Гойда Андрій Юрійович
Гойда Андрій Юрійович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 7 березня 1949 Ужгород, Українська РСР, СРСР | |||
Смерть | 15 вересня 2007 (58 років) | |||
Ужгород, Україна | ||||
Країна | СРСР Україна | |||
Навчання | Ужгородське училище прикладного мистецтва (1968) | |||
Діяльність | графік, карикатурист, ілюстратор | |||
Вчитель | Балла Павло Карлович, Медвецька-Лутак Едіта Федорівна і Петкі Шандор Ференцович | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
Батько | Гойда Юрій Андрійович | |||
| ||||
Андрій Юрійович Го́йда (7 березня 1949, Ужгород — 15 вересня 2007, Ужгород) — український майстер художнього розпису, художник; член Спілки радянських художників України з 1989 року.
Народився 7 березня 1949 року в місті Ужгороді (нині Україна). Син поета Юрія Гойди. У 1968 році закінчив відділення художнього розпису Ужгородського училища прикладного мистецтва, де навчався у Павла Балли, Едіти Медвецької, Шандора Петкі[1].
Протягом 1969—1982 років працював оформлювачем у художньо-рекламних майстернях Закарпатської обласної спілки споживчих товариств; у 1983—1990 роках — художнім редактором у видавництві «Радянське Закарпаття»; з 1996 року обіймав посади головного художника газети «Відомості міліції» та заступника головного редактора газети «Карпатський євроміст».
Мешкав в Ужгороді в будинку на вулиці Заньковецької, № 23, квартира № 50[2]. Помер в Ужгороді 15 вересня 2007 року.
Працював у галузях олійного живопису, карикатури, книжкової ілюстрації. Серед робіт:
Як карикатурист почав друкуватися у «Молоді Закарпаття», надалі його публікували сатиричний журнал «Перець», журнали «Аврора», «Винахідник та раціоналізатор» та інші видання[3].
Ілюстрував книги Фелікса Кривіна: Принцеса Граматика», «Мільйон років до кохання», «Я угнав машину часу»[3], «Круги на піску» (1983), «Хвіст павича» (1988), «Песиголовці» (1993), «Нерівні» (1999), «Винищувач» (2000)[2].
З 1981 року брав участь в обласних, всеукраїнських художніх виставках. Персональні виставки відбулися у Береговому у 1969 році та Ужгороді у 1979 році. Під егідою ЮНЕСКО роботи митця були презентовані на міжнародних бієнале карикатури і сатиричної скульптури в Болгарії — у Габрові, Югославії — у Скоп'є, Канаді, Австралії (1986), Латвії та Італії[3].
Роботи зберігаються у музеях Болгарії, Італії.
Після смерті художника видавництвом «Карпати» випущена збірка його карикатур «Біле і чорне», яка містить 185 малюнків[3].
- ↑ Гойда Андрій Юрійович / Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека.
- ↑ а б Гойда Андрій Юрійович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 85
- ↑ а б в г Людмила Козловська. Гойда Андрій / Артпростір Закарпаття.
- К. Є. Стельмах. Гойда Андрій Юрійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1.
- Народились 7 березня
- Народились 1949
- Уродженці Ужгорода
- Померли 15 вересня
- Померли 2007
- Померли в Ужгороді
- Випускники Закарпатської академії мистецтв
- Члени Національної спілки художників України
- Українські живописці
- Радянські художники
- Українські карикатуристи
- Радянські карикатуристи
- Українські ілюстратори
- Ілюстратори СРСР
- Художники Ужгорода