Говтва (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Го́втва, Го́лтва, Го́лта
Говтва 49 33 56.30 N 34 4 57.65 E.jpg
Говтва в Решетилівці
49°24′51″ пн. ш. 33°52′07″ сх. д. / 49.41416667000000018° пн. ш. 33.868749999999998579° сх. д. / 49.41416667000000018; 33.868749999999998579
Витік смт Решетилівка
• координати 49°33′56″ пн. ш. 33°56′30″ сх. д. / 49.5655555555560028° пн. ш. 33.94166666666699683° сх. д. / 49.5655555555560028; 33.94166666666699683
Гирло Псел
• координати 49°24′51″ пн. ш. 33°52′07″ сх. д. / 49.41416666666700053° пн. ш. 33.868749999999998579° сх. д. / 49.41416666666700053; 33.868749999999998579
Басейн басейн Дніпро[d]
Країни басейну Україна Україна
Полтавська область
Площа басейну, км² 1680 км²
Регіон Полтавська область
Довжина, км 36 км
Притоки Вільхова Говтва (ліва),
Грузька Говтва (права)
ідентифікатори та посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim

Го́втварічка в Україні, в межах Решетилівського та Козельщинського районів Полтавської області. Ліва притока Псла (басейн Дніпра).

Опис[ред. | ред. код]

Довжина річки 36 км, площа басейну 1680 км². Долина коритоподібна, завширшки до 5 км, завглибшки до 40 м. Річище звивисте, заболочене, утворює численні меандри. Ширина річища до 20 м. Максимальна глибина річки 5 м. Похил річки 0,21 м/км. Середня багаторічна витрата води Говтви (с. Міхновка) становить 5,84 м³/с. Середньорічна мінералізація води становить близько 685 мг/дм³. Озер у долині річки —3,1 км², боліт 6,6 км². Вода використовується для технічного водопостачання та зрошування.

Розташування[ред. | ред. код]

Утворюється від злиття двох річок — Грузької Говтви та Вільхової Говтви біля східної частини смт Решетилівки. Тече переважно на південний захід. Впадає до Псла на південь від села Говтви.

Гирло річки Говтва

На березі Говтви розташовані смт Решетилівка, села Говтва, М'якеньківка та інші.

Про назву річки[ред. | ред. код]

Походження назви остаточно не встановлено. Існує ряд гіпотез. Одні назву виводить з тюркського «болото, трясовина», близького до турецького «озеро, став» із суф. -іу. Вбачаючи спільну назву у словененського гідроніма з дніпровським, цю загальну основу відносять до праслов'янського «безодня». Така гіпотеза найбільш імовірна.

Джерела[ред. | ред. код]


Додаткова інформація[ред. | ред. код]