Голбець
Голбець (рос. голбец) — невелика дощата прибудова до руської печі, яка влаштовувалася в російських хатах[1]. Слугував внутрішньохатньою комірчиною і драбиною для підйому на піч. В українських житлах не використовувався.
Слово голбец, згідно зі словником М. Фасмера, має скандинавське походження: від дав.-сканд. golf («підлога», «відділення») через давньоруську реконструйовану форму *гълбьць[2].
У голбці влаштовувалася драбинка, примістка для піднімання на піч і полаті, а також полиці для різних господарських речей. У передній частині, біля пічного чола, влаштовувався лаз у підкліт (сама комірка могла називатися верхнім голбцем, а підкліт, підпілля — нижнім)[1]. Замість голбця також могли робити невисоку дощату примістку із засувною кришкою, яку використовували для спання. Лаз (рос. западня, творило) у підкліт у цьому випадку влаштовували перед челюстями печі[3][4].
З голбцем були пов'язані певні забобони: він вважався зв'язком світу живих зі світом предків[5]. За свідченням В. І. Даля, входячи в хату до нареченої, бралися рукою за голбець[1]. Також у народних повір'ях він був місцем проживання домовика[5].
- Голбець (також «голубець») — надгробний пам'ятник у формі рубленої хатки[1]. У Російській імперії голубці на могилах офіційно були заборонені, але трапляються на старообрядських похованнях[6]. На Російській Півночі — надгробний пам'ятник типу хреста чи хрест зі схематичним дашком[7]. Символізм — дім померлої людини[5][8]. Дашки голубців-стовпів прикрашалися банями з хрестами і різьбленими причолинами по скатах. Іноді у верхню частину стовпця врізали мідну іконку із зображенням того святого, чиє ім'я носив покійний[9].
- У церковній архітектурі голубець — двосхилий, коробовий чи кілеподібний дах для захисту від негоди ікон і фресок на зовнішніх стінах церков[10].
-
Коробовий голубець над фрескою Владимирської Божої Матері. Успенський собор Московського кремля -
Кілеподібний голубець над фрескою «Древо Єссеєве». Успенський собор Московського кремля -
Надгробний старообрядський пам'ятник — голубець. Російська Північ -
Голубці на старообрядському кладовищі. Архангельська губернія, м. Кем. -
Хрест-голубець на Казанському кладовищі в Пушкіні (Петербург)
- ↑ а б в г Голбец // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)
- ↑ Голбец // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch[ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
- ↑ Беловинский Л. В. Изба и хоромы [Архівовано 29 березня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Интерьер крестьянского жилища. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ а б в Соколов Д. А. Пинежская находка // Фонд «Традиционные технологии». — Москва, 2006. Архівовано з джерела 19 серпня 2014.
- ↑ Голубой // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)
- ↑ Голубец. Фотография. Владимирская область. Муром. Благовещенский монастырь. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 30 березня 2019.
- ↑ Фризин Н. Н. Деревянные надгробия Русского Севера: некоторые варианты развития пространственной структуры // Ставрографический сборник. Книга 1. — Москва, 2001. — С. 219—228, 232—234.
- ↑ Карсаков В. (2003—2006). Пудожский район Карелии. Путеводитель по Русскому Северу. Архів оригіналу за 16 жовтня 2013.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|description=(довідка) - ↑ Баторевич Н. И., Кожицева Т. Д. Малая архитектурная энциклопедия. — Дмитрий Буланин, 2010. — 714 с. — ISBN 978-5-86007-639-6.