Обер-офіцер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оберофицер и штаб-офицер лейб-гвардии Преображенского полка с 1700 по 1732 год[1]

О́берофіце́р (нім. Oberoffizier) — найменування нижчої категорії офіцерських чинів у російській армії і на флоті до 1917 року, що відповідали IX–XIV класам «Табелі про ранги», від прапорщика/корнета до капітана/ротмістра включно.

Оберофіцери становили собою командний склад роти. Німецька назва (буквально «старші офіцери») йде з XVII століття, коли оберофіцери, як старші польові командири протиставлялися унтерофіцерам, як молодшим польовим командирам; останні ж тоді також зараховувалися до офіцерського складу.

До оберофіцерів застосовувалося звернення: «Ваше благородіє».

Оберофіцери Російської імператорської армії у відповідності до Табеля про ранги[ред. | ред. код]

Клас Військові чини
Армія Флот
IX
X
XI
XII
XIII
XIV
  • Мічман (1732–1796)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Книга: Висковатов А.В.:Историческое описание||2|166.

Посилання[ред. | ред. код]