Господарський суд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Госпо́дарський суд — спеціалізований судовий орган в системі судів загальної юрисдикції, що здійснює правосуддя в господарських відносинах.

Історія господарських судів[ред. | ред. код]

Компетенція господарських судів[ред. | ред. код]

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, підвідомчих Вищому суду з питань інтелектуальної власності з часу його створення; і, як правило, крім справ, стороною яких є фізична особа без статусу ФОП), зокрема:

  1. справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи — підприємці;
  2. справи у спорах щодо приватизації майна;
  3. справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, крім трудових спорів;
  4. справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;
  5. справи у спорах щодо цінних паперів;
  6. справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права;
  7. справи у спорах, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції;
  8. справи про банкрутство та пов'язані з такими;
  9. справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності;
  10. справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів;
  11. справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою про відшкодування збитків;
  12. вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними;
  13. справи у спорах про захист ділової репутації[1].

Організація господарських судів[ред. | ред. код]

Організація і діяльність господарського суду визначаються Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Господарські суди є спеціалізованими судами в системі судів загальної юрисдикції.

До 2017 року господарські суди становили єдину триланкову систему спеціалізованих судів, яку складали:

Після судової реформи залишилися тільки місцеві та апеляційні господарські суди. Касаційні функції перейшли до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, а ВГСУ був ліквідований.

Керівники системи господарських судів[ред. | ред. код]

Прізвище, ім'я, по-батькові Посада Звання Рік вступу на посаду Рік закінчення повноважень
Красноступ Іван Якович Головний державний арбітр УРСР 1938 1967
Корчак Іван Іванович Голова Державного арбітражу при Раді Міністрів Української РСР заслужений юрист Української РСР 1967 1987
Матвєєв Юрій Геннадійович Голова Державного арбітражу Української РСР доктор юридичних наук, професор 1987 1989
Притика Дмитро Микитович Голова Вищого арбітражного суду України доктор юридичних наук, заслужений юрист України, академік Національної академії правових наук України 1989 2006
Демченко Сергій Федорович Голова Вищого господарського суду України доктор юридичних наук, заслужений юрист України 2006 2010
Татьков Віктор Іванович Голова Вищого господарського суду України кандидат юридичних наук, заслужений юрист України 2010 2014
Львов Богдан Юрійович Голова Вищого господарського суду України заслужений юрист України 2014 2017
Голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 2017

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ГПК України ст. 20. Скорочене цитування.

Джерела[ред. | ред. код]