Голуб каліфорнійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Голуб смугастохвостий)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Голуб каліфорнійський
Каліфорнійський голуб (Сан-Луїс-Обіспо, штат Каліфорнія, США)
Каліфорнійський голуб (Сан-Луїс-Обіспо, штат Каліфорнія, США)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Голубоподібні (Columbiformes)
Родина: Голубові (Columbidae)
Рід: Patagioenas
Вид: Голуб каліфорнійський
Patagioenas fasciata
(Say, 1822)
Ареал поширення виду     Проживання впродовж року     Гніздування     Зимування
Ареал поширення виду     Проживання впродовж року     Гніздування     Зимування
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Columba fasciata Say, 1822
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Patagioenas fasciata
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Patagioenas fasciata
ITIS logo.svg ITIS: 676899
IUCN logo.svg МСОП: 22725264
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 372321
Fossilworks: 368699

Го́луб каліфорнійський[2] (Patagioenas fasciata) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає в горах Америки.

Опис[ред. | ред. код]

Каліфорнійський голуб
Каліфорнійський голуб (Ель-Собранте, штат Каліфорнія, США)
Каліфорнійський голуб

Каліфорнійські голуби є найбільшими голубами Північної Америки, їх середня довжина становить 33-40 см, розмах крил 66 см, вага 225–515 г[3]. За розмірами вони є подібними до сизих голубів, однак крила у каліфорнійських голубів є більш округлими, а хвіст довшим. Виду не притаманний статевий диморфізм. Забарвлення переважно сіре, верхня частина тіла є більш темною. Голова і нижня частина тіла мають легкий рожевуватий відтінок, особливо виражений у самців, живіт білуватий. На хвості є широка поперечна смуга, нижня сторона хвоста білувата. Задня частина шиї має легкий бронзовий відблиск. Очі темні, дзьоб жовтий, на кінці чорнуватий, лапи жовті. У молодих птахів покривні пера крил мають білі края, які формують лускоподібний візеруннок.

Представники південноамериканських підвидів вирізнаються темнішою нижньою частиною тіла, повністю жовтими дзьобами і зеленуватим, а не бронзовим відблиском на шиї. Представники підвиду P. f. crissalis займають проміжне положення.

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють шість підвидів:[4]

Деякі дослідники виділяють підвиди P. f. crissalis, P. f. albilinea і P. f. roraimae у окремий вид Patagioenas albilinea[5].

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Каліфорнійські голуби мешкають в горах Канади, Сполучених Штатів Америки, Мексики, Гватемали, Гондурасу, Сальвадору, Нікарагуа, Коста-Рики, Панами, Колумбії, Еквадору, Перу, Болівії, Аргентини, Венесуели і Бразилії та на Тринідаді і Тобаго. Популяції Канади, штатів Вашингтон і Орегон, північної Каліфорнії і Колорадського плато взимку мігрують на південь, до південної Каліфорнії та інших штатів на південному заході СШа та на півночі Мексики, зокрема до пустелі Мохаве. Решта популяцій є переважно осілими. Каліфорнійські голуби живуть в гірських дубових і мішаних сосново-дубових лісах, у вологих гірських тропічних лісах та на полях. В Північній Америці вони зустрічаються переважно на висоті від 900 до 3600 м над рівнем моря, в Південній Америці на висоті від 500 до 3200 м над рівнем моря. Під час негніздового періоду вони утворюють великі зграї, які можуть нараховувати до 50 птахів.

Каліфорнійські голуби живляться переважно насінням, яке шукають на землі. В США в їх раціон входить насіння клену і сосни, ягоди і дрібні плоди, іноді також комахи. Особливо вони полюбляють жолуді. Початку сезону розмноження різниться в залежності від регіону. Гніздо являє собою просту платформу з гілочок. В кладці одне яйця. Інкубаційний період триває 18-19 днів, пташенята покидають гніздо через 4-5 тижнів після вилуплення.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Patagioenas fasciata: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 27 червня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Dunning Jr., John B., ред. (1992). CRC Handbook of Avian Body Masses. CRC Press. ISBN 978-0-8493-4258-5. 
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 27 червня 2022. 
  5. BirdLife International (2016). Patagioenas albilinea: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 27 червня 2022

Джерела[ред. | ред. код]

  • Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
  • David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001