Гора Кісо-Кома

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гора Кісо-Кома
Гора Кісо-Кома в далечі з гори Уцуґі
Гора Кісо-Кома в далечі з гори Уцуґі

35°47′22″ пн. ш. 137°48′16″ сх. д. / 35.78944444447177631° пн. ш. 137.80444444446777652° сх. д. / 35.78944444447177631; 137.80444444446777652Координати: 35°47′22″ пн. ш. 137°48′16″ сх. д. / 35.78944444447177631° пн. ш. 137.80444444446777652° сх. д. / 35.78944444447177631; 137.80444444446777652
Країна Flag of Japan.svg Японія
Регіон Префектура Наґано
Тип гора
Висота 2956 м
Висота відносна 1751 м
Ідентифікатори і посилання
Гора Кісо-Кома. Карта розташування: Японія
Гора Кісо-Кома
Гора Кісо-Кома
Гора Кісо-Кома (Японія)
CMNS: Гора Кісо-Кома у Вікісховищі

Гора́ Кісо́-Кома́ (яп. 木曽駒ヶ岳, きそこまがたけ, МФА[kʲiso komagatake], «гора Коник в Кісо») або гора́ Кома (яп. 駒ヶ岳, こまがたけ, МФА[komagatake], «гора Коник») — гора в Японії, в центрі острова Хонсю. Розташований на південному заході префектури Наґано. Найвища точка гір Кісо. Інші назви — Нісі-Кома. Висота — 2956 м.

Короткі відомості[ред. | ред. код]

Гора Кісо-Кома має округлі обриси. Вона оточена меншими горами — Хокен, Іна-Мае та Кісо-Мае. В районі вершини ростуть альпійські рослини — едельвейси, гострочовники, митники[1].

На південному сході гори Хокен, на висоті 2611 м розташований льодовиковий кар Сендзьодзікі. Влітку 1967 року до краю цього кару була протягнута канатна дорога з міста Комаґатаке, довжиною 2,333 м, що є найдовшою канатною дорогою в Японії. Від залізничної станції Комаґатаке до початку дороги, розміщеного у підніжжя гори Кісо-Кома, ходить автобус. Сходження на гору пішки займає один день; з використанням автобусів і канатної дороги — 2 години[1].

В середньовіччі гора Кісо-Кома була об'єктом поклоніння синтоїстів і вшановувалася як божество дощу. Місцеві мешканці часто здіймалися на гору для проведення обрядів під час посухи. За переказами, 1532 року мандрівник Токухара Тьодаю вшановував на гірській вершині божество їжі Укемоті. В ранньому новому часі на схилі гори було споруджене синтоїстське святилище, що збереглося до початку 21 століття[1].

В 20 столітті у підніжжя гори Кісо-Кома, де простягалися луки Іна й Кісо, були споруджені туристичні бази та майданчики для гольфу[1].

Флора[ред. | ред. код]

Leontopodium shinanense 01.jpg Oxytropis sericea.jpg Pedicularis verticillata 01.jpg
Едельвейси
Гострочовники
Митники

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Гора Кісо-Кома // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]