Голубєв Віктор Максимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віктор Максимович Голубєв
рос. Виктор Максимович Голубев
Народження 4 (17) січня 1916(1916-01-17)
Петроград
Смерть 17 травня 1945(1945-05-17) (29 років)
Москва
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Штурмова авіація
Освіта Військово-повітряна інженерна академія імені Миколи Жуковського
Роки служби 1936–1945
Партія КПРС
Звання  Майор авіації
Формування 2-га гвардійська штурмова авіаційна дивізія
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни II ступеня
Орден Червоної Зірки
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За оборону Сталінграда»
CMNS: Голубєв Віктор Максимович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Голубєв.

Го́лубєв Ві́ктор Макси́мович (нар. 4 (17) січня 1916(19160117) — пом. 17 травня 1945) — радянський військовий льотчик-штурмовик, учасник Другої світової війни, двічі Герой Радянського Союзу (1943), майор авіації (1943).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 4 (17) січня 1916 року в місті Петроград в робочій родині. Росіянин. Член ВКП(б) з 1942 року.

До лав РСЧА призваний 22 жовтня 1936 року. У 1939 році закінчив Харківську військову авіаційну школу.

Учасник Німецько-радянської війни з 1941 року.

Воював у складі 285-го штурмового авіаційного полку 228-ї штурмової авіаційної дивізії 16-ї повітряної армії.

Брав участь в боях під Смоленськом, Ростовом-на-Дону, Сталінградом як командир авіаційної ланки, згодом — авіаційної ескадрильї штурмовиків Іл-2.

Під час Курської битви штурман 58-го гвардійського штурмового авіаційного полку гвардії майор В. М. Голубєв відзначився майстерними штурмовими ударами з повітря по німецьких танках і самохідних установках.

Станом на серпень 1943 року на бойовому рахунку В. М. Голубєва нараховувалось 257 бойових вильотів, у ході яких ним знищено і пошкоджено 69 танків, 875 автомашин, 10 цистерн з пальним, багато іншої бойової техніки, також виведено з ладу не одну сотню ворожих солтатів і офіцерів.

З 1943 року гвардії майор В. М. Голубєв — слухач Військово-повітряної інженерної академії імені М. Є. Жуковського.

Загинув під час виконання навчально-тренувального польоту 17 травня 1945 року. Похований в колумбарії Новодівочого цвинтаря в Москві.

Нагороди[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 12 серпня 1942 року старший лейтенант Голубєв Віктор Максимович за мужність, відвагу і бойову майстерність удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 693)[1].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 серпня 1943 року гвардії майор Голубєв Віктор Максимович за здійснення 257 бойових вильотів нагороджений другою медаллю «Золота Зірка» (№ 13/II).

Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня, Червоної Зірки й медаллю «За оборону Сталінграда».

Пам'ять[ред. | ред. код]

Бронзове погруддя Героя встановлено в місті Санкт-Петербург.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу авиации Красной Армии» от 12 августа 1942 года [Архівовано 7 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1942. — 14 августа (№ 32 (191)). — С. 1.

Посилання[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Голубєв_Віктор_Максимович&oldid=36151717