Габрово

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Габрово
болг. Габрово

Герб Прапор
герб прапор
Технологічний університет Габрово
Технологічний університет Габрово
Розташування міста Габрово
Основні дані
42°52′ пн. ш. 25°20′ сх. д. / 42.867° пн. ш. 25.333° сх. д. / 42.867; 25.333Координати: 42°52′ пн. ш. 25°20′ сх. д. / 42.867° пн. ш. 25.333° сх. д. / 42.867; 25.333
Країна Болгарія Болгарія
Адмінодиниця Габрово[d]
Столиця для Габровська обл.[1] і Габрово[d][2]

Межує з

— сусідні нас. пункти
Ловеч ?
Засновано 1704
Площа 233,817 км²
Населення 59 611
Висота НРМ 392 ± 1 м
Міста-побратими див. тут
Телефонний код (+359) 066
Часовий пояс Східноєвропейський час
Номери автомобілів ЕВ
Код LAU (NUTS) BG14218
GeoNames 731549
OSM 1930782 ·R (Габрово)
Поштові індекси 5300
Міська влада
Веб-сторінка gabrovo.bg
Мапа


CMNS: Габрово на Вікісховищі

Га́брово (болг. Га̀брово) — місто у центральній частині Болгарії, розміщене на річці Янтрі, адміністративний центр Габровської області, є також адміністративним центром общини Габрово. За останніми даними НСІ Болгарії на 31.12.2015 населення Габрово становить 54 950 чоловік.[3][4][5]

Габровці відомі своєю любов'ю до гумору (див. Габровські жарти), карнавалом гумору та сатири кожного року. У місті розвинуте машинобудування, воно відоме численними пам'ятниками, мостами і довгими вулицями.

Габрово - одне з найдовших міст Болгарії (25 км).

Географія[ред. | ред. код]

Розташування[ред. | ред. код]

Місто Габрово розташоване біля підніжжя Балканських гір біля перевалу Шипка. Він простягається вздовж річки Янтра.

Габрово пов'язане залізничним транспортом Болгарії через лінію Габрово-Царева ливада. Через Габрово проходить одна з найважливіших доріг, що перетинають Болгарію в напрямку Північ-Південь, що є частиною Транс-Європейського коридору №9 (Гельсінкі - Санкт-Петербург - Київ - Бухарест - Русе - Велико-Тирново - Габрово - Стара Загора - до Греції та Туреччини).

Поруч з містом розташована місцевість "Узана", в якому розташований географічний центр Болгарії.

Панорама Габрово, жовтень 2010

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат регіону помірно континентальний, з холодною зимою і відносно теплим літом. Опади мають виразно континентальний характер. У середньому близько 900 л/м² на рік. Восени і взимку переважають північні і північно-західні вітри і навесні і влітку   - південні. Область характеризується високою щорічною тривалістю сонячного світла. Середньорічні температури - близько 10 ° С. У високогірних районах сніжний покрив триває близько 110 днів.

Рельєф і води[ред. | ред. код]

Річка Янтра та її притоки протікають через місто. Річки Синькевиця, Паничарка і Сивек перетинають Етнографічний музей під відкритим небом "Етир".

Історія[ред. | ред. код]

Назва[ред. | ред. код]

Перша відома назва населеного пункту, Габрува, датується 1477 роком, а сьогоднішнє   - з'явилося в 17 столітті. Один з перших письмових документів, що згадує про Габрово, відноситься до 1704 року. Він вимагає дозволу на ремонт церкви "Св. Петка" і там говориться, що "вона наша від завоювання і донині". Назва походить від назви дерева граба.

Історія міста[ред. | ред. код]

Виникнення[ред. | ред. код]

За найпоширенішою легендою Габрово було засновано Рачо Ковачем близько 250 років тому. Історія розповідає, що він був ковалем, який оселився під грабом. Є багато інших, але не дуже популярних легенд про перших поселенців Габрово.

Габрово виникло в середні віки як стратегічне поселення поблизу перевалів Старої планини. У 2 км на схід від міста знаходиться фортеця Градиште, яка існувала до початку VII століття. По знахідкам золотих і мідних монет часів римських імператорів Костянтина I Великого (306 - 337 рр. н.е. ) і Юстина II (565 - 578) археологи датують фортецю Градиште як пізньоантичну і ранньосередньовічну (з 4-го по 6-й століття)

При археологічних дослідженнях на території фортеці були виявлені стіни довжиною близько 4 км, 42 щільно побудованих житлових будинків, гарнізонних приміщень охорони фортеці, головний вхід та три охоронних вежі. У найвищій частині фортеці Градиште був побудований головний храм у 4 столітті, а пізніше була побудована каплиця- баптистерій. Фортеця Градиште була багато разів зруйнована і відновлена; після падіння Болгарії під турецьким пануванням зникла остаточно.

Під час археологічних розкопок в 1985 і 1989 роках досліджено багатошаровий некрополь у центрі Габрово, що існував між 13 і 19 століттям, а також залишки церкви «Свята Петка». Вважається, що церква була побудована на мощах св. Петки Булгарської в селі, під час її переходу з Епивата у Велико-Тирново в 1298 році. Таким чином підтверджено існування поселення на території Габрово було ще у Другій болгарській державі.

Габрово - це рідне місто Івана Калпазанова, який з Василем Карагьозовим сучасними німецькими машинами обладнав першу текстильну фабрику в Габрово у новоствреному князівстві Болгарія (1882). Перетворившись у "болгарський Манчестера", у Габрово народилися і оселилися багато відомих підприємців. Таким чином, в Габрово промисловість і освіта розвивалися швидкими темпами. Вони стали батьками довготривалих габрово-німецьких відносин. Початок було встановлено в грудні 1881 року в місті Хемніц, Німеччина. Кульмінацією стало відкриття німецького консульства в Габрово з консулами Василем Карагьозовим (1926 - 1933) і Кольо Карагьозов (1934 - 1935)

Наприкінці 12 століття розвиваються ремесла і торгівля, а також виробництво пов'язане з утриманням і охороною проходів через Балкани   - ковальство, зброя і т.д. У роки османського панування Габрово було великим ремісничим і торговим центром[6]. У 19 ст тут практикували 26 ремесел   - ковальство, кераміка, слюсарство і багато іншого. Першу текстильну фабрику (1882) заснував Іван Колчев Калпазанов за допомогою Василя Карагьозова у партнерстві з Петком Цокевим.

Османський період[ред. | ред. код]

Швидше за все, початкові поселення були навколо "Топлиці"   - джерела на шляху до Балкан, біля підніжжя гори "Петкова нива". Ймовірно, вони виникли приблизно 600 років тому   - 700 років тому, а можливо, і раніше. Один з перших письмових документів, що згадують про Габрово, датується 1704 роком[7].

У 1622 році Евлія Челебі перейшов перевал Шипка з озброєною силою у 500 чоловік на шляху у османському поході проти Австрії.

У 1860 році Габрово було оголошено містом. Фелікс Каніц розповідає , що в 70-х роках дев'ятнадцятого століття - "це велика майстерня, і що це місто, що живе на воді". Слава про продукцію Габрово іде по всій території Османської імперії та за її межами. У Бухаресті зараз знаходиться вулиця під назвою "Габровені".

Болгарське відродження[ред. | ред. код]

Швидкий економічний підйом і національне пробудження стали причиною відкриття першої болгарської світської школи в 1835 році. У 1872 році створили середнію школу і з 1889 року   - «Априловську гімназію», названу на честь її засновника Василя Априлова, видатного діячаболгарського Відродження. Будують прекрасні будинки епохи Відродження, церкви, мости, фонтани, башту з годинником (1835). Мешканці міста взяли активну участь у повстанні капітана Миколи у 1856 році, у 1862 році, в Тирновському повстанні, у загонах Хаджі Димитара та Стефана Караджі (1868), Христо Ботева (1876), Цанко Дюстабанова (1876). У 1868 р Васил Левський створює революційний комітет. Місто є батьківщиною Василя Априлова, Цанко Дустабанова, Попа Харитона, композитора Емануїла Манолова, Тодора Бурмова та багатьох інших.

Після звільнення[ред. | ред. код]

Стара світлина з видом з Габрово до 1930 року

І після визволення в 1878 році Габрово розвивався як найбільший текстильний центр Болгарії, і не випадково він отримав прізвисько "болгарський Манчестер". Місто вже давно відоме своїми дотепними мешканцями, тому тут є єдиний у світі Будинок гумору та сатири.

Між Балканськими та Світовими війнами[ред. | ред. код]

Під час Балканської війни 1912 року 13 мешканців Габрово приєдналися до добровольців в Македонсько-Адріанопольському корпусі.[8]

Політика[ред. | ред. код]

Мер[ред. | ред. код]

Місцеві вибори 2007 року виграв Томіслав Дончев (ГЕРБ). У другому турі він переміг Миколу Григорова (Болгарська соціалістична партія). У 2010 році Томіслав Дончев був обраний міністром європейського управління грошима в офісі Бойко Борисова . Це вимагає нових місцевих виборів у Габрово, які виграв Микола Сираков (ГЕРБ). На чергових місцевих виборах у 2011 році мера муніципалітету Габрово Таня Христова була обрана в першому турі. Місцеві вибори 2015 року виграла нинішній мер міста Таня Христова з 68,38% голосів у першому турі.

Економіка та інфраструктура[ред. | ред. код]

Економічні характеристики[ред. | ред. код]

В даний час виробництво концентрується в наступних областях:

  • бавовняний і вовняний текстиль;
  • бавовняний і вовняний трикотаж;
  • швейна промисловість;
  • машинобудування;
  • виробництво пластмасових виробів;
  • обробка шкіри та виробництво шкіри;
  • виробництво взуття;
  • виробництво ножів і побутового приборів;
  • виробництво меблів;
  • виробництво хліба та хлібобулочних виробів;
  • виробництво молока та молочних продуктів;
  • шоколадні вироби;
  • будівництво.

Транспорт[ред. | ред. код]

Місто обслуговується 27 автобусними і 4 тролейбусами. [9]

ЗМІ[ред. | ред. код]

Регіональні газети[ред. | ред. код]

  • Газета " 100 новин", щоденна газета   - регіональне приватне друковане видання та он-лайн: http://stovesti.info
  • "Габрово сьогодні" є приватною газетою і виходить тричі на тиждень.
  • Газета «Діалог»   - інформаційний бюлетень.
  • "Габровська інформація"
  • "Gnews Габрово"   - http://www.rtv-gabrovo.com/
  • "Медія міської культури"   - http://elatevgabrovo.org   - культурні заходи в Габрово.
  • "Істина"   - друковане видання НП «Атака»   - Габрово.
  • Інформаційний сайт   - http://sever.bg/

Радіостанції та телебачення[ред. | ред. код]

Радіостанції приймаються в Габрово УКХ[10]
МГц радіостанції передавач потужність
   91.30     Болгарія в ефірі   TTCS Бумеранг FM     163 Вт  
   92.20   Програма БНР "Христо Ботев"     RPTC пік "Ботев"   1 кВт
   94.50   БГ Радіо   РПЦ Градиште   100 Вт
   95.40   Програма БНР "Христо Ботев"   Градиште   166 Вт
   96.40   Радіо Дарик (Габрово)   Градиште   500 Вт
   98.60   Magic FM   Градиште   260 Вт
  100,90   Програма Горизонт БНР     "Ботев"   10 кВт
  101.70   Радіо Бумеранг   Бумеранг FM   168 Вт
  103.20   Програма Горизонт БНР   Градиште   500 Вт
  104.00   Радіо 1   Градиште   200 Вт
  107.40   Радіо N-Joy   Бумеранг FM   288 Вт

Радіо Дарик (Габрово) також має регіональну програму, а Радіо Бумеранг транслює абсолютно оригінальну програму для Габрово та сусідніх населених пунктів.

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

  • "Доктор Тота Венкова" ;
  • "Пенчо Семов" ;
  • MЦ "СІАС";
  • Медичний центр "Апогей";
  • ДКЦ 1 ;
  • ДКЦ 2 ;
  • Стоматологічний центр

Освіта та наука[ред. | ред. код]

Школи[ред. | ред. код]

У 1835 р у Габрово відкрилася перша болгарська взаємна (класова) школа. Ідея прийшла від Василя Априлова та Миколи Палаузова, болгарсьих купців, що народилися в Габрово, а потім переселилися в Одесу. У безпосередній близькості від Априловської середньої школи (в тій же будівлі) знаходиться Національний музей освіти.

Габрово має одну вищу школу   - Габровський технічний університет. Сьогодні навчання проводиться на трьох факультетах з 24 кафедрами.[11]

Муніципальні школи
  • НУ "Василь Левський" [12]
  • Початкова школа "Ран Босилек" [13]
  • Початкова школа "Неофіт Рильський" [14]
  • Початкова школа "Цанко Дюстабанов"
  • Початкова школа "Христо Ботев" [15]
  • Початкова школа "Іван Вазов" [16]
  • Початкова школа "Св. Кирила і Мефодія " [17]
  • "Райчо Каролев" [18]
  • Софійський університет "Отець Паїсій" [19]
  • Академічна середня школа "Акад. Ів. Гюзельов " [20]
  • Початкова школа "Найден Геров" [21]
Державні школи

Бібліотеки та архіви[ред. | ред. код]

  • Обласна бібліотека "Априлов - Палаузов"   - Габрово[25]
  • Територіальні державні архіви - Габрово[26]

Культура і розваги[ред. | ред. код]

Театри[ред. | ред. код]

  • Драматичний театр "Рачо Стоянов"
  • Державний театр ляльок "Ран Босилек"
  • Театр МІМ - Габрово
  • Літній театр
  • Студія молодіжного театру "Гаргара"   - Габрово

Художні галереї[ред. | ред. код]

  • Галерея "Христо Цокев"
  • Художня галерея <span typeof="mw:Entity" id="mwA5I"> </span>
  • Магазин-галерея "Aвіц Арт" <span typeof="mw:Entity" id="mwA5U"> </span>

Будинки культури та кінотеатри[ред. | ред. код]

  • Будинок гумору і сатири
  • Будинок культури "Емануїл Манолов"
  • Громадський центр "Априлов - Палаузов 1861"
  • Громадський центр "Габрово 2002"
  • Громадський центр "Христо Смирненський 1949"
  • Громадський центр "Дамаскин і Онуфрій Габровські 2011"
  • Громадський центр "Зора"  
  • Кінотеатр "Алеко"

Музеї[ред. | ред. код]

Етнографічний музей під відкритим небом "Етар"
  • Етнографічний музей під відкритим небом "Етар"[27]
  • Архітектурно-історичний заповідник Боженці
  • Обласний історичний музей (Габрово)[28]
  • Будинок-музей "Будинок Дечкова"
  • Будинок гумору та сатири[29]
  • Національний музей освіти [30]
  • Музейна виставка "Поштові повідомлення в Габрово"
  • Культурний центр "Святий Христофон" Хлібний дім   - Габрово
  • Інтерактивний музей промисловості   - у минулому Габрово було важливим торгово-ремісничим центром. На сьогоднішній день промисловість залишається провідною галуззю в регіоні. Звідси народжується   ідея створення унікального музею на Балканському півострові, відкритого 21 березня 2014 року. Інноваційно, за допомогою звукових, візуальних та світлових ефектів простежується історія соціально-економічного життя міста. Виставка розроблена в три етапи, кожна з яких займає окремий поверх будівлі. Перша стадія присвячена індустріалізації після звільнення (з кінця 19 століття до 1944 року). Другий етап - це доля промисловості під час комуністичного правління (з 1944 по 1990 рр.). Третій етап розглядає галузь від падіння тоталітарного режиму до сьогодення. Лекцію очолюють віртуальні розповідачі, а відвідувачів супроводжує гід, який відповідає на їхні запитання і допомагає їм взаємодіяти з цифровими панелями та цифровими панелями. Завдяки сучасним інформаційним технологіям та аудіовізуальним застосуванням досягається автентична атмосфера та реалізм.[31]

Габровський гумор[ред. | ред. код]

  • Габровський гумор
  • Будинок гумору і сатири

Спорт[ред. | ред. код]

Спортивний зал "Орловець"
  • Спортивний зал "Орловець"
  • Стадіони: Христо Ботев, Василь Априлов, Христо Смирненський
  • Футбольний клуб "Янтра" засновано 21 вересня 1919
  • Футбольний клуб "Янтра 2000"
  • Спортивний клуб гандболу "Буки" - Габрово
  • Спортивний стрілецький клуб "Альфа-Метал" і клуб страйкболу
  • Волейбольний клуб "КВК Габрово"
  • Клуб регбі "Янтра"[32]
  • Спортивна моделний клуб Габрово [33]
  • П'ять тенісних кортів і три криті басейни доступні в Габрово

Визначні пам'ятки[ред. | ред. код]

Міст "Ігото"
Пам'ятник Рахо Ковачу в Янтрі
Пам'ятник загиблим у війнах 1912-1913 і 1915-1918 рр

Храми[ред. | ред. код]

  • Храм "Успіння Пресвятої Богородиці"
  • Собор Святої Трійці, http://sv-troica.hit.bg/index.html
  • Храм Святого Іоанна Хрестителя  
  • Храм "Іван Рильський"  
  • Каплиця "Святий Пантелеймон"
  • Каплиця "Святі апостоли Петр і Павел"
  • Монастир Святого Благовіщення
  • Сокольський монастир
  • Каплиця св. Петки, освячена 14 жовтня 2000 року

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Вісім чудес Габрово:

  • Пам'ятник на річці - пам'ятник Рахо Ковачу на острові в річці Янтра.
  • Простір на Землі - ресторан на 20-му поверсі на найвищому будинку   - ка`ярня "Космос" (вже не існує).
  • Корабель у лісі - корпус легеневої лікарні, має форму корабля. Його побудував габровський промисловець Пенчо Семов. Габровці називають його "пароплав".
  • Дерево посередині дороги - столітнє дерево біля пам'ятника Рачо Ковачу, вулиця "Скобелевська".
  • Сходи в нікуди   - сходи серед дерев біля Будинку культури.
  • Планета Габрово (Астероїд 2206-Габрово)   - знайдена маленька планета, названа Габрово і зареєстрована під № 2206.
  • Скульптурна композиція з трьох жінок, що тримають рибу в фонтані перед готелем Янтра.
  • Вершники, що знаходяться на даху Будинку культури "Емануїл Манолов".
  • Два мости поруч один з одним над річкою. Міст Беєвіят.

Особи, пов'язані з Габрово[ред. | ред. код]

Габровські святі[ред. | ред. код]

  • Дамаскін Габровський
  • Лазар Болгарський (Дебелдалський)
  • Онуфрій Габровський

Знаменитості, гордість Габрово[ред. | ред. код]

Габрово є батьківщиною багатьох видатних особистостей   - 26 професорів, 17 генералів, 12 міністрів, 2 воєвод, 2 офіцерів, 15 четників, 138 волонтерів, 5 перших інженерів в Болгарії (машинобудівний, електротехнічний, суднобудівний, текстильний та трикотажний промисловості).

  • засновники першої нової болгарської школи   - Василь Априлов і Микола Палаузов
  • болгарська діяч і освічена фігура   - Анастас Стоянов (1865 - 1898)
  • засновник сучасної промисловості Габрово князівства Болгарія з 1857 по 1882 рік   - Іван Колчев Калпазанов
  • засновники першого сучасного заводу в Габрово   - Іван Колчев Калпазанов, Петко Цокев і Василь Карагьозов   - 1882
  • перший прем'єр-міністр Болгарії   - Тодор Бурмов, (1834 - 1906)
  • міністр оборони з вересня 1885 по серпень 1886 - Костянтин Никифоров Попконстантинов , (1856 - 1891)
  • творець болгарської артилерії - генерал-майор Микола Рясков (1856 - 1917)
  • перший голова Військово-наукового інституту   Генерал-лейтенант Христо Бурмов (1869 - 1936)
  • один із засновників болгарської опери - Богдана Гюзелева - Вулпе
  • перший і найбільший болгарський бібліограф - акад. Микола Михов
  • перший суднобудівник болгарський інженер і засновник Варненської верфі - Іван Радев (1874 - 1934)
  • перший болгарський психіатр-невролог   - д-р Георгій Паяков (1871  - 1935 )
  • перший рентгенолог   - д-р Андрея Ілієв Сахатчиєв (1883 - 1947)
  • медик - Василь Априлов
  • перша жінка-лікарка в Болгарії   - д-р Тота Венкова, (1855  - 1921)
  • перша акушерка Марія Патрончева (1874 - 1964)
  • перша професор медичної історії   - д-р Вера Тодорова Павлова (1912 - 2003)
  • перший секретар Установчих національних зборів - Іван Гюзельов (1844 - 1916)
  • перший математик, фізик і філософ   - Іван Гюзельов (1844- 1916)
  • перший інженер-текстильщик - Іван Метев (1889 - 1913)
  • перший машинобудівник Іван Манафов (1863  - 1937)
  • інженер   Атанас Іванов Василев (1910  -? )
  • перша жіноча акторка Болгарії Теофана Криль (1931  - 1955 )
  • архітектор, спроектував основну частину болгарських вокзалів - Христо Васильєв Енев (1868 - 1947)
  • перший міністр охорони здоров'я   - Рачо Генчев, (1873  - 1956)
  • Засновник болгарської фантастики - Емануїл Манолов (1860 - 1912)
  • перша композиторка   - Богдана Гюзельова (1878)   - 1932 )
  • перша болгарська оперна співачка - Олена Доскова (1898  - 1987)
  • перший скрипалька   - Неда Фатичева (1881  - 1960)
  • перший художник   - Христо Цокев, (1847  - 1883)
  • перший етнограф і нумізмат   - Василь Априлов, (1789  - 1847)

Населення[ред. | ред. код]

У таблиці нижче наведено динаміку чисельності населення міста:

Рік Населення
1985 81 250
1992 76 522
2000 70 071
2005 63 864
2010 60 281

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Міста-побратими Габрова[34]:

  1. Білорусь Білорусь — Могильов (від 1988 року, подовжено в 2000 році);
  2. Азербайджан Азербайджан — Шекі;
  3. Швейцарія Швейцарія — Тун;
  4. Хорватія Хорватія — Сісак;
  5. Литва Литва — Паневежис;
  6. Німеччина Німеччина — Мітвайда;
  7. Словаччина Словаччина — Пряшів;
  8. Польща Польща — Новий Сонч[35];
  9. Росія Росія — Митищі;
  10. Бельгія Бельгія — Алст;
  11. Північна Македонія Північна Македонія — Куманово;
  12. Україна Україна — Чернігів.

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Габровська область
  2. Габрово
  3. Населення   - міста Болгарії   - "НСІ". Архів оригіналу за 18 січень 2011. Процитовано 25 лютий 2019. 
  4. Населення   - міста Болгарії   - "WorldCityPopulation"
  5. Населення   - міста Болгарії   - "pop-stat.mashke.org"
  6. Віра Мутафчієва. Габрово. Історична історія. Ред. Народна культура, С., 1964
  7. Цончев, д-р Петр , Історичні внески соціально-культурного минулого Габрово . P. 1934 (1996), стор 245
  8. "Македонсько-Адріанопольський корпус 1912 року   - 1913 р., Штаб, начальники адміністрації архівів, 2006 р., Стор 836.
  9. Транспортна схема муніципалітету Габрово
  10. http://www.predavatel.com/bg/8/gabrovo
  11. http://www.tugab.bg
  12. http://nu-vlevski-gabrovo.com
  13. https://ou-ranbosilek.webnode.com
  14. http://www.neofitrilski.com
  15. http://ou-hristobotev-bg.com/en
  16. http://www.ou-ivanvazov.com
  17. https://sites.google.com/site/svkirilimetodii
  18. http://raichokarolev.com
  19. http://www.souotecpaisii.com
  20. http://www.pmg-gabrovo.bg
  21. http://www.n-gerov.hit.bg
  22. http://www.nag-school.org
  23. http://www.palauzovschool.hit.bg
  24. http://www.pgsgabrovo.dir.bg/_wm/basic/?df=523312&dflid=3
  25. http://www.libgabrovo.com/modules/news/
  26. http://www.archives.government.bg/tda/?cat=101
  27. http://www.etar.org/
  28. http://www.h-museum-gabrovo.bg/
  29. http://www.humorhouse.bg/
  30. http://nmo.hit.bg/
  31. сайт Інтерактивний музей промисловості
  32. http://yantrarugbyclub.com/l-bg/
  33. http://www.modelclub-gabrovo.com/
  34. Община Габрово. Міста-побратими (bg). Архів оригіналу за 2011-08-23. Процитовано 2009-06-03. 
  35. Міста-побратими Нового Сонча. Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 2009-06-03. 

Див. також[ред. | ред. код]



  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.