Гран-прі ФІДЕ 2008-2010

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гран-прі ФІДЕ 2008-2010 — серія з 6 шахових турнірів, які були частиною відбіркового циклу до першості світу 2011, що проходили під егідою ФІДЕ.

Переможець гран-прі грає матч, що складається з 8 партій, в 2010 проти переможця кубка світу 2009. Переможець цього матчу стає претендентом на першість світу 2011 року.

Регламент[ред. | ред. код]

  • Контроль часу: 120 хвилин на перші 40 ходів, 60 хвилин на наступні 20 ходів і 15 хвилин з додаванням 30 секунд за кожний зроблений хід починаючи з 61-о.

Гравцям заборонялось говорити між собою під час гри і пропонувати нічиї.

Призи[ред. | ред. код]

При розподілі місць гравці ділили пункти порівну.

Місце Грошовий приз Пункти
1 30,000 € 140 + 40
2 22,500 € 130 + 20
3 20,000 € 120 + 10
4 15,000 € 110
5 12, 500 € 100
6 11,000 € 90
7 10,000 € 80
Місце Грошовий приз Пункти
8 8,500 € 70
9 7,500 € 60
10 6,000 € 50
11 5,500 € 40
12 5,000 € 30
13 4,500 € 20
14 4,000 € 10

Кваліфіковані гравці[ред. | ред. код]

1.1 Обидва учасники фіналу чемпіонату світу 2008 (Володимир Крамник, Вішванатан Ананд) і матчу претендентів 2009 (Веселин Топалов, Гата Камський).

1.2 Крім переможця кубка світу 2007 (Гати Камського), такі три гравці: Олексій Широв, Сергій Карякін і Магнус Карлсен[1].

1.3 Сім гравців обрані за середнім рейтингом на січень і жовтень 2007. ФІДЕ оприлюднила список[2] з 25 шахістів. Перші сім шахістів (крім тих, які вже кваліфікувалися за іншими пунктами), пройшли автоматично:

ФІДЕ повідомило, що перші чотири місця зарезервовані[4]:

1.4 Президент ФІДЕ міг номінувати одного гравця, який стояв не нижче 40 позиції у світовому рейтинговому листі на жовтень 2007 року. Якщо кваліфіковані гравці (з 1.1) відмовлялися брати участь, то президент міг номінувати гравців з різних країн.

1.5 Шість міст, що приймали етапи, могли номінувати по одному гравцю з рейтингом не менш ніж 2550 в останньому рейтинговому листі. Якщо в місті немає гравця з відповідним рейтингом, тоді запрошується гравець з найвищим рейтингом з федерації, за умови, що його рейтинг не менш як 2500.

Кожний учасник брав участь у чотирьох турнірах.

Переможці[ред. | ред. код]

Місто Учасник Країна + - = Очки
Баку Вугар Гашимов Азербайджан Азербайджан 3 0 10 8 з 13
Ван Юе КНР КНР 3 0 10 8 з 13
Магнус Карлсен Норвегія Норвегія 4 1 8 8 з 13
Сочі Левон Аронян Вірменія Вірменія 5 1 7 8½ з 13
Еліста Теймур Раджабов Азербайджан Азербайджан 4 1 8 8 з 13
Дмитро Яковенко Росія Росія 3 0 10 8 з 13
Олександр Грищук Росія Росія 4 1 8 8 з 13
Нальчик Левон Аронян Вірменія Вірменія 5 1 7 8½ з 13
Джермук Василь Іванчук Україна Україна 4 0 9 8½ з 13
Астрахань Павло Ельянов Україна Україна 5 2 6 8 з 13

Результати[ред. | ред. код]

Після п'яти турнірів Левон Аронян першим забезпечив собі місце в турнірі претендентів. Другим кваліфікувався Теймур Раджабов, що стало відомо лише після закінчення останньої партії на 6-му Гран-прі.

Учасник Країна кваліфікувався Баку Сочі Еліста Нальчик Джермук Астрахань Сума найкращих трьох результатів
Левон Аронян Вірменія Вірменія Рейтинговий список — 180 — 180 140 — 500
Теймур Раджабов Азербайджан Азербайджан Рейтинговий список 60 150 153⅓ — — 116 419⅓
Олександр Грищук Росія Росія Рейтинговий список (запасний) 105 45 153⅓ 105 — — 363⅓
Дмитро Яковенко Росія Росія Представник міста — 90 153⅓ — 35 116 359⅓
Ван Юе КНР КНР Номінація президента ФІДЕ 153⅓ 120 80 — — 70 353⅓
Вугар Гашимов Азербайджан Азербайджан Представник міста 153⅓ 65 110 — — 70 335⅓
Петер Леко Угорщина Угорщина Рейтинговий список — — 80 140 100 70 320
Євген Алексєєв Росія Росія Рейтинговий список (запасний) не грав 35 95 100 116 311
Шахріяр Мамед'яров Азербайджан Азербайджан Рейтинговий список 105 — 80 55 — 116 301
Павло Ельянов Україна Україна Рейтинговий список (запасний) не грав 35 20 70 180 285
Борис Гельфанд Ізраїль Ізраїль Рейтинговий список — 30 — 85 140 45 280
Василь Іванчук Україна Україна Рейтинговий список — 65 — 20 180 20 265
Етьєн Бакро Франція Франція Номінація президента ФІДЕ 15 — 80 105 55 — 240
Гата Камський США США Кубок світу 60 120 — 55 55 — 235
Сергій Карякін Україна Україна Кубок світу 60 90 — 55 80 — 230
Петро Свідлер Росія Росія Номінація президента ФІДЕ 85 90 — 55 — 45 230
Рустам Касимджанов Узбекистан Узбекистан Рейтинговий список (запасний) не грав 80 20 100 — 200
Володимир Акопян Вірменія Вірменія Представник міста не грав 15 140 35 20 195
Іван Чепарінов Болгарія Болгарія Номінація президента ФІДЕ 35 45 50 10 — — 130
Руслан Пономарьов Україна Україна не грав 116 116
Ернесто Інаркієв Росія Росія Представник міста 15 — 15 — 20 20 55
вибули за власним бажанням
Магнус Карлсен Норвегія Норвегія Кубок світу 153⅓ — — 153⅓
Майкл Адамс Англія Англія Рейтинговий список (запасний) 85 — — 85
Виключені як представники міст, що знялись
Давид Навара Чехія Чехія Представник міста 35 15 — — 50
Мохаммед Аль-Модіахі Катар Катар представник міста — 15 — 15
Яннік Пеллетьє Швейцарія Швейцарія представник міста — —

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Вибули за власним бажанням
  2. ↑ Top 25 Players [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], (Excel spreadsheet) FIDE web site, 30 квітня 2008
  3. ↑ Олександр Морозевич: «Від боротьби не відмовляюсь!», 21.02.2008. Архів оригіналу за 27.05.2008. Процитовано 26.03.2015.
  4. ↑ FIDE announces its Grand Prix Circuit 2008/09 [Архівовано 9 листопада 2012 у Wayback Machine.], Chessbase, 6 лютого 2008
  5. ↑ http://www.fide.com/component/content/article/1-fide-news/3534-next-grand-prix-event-in-elista-press-release [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] Next Grand Prix Event in Elista (Sunday, 23 November 2008)
  6. ↑ а б Виключені як представники міст, що відмовились проводити заплановані етапи
  7. ↑ Олексій Бірюков (25 февраля 2009). Столиця Кабардіно-Балкарії знову стане шаховим центром світу. Російська газета. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 3 вересня 2010.(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Чоловіки
Жінки
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гран-прі_ФІДЕ_2008-2010&oldid=38661298