Вершок (міра довжини)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вершо́к (біл. вярш́ок, рос. вершок) — староросійська міра довжини, що дорівнює 1/48 сажня, 7/48 фута або 1/16 аршина (близько 4,4 см).

Слово вершок запозичене з російської мови, де є за походженням зменшувальною формою від верх і первісно означало «залишок, невелика частина понад міру», а згодом набула значення точної величини; Фасмер припускав первісне значення як «верхня фаланга вказівного пальця»[1].

Зріст у Російській імперії вимірювався у вершках (понад два аршини, тобто 142 см). Наприклад, зріст двірника Герасима з повісті «Муму» І. С. Тургенєва становив 12 вершків, що мало дорівнювати 142 + 53 (4,44 х 12) = 195 см[2].

Саме одному вершку дорівнює стійковий юніт.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. Процитовано 22 березня 2016. 
  2. Б. Шварцкопф Литературные герои и… арифметика // Журнал «Русская речь», 1983, № 4 (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1982. Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с.
  2. Вершок // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. Т.1-4. Перевод с немецкого и дополнения О. Н. Трубачева. М., 1964—1973