Горбатюк Іван Маркович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Іван Маркович Горбатюк (1903, місто Одеса — 6 березня 1957, місто Москва) — радянський діяч органів держбезпеки. Депутат Верховної Ради СРСР 4-го скликання. Член Ревізійної Комісії КП України у 1952–1954 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині робітника. Українець. У 1918 році закінчив Вище початкове училище у місті Одесі. У 1918 — 1922 роках працював помічником машиніста при залізничних майстернях в місті Одесі. У 1922 — 1923 роках — уповноважений по розвантаженню Подільського губпродкому при заготівельній конторі в місті Бар Подільської губернії. У 1923 — 1924 роках — заступник голови міжрайонного секретаріату Спілки незаможних селян (місто Бар). У серпні 1924 — серпні 1925 роках — голова завкому Спілки харчовиків(місто Бар).

1925 року став членом ВКП(б).

З вересня 1925 року — служить у Червоній Армії. У вересні 1925 — вересні 1928 року — курсант Української кавалерійської школи імені Будьонного у місті Зінов'ївську. У 1928 — 1930 роках — командир взводу маневреної групи 22 прикордонного загону у сел. Волочиськ. У березні 1930 — травні 1932 року — командир взводу, помічник начальника школи по стройовій частині 6-го кавалерійського полку ОДПУ (місто Харків). У травні — жовтні 1932 року — командир кавалерійського дивізіону 4-го Українського полку ОДПУ (місто Дніпропетровськ). У жовтні 1932 — липні 1933 року — командир кавалерійського дивізіону 12-го кавалерійського полку ОДПУ (місто Київ). У липні 1933 — березні 1935 року — командир кавалерійської маневреної групи 26-го прикордонного загону (місто Одеса). У березні 1935 — лютому 1937 року — командир маневреної групи 20-го прикордонного загону (місто Славута Шепетівського округу). У лютому 1937 — вересні 1939 року — начальник штабу 55-го залізничного полку НКВС (місто Коростень).

У вересні — листопаді 1939 року — командир 89-го залізничного полку НКВС (місто Козятин). У листопаді 1939 — квітні 1940 року — в.о. командира 61-го полку 6-ї бригади військ НКВС охорони залізниці. У 1940 році закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе. У квітні — серпні 1940 року — командир 61-го полку 6-ї бригади військ НКВС охорони залізниці. У серпні 1940 — жовтні 1941 року — начальник 87-го прикордонного загону НКВС (місто Ломжа; Західний фронт).

У жовтні 1941 — серпні 1942 року — начальник 87-го прикордонного полку НКВС по охороні тилу Західного фронту. У серпні 1942 — січні 1943 року — в.о. начальника Управління військ НКВС по охороні тилу Західного фронту. У січні — вересні 1943 року — начальник Управління військ НКВС по охороні тилу Північно-Західного фронту. У вересні 1943 — листопаді 1945 року — начальник Головного управління військ НКВС по охороні тилу діючої Червоної Армії.

У листопаді 1945 — березні 1949 року — начальник Управління НКВС-МВС Івановської області РСФСР. У березні 1949 — березні 1951 року — начальник Управління прикордонних військ МВС-МДБ Білоруського округу (місто Мінськ). У березні — листопаді 1951 року — у розпорядженні МДБ СРСР.

2 листопада 1951 р. — 21 травня 1954 р. — начальник Управління прикордонних військ МДБ Українського округу (місто Львів). 21 травня 1954 року звільнений у запас через хворобу. На пенсії з травня 1954 року, проживав у Москві.

Звання[ред. | ред. код]

  • генерал-майор (21.04.1943)
  • генерал-лейтенант (18.11.1944)

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Петров Н. Кто руководил органами госбезопасности 1941–1954. — М., 2010.