Глюкуроніди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Морфін-6-глюкуронід, один з головних метаболітів морфіну

Глюкуроніди, також відомі як глюкуронозиди, похідні цукрів, утворені з глюкуронової кислоти та іншої речовини, які зв'язані між собою за допомогою глікозидного зв'язка.[1] Таким чином, глюкуроніди є глікозидами.

Глюкуронізування, процес перетворення хімічних сполук на глюкуроніди, відбувається в організмі тварин як один з етапів екскреції токсинів, молекул лікарських засобів, а також інших речовин, які не можуть бути засвоєні організмом. Глюкуронова кислота приєднується до сполук із утворенням глюкуронідів, які як правило мають набагато вищу розчинність у воді порівняно з вихідними сполуками. Глюкуроніди екскретуються в нирках та виводяться з організму разом з сечею.

Ензими, які гідролізують глікозидний зв'язок глюкуронідів, мають назву глюкуронідази.

Приклади[ред. | ред. код]

  • Міквеліанін (Кверцетин 3-O-глюкуронід)
  • Морфін-6-глюкуронід

Примітки[ред. | ред. код]

  1. The American Heritage Medical Dictionary, 2007, Houghton Mifflin Company