Глухівський 6-й драгунський полк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Глухівський 6-й драгунський полк
Глуховской Императрицы Екатерины Второй 6-й драгунскій полкъ
Полковий знак 6-драгунського полку (1910 р.)
На службі 1783—1918
Країна Російська імперія
Розформовано 1918
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 6-й полк (значення).

Глухівський 6-й драгунський полк (рос. дореф. Глуховской Императрицы Екатерины Второй 6-й драгунскій полкъ [1])  — кавалерійський полк Російської імператорської армії. Старшинство — 1783 року. Під час своєї історії був також легкокіннотним (1783—1784), карабінерним (1784—1796) а також кірасирським (1796—1860).

Історія полку[ред. | ред. код]

Штаб-сурмачі Кирасирських полків: Рязанського і Ямбурзького, 1797—1800, і Глухівського, 1797—1801.[2]
Обер-офіцер Глухівського кірасирського полку. 1827—1835.[3]
  • Сформований у 28.06.1783 з українських козаків як Глухівський легкінний полк.
  • З 09.02.1784 — Глухівський карабінерний полк.
  • Брав участь у Російсько-турецькій війні 1787-91.
  • З 29.11.1796 — Глухівський кірасирський полк.
  • З 31.10.1798 — Кірасирський ген. від кавалерії Міхельсона 1-го полк.
  • З 13.02.1800 — Кірасирський ген.-лейтенанта фон Брінкена полк.
  • З 31.03.1801 — Глухівський кірасирський полк.
  • 1806 — брав участь у російсько-пруссько-французький війни.
  • 06.05.1806 — увійшов до складу 9-ї дивізії.
  • 28.10.1810 — увійшов до складу 2-ї кирасирской дивізії.
  • 1812 — Французько-російська війна.
  • 1813 — у складі 2-ї кирасирской дивізії 1-го кавалерійського корпусу резервної армії.
  • 13.04.1813 — полку пожалувані Георгіївські штандарти зразка 1806 року з написом «За отличіе при пораженіи і изгнаніи непріятеля изъ предђловъ Россіи 1812 року».
  • з 08.05.1832 — Кірасирський Його Імператорської Високості Великого Князя Михайла Павловича полк.
  • з 19.09.1849 — Кірасирський Єя Імператорської Високості Великої Княгині Олександри Йосипівни полк.
  • з 19.03.1857 — Глухівський Кірасирський Єя Імператорської Високості Великої Княгині Олександри Йосипівни полк.
  • 27.05.1860 — з'єднаний з Новомиргородским драгунським полком, утворивши Глухівський Драгунський Єя Імператорської Високості Великої Княгині Олександри Йосипівни полк.
  • 1864 — брав участь у придушенні Польського повстання.
  • з 25.03.1864 — 6-й Драгунський Глухівський Єя Імператорської Високості Великої Княгині Олександри Йосипівни полк.
  • з 08.07.1911 — 6-й Драгунський Глухівський імператриці Катерини Великої полк.
  • з 29.07.1914 — участь у Першій світовій війні.
  • в січні 1918-го, переважно укомплектований росіянами, розформований на Волині[4].

Місця дислокації[ред. | ред. код]

Відзнаки[ред. | ред. код]

Бойові нагороди за 1812-1814 роки[ред. | ред. код]

  • Георгіївські штандарти, з написами «За відмінність при поразці і вигнанні ворога з меж Росії 1812 р.» зразку 1807 року. (13 квітня 1813) [5].

Однострій[ред. | ред. код]

Франко-російська війна 1812 року[ред. | ред. код]

На період Франко-російської війни 1812 року, кірасири (в 1796—1860 роках Глухівський полк був кірасирським) мали колет[6], того ж крою, що і піхотний мундир, але з білої кирзи (сукна), на швах кирза не згиналася усередину, а випускалася назовні. Плечовий шов, мав облямівку кольору приборного сукна. Фалди були коротше за піхотні у 4 вершки, а відвороти білого кольору, обшиті по краю смугою завширшки 1 вершок приборного кольору. Комір був піхотного зразку, кольору приборного сукна та мав білу облямівку по зовнішньому краю. Погони, як і комір, були приборного кольору з білою облямівкою. Обшлаги були прямі, без клапанів та облямівки, але мали по дві нашиті мундирні ґудзики. Панталони кірасирів були білого кольору, вузькі, шкіряні. Кірасирські шинелі, були такого ж крою як в піхоті за виключенням того, що ззаду мала розріз. Погони на шинелі були того ж кольору, що і на мундирі, а колір коміру шинелі (з облямівкою та клапанами) був прикладного кольору[7].

Кірасирські каски, з лакованої шкіри, мали два шкіряні козирки та шкіряний гребінь, у якому фіксувався чорний волосяний плюмаж. Спереду, на касці, кріпився мідний налобник, з гербом. Трубачі мали червоні плюмажі.

Кашкети білого кольору мали околю кольору приборного сукна і мали облямівку згідно номеру ескадрону (1-й білий, 2-й блакитний, 3-й жовтий, 4-й чорний, 5-й зелений). Посередині околі, попереду, нашивався шнуром номер і начальна літера ескадрону («Э»).

Кіраси чорного кольору, залізні, були введені на початку 1812 року, складалися з двох пластин.

Унтер-офіцери мали знаки розрізнення, у вигляді нашивок з галуну по вільному краю коміра та обшлагу[8] .

Офіцери мали еполети та шарфи. Еполети кірасирів були за піхотним зразком[8], але були як і у гвардії вкриті золотим чи срібним полем. На колетах облямівка навколо рукавів була не кольорова, а біла. Крім мундиру офіцери мали віц-мундири білого та темно-зелені.

При загальновживаному кірасирському однострої, глухівські кірасири мали приборне сукно синє, а металеві деталі одностроїв були жовті[5].

Шефи[ред. | ред. код]

Командири[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Габаєв Г. Розпис російських полків 1812 року. Додаток до "Військово-історичного вісника —Київ.: Типографія окружного штабу, вулиця Банкова, б.№ 11, 1912—С.264—298 с.
  2. ↑ Илл. 1025. Штаб-трубачи Кирасирских полков: Рязанского и Ямбургского, 1797—1800, и Глуховского, 1797—1801. // Историческое описание одежды и вооружения российских войск, с рисунками, составленное по высочайшему повелению: в 30 т., в 60 кн. / Под ред. А. В. Висковатова.Илл. 1025. Штаб-трубачи Кирасирских полков: Рязанского и Ямбургского, 1797-1800, и Глуховского, 1797-1801. // Историческое описание одежды и вооружения российских войск, с рисунками, составленное по высочайшему повелению: в 30 т., в 60 кн / Под ред. А. В. Висковатова. — Т. 8. (рос.)
  3. ↑ Илл. 180. Обер-офицер Глуховского Кирасирского полка. 1827—1835 // Историческое описание одежды и вооружения российских войск, с рисунками, составленное по высочайшему повелению: в 30 т., в 60 кн. / Под ред. А. В. Висковатова.Илл. 180. Обер-офицер Глуховского Кирасирского полка. 1827-1835 // Историческое описание одежды и вооружения российских войск, с рисунками, составленное по высочайшему повелению: в 30 т., в 60 кн / Под ред. А. В. Висковатова. — Paris: Imp. Lemercier, 1861—1862. (рос.)
  4. ↑ Тинченко Я. Ю. Від козаків до гусарів К.: Темпора, 2018, 214 с. (87 с.) ISBN 978-617-569-333-9
  5. ↑ а б в Габаевъ:263—298.
  6. ↑ Колет // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  7. ↑ Габаевъ:74—298.
  8. ↑ а б Габаевъ:73—298.

Література[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Г. Габаевъ. Роспись русскимъ полкамъ 1812 года. Приложеніе къ «Военно-историческому вѣстнику». — Кіевъ : Типографія Окружного штаба, Банковая улица, домъ №11, 1912. — 298 с.(рос. дореф.)


Військове формування Це незавершена стаття про військові формування.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Глухівський_6-й_драгунський_полк&oldid=39162044