Головна енергетична установка
Перейти до навігації
Перейти до пошуку

Майор американської армії Г.Арнольд біля одного з перших Liberty L-12, що згодом був встановлений на багато суден початку 20 століття
Головна енергетична установка, також Суднова енергетична установка — комплекс машин, механізмів, теплообмінних апаратів, джерел енергії, пристроїв і трубопроводів та інших систем — призначених для забезпечення руху судна, а також постачання енергією різних його механізмів.
Зміст[ред. | ред. код]
До складу енергетичної установки входять:
- ГЕУ — головна енергетична установка (що призводить судно до руху) — поділяється на:
- Допоміжні механізми — для забезпечення судна електроенергією, парою (для побутових потреб або очищення танків), опріснення водою і ін.
До рушіїв відносяться гребний гвинт і гребне колесо. В ролі суднових енергетичних установок використовуються, як правило, парові машини і турбіни, газові турбіни і двигуни внутрішнього згоряння, в основному дизельні. На великих і потужних спеціалізованих судах типу авіаносці, криголамів і підводних човнів часто застосовуються атомні енергетичні установки.
Див. також[ред. | ред. код]
- Кіль (кораблебудування)
- Водотрубний котел
- Машинне відділення
- Котельне відділення
- Триколекторний паровий котел
Посилання[ред. | ред. код]
- СУДОВЫЕ ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЕ УСТАНОВКИ И ДВИЖИТЕЛИ
- Машинное отделение и топливные бункера
- Судовые энергетические установки
Джерела[ред. | ред. код]
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Головна енергетична установка |
- Особливості проектування морських транспортних суден: Навчальний посібник[недоступне посилання з квітня 2019] / О. В. Бондаренко, О. І. Кротов, Л. О. Матвєєв, С. О. Прокудін. — Миколаїв: УДМТУ, 2003. — Ч. 1. — 72 с.
- Барабанов Н. В. Конструкция корпуса морских судов. — Л.: Судостроение, 1981. — 259 с. (рос.)
- Морской Энциклопедический Словарь. — Л.: Судостроение, 1991. — ISBN 5-7355-0280-8 (рос.)