times, Культура, 14 лютого 2011 року)
Оригінальний текст (англ.)
Morahan affords the heady sensation of watching an actress at the top of her game.

З 29 червня по 26 липня 2012 року вона грала головну роль Нори (Торвальд — Домінік Роуен) в новій версії «Лялькового дому» Саймона Стівенса в лондонському театрі Young Vic у постановці режисерки Керрі Крекнелл за задумом Іяна МакНейла. За виконання цієї ролі вона у 2012 році отримала премію Групи театральних критиків та Evening Standard Awards як найкраща актриса.[24]

З 8 серпня по 26 жовтня 2013 року Мораган знову зіграла роль Нори Гельмер разом з Домініком Роуеном, що грав її чоловіка Торвальда, в Лондонському театрі герцога Йоркського.[25]

У липні 2015 року Гетті з'явилася в ролі приреченої матері Елізабет Олдрідж у двоепізодній телевізійній адаптації BBC дебютного роману Седі Джонс «Вигнанець» (The Outcast).[26] Джулія Рейсайд із «Гардіан» була вражена грою Мораган:

Вона так чудово грала, виникає відчуття, що її недостатньо на екрані. Нам її не вистачає.[27]
Оригінальний текст (англ.)
She is so perfectly cast, the lack of her is palpable on screen. We miss her too.

Наступного року Гетті знялася у п'ятиепізодному серіалі BBC «Моя мати та інші незнайомці».[28]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Стосунки Мораган з актором і режисером Блейком Рітсоном почалися після їхнього знайомства під час навчання в Кембриджському університеті наприкінці 1990-х; пара заручена з середини 2000-х.[29] Вона була керівником сценарію трьох його короткометражних фільмів, а також дизайнером по костюмах та виконавицею у фільмі «Good Boy» (2008).

Йому потрібна допомога за лаштунками. Я щаслива робити це. Мені просто подобається просуватися вперед у цьому,
Оригінальний текст (англ.)
He needs help behind the scenes. I'm happy to supply it. I just like to get on with it.

 — сказала вона «The Sunday Times».[6] У пари народилася донька на ім'я Еміті у серпні 2016 року.[28]

Кіно і телебачення

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль Примітки
1996 Весна павича The Peacock Spring Уна Гвітіан BBC
2002 Занадто близько до кістки Too Close To The Bone короткометражний фільм
2004 Поза часом Out of Time Портьє короткометражний фільм
2004 Нові витівки New Tricks Тотті запрошена зірка
2005 Тіла Bodies Бет Лукас-Голл телесеріал, 7 епізодів
2007–2011 роки Кількісна перевага Outnumbered Джейн
2007 Золотий компас The Golden Compass Медсестра Клара
2008 Міс Марпл Агати Крісті Agatha Christie’s Miss Marple Елейн Фортеск'ю телесеріал, епізод «Кишеня, повна жита»
2008 Розум і почуття Sense and Sensibility Елінор Дешвуд BBC, телевізійний мінісеріал, 3 епізоди
2008 Велосипедний загін Bike Squad Джулі Кардіган працівниця кінної поліції
2008 Випробування та відплата Trial & Retribution Саллі Ловсон телесеріал, «Вбити короля: Частина 1 і 2»
2008 Пограбування на Бейкер-стріт The Bank Job Гейл Бенсон
2010 Політ жайворонка у Кендлфорд Lark Rise to Candleford Інед Фейрлі телесеріал (1 епізод)
2011 Льюїс: старий, нещасний,
подалі від справ 		Lewis: Old, Unhappy,
Far Off Things 		Рут Брукс ITV
2012 Вічний закон Eternal Law Ханна Інгліш телесеріал (6 епізодів)
2013 Суто англійські вбивства Midsomer Murders Гейлі Брантнер телесеріал, 15 сезон,
6 епізод: «Школа убивств»
2013 Володіючи тобою Having You Люсі художній фільм
2013 Літо в лютому Summer in February Лора Найт художній фільм
2014 Коло Блетчлі The Bletchley Circle Еліс Меррен «Кров на їхніх руках: Частина 1 і 2»,
«Індивідуальні товари: Частина 1 і 2»
2015 Містер Холмс Mr. Holmes Енн Келмот
2015 Мавпи на виборах Ballot Monkeys Шібон Гоуп
2015 Вигнанець The Outcast Елізабет Олдрідж телесеріал (1 епізод)
2015 Артур і Джордж Arthur and George Міс Джейн Лекі телесеріал
2016 Аліса в Задзеркаллі Alice Through the Looking Glass Королева Елсмір художній фільм
2016 Моя мати та інші незнайомці My Mother and Other Strangers Роуз Койн телесеріал
2017 Красуня і Чудовисько Beauty and the Beast Агата/Чаклунка художній фільм; також оповідач (передмова)
2018 У дев'ятому номері Inside No. 9 Амбер 4 сезон, 1 епізод «Занзібар»
2019 Непритомні The Sleepers (Bez vědomí) Сюзанна Клейтонова
2019 Державні таємниці Official Secrets Івон Рідлі
2020 Енола Голмс Enola Holmes Леді Тьюксбері
2021 Операція "М'ясний фарш" Operation Mincemeat Айріс Монтегю
2023 Перехоплений рейс Hijack міністр закордонних справ Великої Британії
2024 Твоя перша остання брехня Fool Me Once Керолайн Беркетт

Театр

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль Примітки
2001 рік Кохання у лісі Love In A Wood Люсі Театр лебедів RSC
2001 рік Гамлет Hamlet Азартна пані Стратфорд та Барбікан RSC
2001 рік Дилема в'язня The Prisoner's Dilemma Емілія RSC The Other Place and The Pit, Barbican
2002 рік Ніч душі Night of the Soul Трейсі RSC The Pit, Barbican
2002 рік Коло The Circle Елізабет Тур по Великій Британії
2003 рік Миш’як і старе мереживо Arsenic and Old Lace Елейн Стренд Театр, 25 лютого — 31 травня
2003 рік Потужність Power Луїза де ла Вальєр Театр Коттесло, 3 липня — 29 жовтня
2004 рік Співак Singer Рубі Оксфордська сценічна компанія,
тур по Великій Британії
2004 рік Іфігенія в Авліді Евріпіда Euripides' Iphigenia at Aulis Іфігенія Театр Літтельтона,
22 червня — 7 вересня
2005 рік Дванадцята ніч, або Як собі хочете Twelfth Night, or What You Will Віола Театр у Вест-Йоркширі,
21 вересня — 22 жовтня
2006 рік Подивіться, як вони бігають See How They Run Пенелопа Туп Тур по Великій Британії
2006 рік Чайка Чайка Ніна Театр Олів'є, 27 червня — 23 вересня
2008 рік Місто Мартіна Крімпа The City by Martin Crimp Клер Театр Королівський двір, 24 квітня — 7 червня
2008 рік ... деякий слід від неї ...some trace of her Настасія Пилипівна Національний театр Коттесло;
23 липня — 21 жовтня
2008–2009 роки Возз'єднання родини The Family Reunion Мері Donmar Warehouse,
25 листопада 2008 — 10 січня 2009
2009 рік Час і Конвеї Time and the Conways Кейт Конвей Національний театр Літлтон;
28 квітня — 27 липня
2010 рік Справжня річ The Real Thing Енні Old Vic; 10 квітня — 5 червня
2011 рік Достаток Plenty Сьюзен Трегерн Театр Крусібл, Шеффілд; 8–26 лютого
2012 рік Ляльковий дім A Doll's House Нора Гельмер Young Vic; 29 червня — 26 липня

Радіо

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль Примітки
2006 Світ спорту Тревора Trevor's World of Sport Керрі Запрошена зірка
2010 – 2011 Я, Клавдій I, Claudius Агріппіна Старша BBC Radio 4; 28 листопада 2010 — 2 січня 2011
2010 Мистецтво обману The Art of Deception Джессіка Браун BBC Radio 4; 20–24 грудня 2010 року
2010 Мій особистий гондольєр My Own Private Gondolier Пеґін Вейл Ґуґґенгайм BBC Radio 4; 19 жовтня 2010 року
2012 Міс Маккензі Miss MacKenzie Міс Маккензі BBC Radio 4 Extra
2012 Місяць в селі A Month in the Country Еліс Кіч адаптовано Дейвом Шизбі з повісті Дж. Л. Карра;
серіал «Суботня драма» BBC Radio 4
2013 Ласкаво просимо до нашого села,
будь ласка, будьте обережні 		Welcome to Our Village,
Please Invade Carefully 		Катріна Лайонз BBC Radio 2
2015 – 2017 Доктор Хто: Коаліція долі Doctor Who: Doom Coalition Гелен Сінклер Big Finish Productions
2018 Треки - Серія 3: Химера Tracks - Series 3: Chimera Гелен Еш BBC Radio 4
2018 – 2019 Доктор Хто: хижий Doctor Who: Ravenous Гелен Сінклер Big Finish Productions
2020 – 2022 Доктор Хто: на мілині Doctor Who: Stranded Гелен Сінклер Big Finish Productions

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  2. ↑ Old Frenshamians
  3. ↑ Murray Edwards College | Notable alumnae
  4. ↑ Hattie Morahan pulls it off at the Evening Standard Theatre Awards. Evening Standard (брит.). 27 листопада 2012. Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.
  5. ↑ Morahan, Andy. About. AndyMorahan.com. Архів оригіналу за 23 листопада 2015. Процитовано 28 жовтня 2015. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  6. ↑ а б в г White, Lesley (20 квітня 2008). We're just wild about Hattie Morahan. The Times. Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 19 листопада 2015.
  7. ↑ Durrant, Nancy (20 січня 2015). Hattie Morahan on why it's fun to behave badly. The Times. Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 19 листопада 2015.
  8. ↑ Relative Values: Anna Carteret and her daughter Hattie Morahan. The Times. 30 листопада 2008. Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 19 листопада 2015.
  9. ↑ Congregations of the Regent House on 25 and 26 June 1999. Cambridge University Reporter. Архів оригіналу за 3 березня 2016.
  10. ↑ Reporter 26/7/00: Congregation of the Regent House on 22 July 2000. Cambridge University Reporter. Архів оригіналу за 15 червня 2013.
  11. ↑ Rees, Jasper (21 квітня 2008). Hattie Morahan: 'I decided not to think about Emma Thompson'. The Daily Telegraph. London. Архів оригіналу за 9 січня 2013.
  12. ↑ Theatre review: Singer at Oxford Stage Company at the Tricycle, Kilburn. Britishtheatreguide.info. Архів оригіналу за 7 лютого 2012. Процитовано 29 січня 2014.
  13. ↑ Gerald Berkowitz (24 червня 2004). The Stage / Reviews / Iphigenia at Aulis. Thestage.co.uk. Архів оригіналу за 27 грудня 2013. Процитовано 29 січня 2014.
  14. ↑ Theatre review: Power at RNT Cottesloe. Britishtheatreguide.info. Архів оригіналу за 20 лютого 2012. Процитовано 29 січня 2014.
  15. ↑ Review of Twelfth Night. The Stage. Архів оригіналу за 11 червня 2011.
  16. ↑ Theatre review: See How They Run at Richmond Theatre and touring. Britishtheatreguide.info. Архів оригіналу за 7 лютого 2012. Процитовано 29 січня 2014.
  17. ↑ John Thaxter (29 червня 2006). The Stage / Reviews / The Seagull. Thestage.co.uk. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 29 січня 2014.
  18. ↑ Outnumbered Press Review. BBC. 17 серпня 2007. Архів оригіналу за 7 грудня 2008.
  19. ↑ Hart, Christopher (13 січня 2008). Hattie Morahan's Elinor is as good a piece of acting as you're going to see this year. Sunday Times.
  20. ↑ Billington, Michael (30 квітня 2008). Theatre review: The City / Royal Court, London. The Guardian. Архів оригіналу за 1 травня 2008. Процитовано 1 травня 2008.
  21. ↑ Aleks Sierz (31 липня 2008). The Stage / Reviews / ... some trace of her. Thestage.co.uk. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 29 січня 2014.
  22. ↑ John Thaxter (26 листопада 2008). The Stage / Reviews / The Family Reunion. Thestage.co.uk. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 29 січня 2014.
  23. ↑ John Thaxter (6 травня 2009). The Stage / Reviews / Time and the Conways. Thestage.co.uk. Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 29 січня 2014.
  24. ↑ United Agents | Hattie Morahan. United Agents. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 29 січня 2014.
  25. ↑ Interview with Hattie Morahan. Lastminutetheatretickets.com. 5 серпня 2013. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 29 січня 2014.
  26. ↑ The Outcast: Episode 1 Credits. BBC One. Архів оригіналу за 12 вересня 2015. Процитовано 1 липня 2017.
  27. ↑ Raeside, Julia (13 липня 2015). The Outcast review – 'I feared for Sadie Jones's adaptation of her perfect novel – but it is excellent'. The Guardian. London. Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 20 липня 2015.
  28. ↑ а б Rampton, James (9 листопада 2016). Hattie Morahan interview: 'There were a few hitches, I was pregnant during the shoot'. The Independent. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 13 листопада 2016.
  29. ↑ David Stephenson (12 липня 2015). The Outcast's Hattie Morahan: There won't be any wedding bells this year. Архів оригіналу за 12 листопада 2016. Процитовано 21 червня 2016.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Гетті_Мораган