Ван Юе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ван Юе
Оригінал імені 王玥
Wang Yue.jpg
Країна Flag of the People's Republic of China.svg КНР
Народження 31 березня 1987(1987-03-31) (32 роки)
Тайюань
Титул Гросмейстер (2004)
Рейтинг ФІДЕ 2706 (січень 2017 року)
Піковий
рейтинг
2756 (листопад 2010 року)

Ван Юе (王玥; нар. 31 березня 1987) китайський шахістгросмейстер. 2004 року він став у Китаї 18-м гросмейстером, коли йому було 17 років. Найпершим серед китайських шахістів увійшов у ТОП-10 світового рейтингу ФІДЕ[en] і посідав у цьому рейтингу найвище серед китайських шахістів місце. Його найвищий рейтинг до сьогодні є № 8 у травні 2010 року з рейтингом 2752. У серпні 2015 року його рекорд побив Дін Ліжень.

У серії Гран-прі ФІДЕ 2008-2010 йому достатньо було здобути в останньому турі перемогу над Теймуром Раджабовим, щоб разом з Левоном Ароняном кваліфікуватись на матчі претендентів у Казані, які визначали суперника чемпіона в матчі за звання чемпіона світу 2012; однак, Раджабов домігся нічиєї, яка дозволила йому завоювати останню путівку на той турнір.[1]

Ван Юе грав за першою шахівницею збірної Китаю, яка виборола золоті нагороди на Олімпіаді 2014.

Раннє життя[ред. | ред. код]

Ван Юе народився у місті Тайюань (провінція Шаньсі)[2], де навчився грати в шахи у чотири роки. Влітку щодня після вечері він дивився як люди грають у сянці на вулицях. Коли йому було 5 років, то за підтримки своїх батьків він почав здобувати шахову освіту в школі і домігся швидкого прогресу. Коли йому було 9 років Ван Юе увійшов до складу юнацької збірної й виграв Національний дитячий кубок Лі Ченчжи (李成智). У 12 років приєднався до національної команди і в 15 років вступив у міський клуб Тяньцзінь.[джерело?]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Ван Юе станом на 2015 рік є вивчає соціальну комунікацію в коледжі гуманітарних наук[en] Нанькайського університету[en] в Тяньцзіні[3].

Починаючи з 2004 року є членом китайської олімпійської збірної з шахів, за яку також грають Ні Хуа, Бу Сянчжі, Ван Хао і Лі Чао.

У 2005 році він став наймолодшим чемпіоном Китаю серед чоловіків[en]. Крім того, 2005 року виграв Національну юнацьку першість і Національний учнівський чемпіонат.

Ван взяв участь у кількох матчах збірної на найвищому рівні, зокрема проти США (2002), Росії (2004, 2006, 2007, 2008, 2009), Франції (2006) та Великої Британії (2007).

У лютому 2007 року виграв відкритий турнір Каппель-ла-Гранд за участю 93 гросмейстерів та 80 міжнародних майстрів (загалом 608 учасників), досягнувши своєї мети перетнути позначку 2700 рейтингу Ело (вперше серед китайських шахістів).

З березня по грудень 2008 року Ван Юе зіграв 85 ігор поспіль без поразок, одна із найдовших зафіксованих серій.[4] Його безпрограшна серія почалася в другому турі Рейк'явік опен і закінчилися в 1 раунді третього турніру серії Гран-прі ФІДЕ 2008-2010.[5][6] (див. список світових рекордів у шахах[en].)

1999-2006: юніорські роки[ред. | ред. код]

Ван Юе на 38-й шаховій Олімпіаді, листопад 2008 року, Дрезден (Німеччина)

1999 року Ван виграв Чемпіонат світу серед юнаків у категорії до 12 років, який відбувся в Орпезі (Іспанія).

У 2000 році посів друге місце на алогічному змагання, яке також відбулося а Орпезі, але вже в категорії до 14 років, після Олександра Арещенка. Того ж року в Артеку (Україна), і знову в 2002 році в Куала-Лумпурі (Малайзія) він виступав за китайську збірну на Всесвітній юнацькій шаховій олімпіаді до 16 років. 2000 року команда посіла 9-те місце, а Ван набрав 6.0/9 (+4 -1 =4) з перфоменсом 2430. У 2002 році команда виграла золото, і він також здобув на першій шахівниці індивідуальну золоту медаль завдяки приголомшливому результатові 8.5/10 (+7 -0 =3) з перфоменсом 2657.[7] Його підтримав товариш по команді Чжао Цзюнь, який набрав 80% на 2-й шахівниці.

У липні - серпні 2002 року, у другому матчі Китай - США в Шанхаї, Ван набрав 2.5/4 (+1 -0 =3), показавши перфоменс 2526. З Хікару Накамурою він зіграв одну партію в останньому турі, й та партія завершилася внічию, а всі інші три гри були проти Вінай Бата. Китай виграв з загальним результатом 20½–19½.

У квітні 2004 року Ван показав найвищий результат 9.0/11 на чоловічому командному чемпіонаті Китаю в Цзінані,[8] і в грудні 2005 рок в Пекіні став чемпіоном Китаю з результатом 12,5/18. У серпні того ж року, в 2-му матчі Китай–Росія в Москві, Ван набрав 3.0/6 (+1 -1 =4) з перфоменсом 2670. Китай виграв матч 37.5–34.5.[9] Після цього з 14 по 31 жовтня, коли Ван став майстром ФІДЕ, він взяв участь у своїй першій Олімпіаді в Кальвії (Майорка) і набрав там 8.0/12 (+5 -1 =6) на першій резервній шахівниці з перфоменсом 2621. Команда фінішувала на 24-му місці, а Ван показав 16-й результат на своїй шахівниці. На цих змаганнях він виконав останню гросмейстерську гросмейстерську норму і став наймолодшим гросмейстером Китаю. З 18 по 23 грудня взяв участь у меморіалі Тиграна Петросяна, який проходив у мережі Інтернет. Ігри починались о 12:00 місцевого часу в Парижі, 14:00 в Санкт-Петербурзі, 15:00 В Єревані і 19:00 в Пекіні. Кожна країна грала двічі проти кожної з трьох інших країн, загалом відбулось шість раундів. Застосовувався контроль часу Фішера (1 година 30 хвилин плюс доданих 15 хвилин після 40-го ходу; 30 секунд додаються після кожного ходу). Турнір проходив на майданчику ICC. Китай виграв у цьому турнірі. Доля їхнього останнього туру в матчі проти Росії висіла на волосині. Росіяни вели 2-1, але Ван Юе переміг Вадима Звягінцева, звівши внічию матч проти Росії й принісши перемогу загалом у турнірі. Підсумковий результат: Китай 14.0, Франція 13.0, Росія 13.0, Вірменія 8.0. За Китай грали: (середній рейтинг: 2590) Бу Сянчжі 2615, Ні Хуа 2611, Чжан Чжун 2596, Ван Юе 2536

У лютому 2005 року Ван набрав 5,5/9 на Аерофлот опен. У квітні він набрав 6.0/9 на Дубай опен. Його переможцем став 16-річний Ван Хао. У липні посів третє місце на тай-брейку з результатом 6.5/11 (+3 -1 =7) на 2-му Sanjin International Hotel GM Cup у рідному місті Тайюань. Пентала Харікрішна виграв той турнір з результатом 8,5/11, на очко випередивши Олександра Мотильо.[10] У жовтні він також посів третє місце з результатом 6.5/9 на 5-му чемпіонаті Азії у Хайдарабаді (Індія). У листопаді прийшов п'ятим з результатом 8.5/13 на чемпіонаті світу серед юніорів у Стамбулі, і дійшов до другого раунду Кубка світу ФІДЕ, перемігши Карена Асряна, але в ньому програв Іллі Сміріну.

2006: перевищення позначки 2600 рейтингу Ело[ред. | ред. код]

У лютому Ван набрав 4.5/9 на Аерофлот опен. У червні на 37-й шаховій Олімпіаді в Турині, збірна, посіяна під 12-м номером, виграла срібло. Ван на четвертій шахівниці завершив турнір без жодної поразки з результатом 10.0/12 очок (8 перемог і 4 нічиї), і здобув золоту медаль на цій шахівниці, а також срібну медаль в загальному особистому заліку завдяки  рейтинговому перфоменсу 2837 (найвищий показав Володимир Крамник з Росії).[11]

On July 10–22 at the Taiyuan Scheveningen Event, the Chinese team won 36.5–35.5 against the foreign side with Wang scoring 6.5/12. From 28 July to 7 August, at the 4th Marx György Memorial (Category 15 av 2622 of July'06 ratings) in Paks, Hungary, Wang scored 5.0/10 (+1 −1 =8) and came joint third with Zoltán Almási. The tournament was won by Pendyala Harikrishna. From 10–20 August, at the 3rd Russia–China match in Erguna, Wang scored 5½/10 (+3 −2 =5) with a 2711 performance. China won the match 51½–48½.[12]

On September 4–9 at the Trophée MULTICOMS China–France Match, he scored 4.0/6 with a performance rating of 2712, the highest in the competition. On 7 September, at the 7th Lausanne Young Masters, he came second after having lost to Maxime Vachier-Lagrave in the final rapidplay playoff.[13] In October, he came sixth with 8.5/13 at the World Junior Championship in Yerevan.

На Азійських Іграх в Досі в грудні, національна збірна завоювала срібло, а Ван на другій шахівниці набрав 6.0/9 очок (+4 -1 =4) з перфоменсом 2647.[14]

2007: долання позначки 2700[ред. | ред. код]

У лютому Ван посів друге місце з результатом 6.5/9 на Аерофлот опен у Москві.[15] У березні виграв Кальві опен (6.0/7) у Франції та турнір Каппель-ла-Гранд, у якому взяло участь 87 гросмейстерів, 81 міжнародний майстер і 465 гравців з рейтингом ФІДЕ – на тай-брейку попереду п'яти шахістів, які також набрали 7.0/9 очок, і перформенсом 2784.[16]

У квітні виграв відкритий чемпіонат Філіппін у Subic Bay Freeport Zone з результатом 7,0/9 очок.[17] У липні 2007 року посів друге місце, набравши 5.0/8, на 4-му Sanjin Hotel Cup в Тайюані. У липні на 4-му змаганні Тайюань Схевенінген китайська команда програла 17-15 проти іноземної сторони; Вадим Звягінцев закінчив з найвищим показником 5.5/8, Ван Юе показав найкращий результат за китайську команду 5.0/8. 18 - 31 серпня в 4-му матчі Китай–Росія в Нижньому Новгороді Ван набрав 5.5/10 (+2 -1 =7) з перфоменсом 2714. Китай виграв матч загалом 52.5–47.5.[18] 3 - 9 вересня в матчі Велика Британія - Китай у Ліверпулі, Ван набрав 4.0/6 (+2 -0 =4) з перфоменсом 2722. Китай виграв матч з рахунком 28-20.

На Кубкові світу ФІДЕ в Ханти-Мансійську, в листопаді, Ван переміг Олексія Придородного (1.5–0.5), Сергія Тівякова (2.5–1.5) і свого співвітчизника Бу Сянчжі (1.5–0.5), перед тим як у четвертому раунді поступився Іванові Чепарінову (0.5–1.5). У грудні Ван прийшов другим на тай-брейку на турнірі ХVII категорії Сьюдад-де-Памплона (Magistral A) в Іспанії, набравши 4.0/7 (ТПР 2695). Переможцем став Франсіско Вальєхо.

2008: входження до ТОП-20 гравців[ред. | ред. код]

Рейк'явік опен, березень 2008 року

В січні, на 15-му командному чемпіонаті Азії у Вішакхапатнамі національна команда виграла золото, Ван набрав на свої шахівниці 4.5/7 очок (+3 -1 =3) з перфоменсом 2534.[19] У лютому набрав 7.0/10 (+4 -0 =6) на Гібралтар опен, посівши 20-те місце з перфоменсом 2653.[20] У березні Ван поділив перше місце на Рейк'явік опен, разом зі співвітчизником Ван Хао (який виграв на тай-брейку) і Ханнесом Стефанссоном.

У своєму дебюті на супер-турнірах на 1-му Гран-Прі ФІДЕ в Баку у квітні–травні 2008 року, він поділив перше місце з Вугаром Гашимовим і Магнусом Карлсеном, набравши 8.0/13 (+3 -0 =10) з перфоменсом 2806.[21] Ван назвав "кошмарним стартом", коли його запланований на 18-те виліт з Пекіна було відкладено через погану погоду, і вдалося прибути в Азербайджан лише вдосвіта 21-го, тож шахіст пропустив церемонію відкриття, і йому ще треба було грати того дня чорними проти рейтингового фаворита Магнуса Карлсена.

У липні–серпні 2008 року, на 2-му Гран-Прі ФІДЕ в Сочі, він поділив третє місце з Гатою Камським, набравши 7.5/13 (+2 -0 =11; перфоменс 2765), позаду переможця Левона Ароняна і другого призера Теймура Раджабова.[22] Його фотографію опублікував на своїй обкладинці журнал New in Chess за липень 2008 року[23]. 20 - 30 серпня в Амстердамі Ван виграв турнір NH Chess , у якому грала команда "висхідні зірки" (Ван, Чепаринов, Каруана, Л'Амі, Стеллваген) проти команди "досвід" (Агдейстейн, Барєєв, Любоєвич, Корчной, Юсупов)— набравши 8,5/10 очок (+7 -0 =3; перфоменс 2892), не зазнавши жодної поразки.[24] Як переможець цього турніру він отримав запрошення на турнір зі швидких шахів і шахів наосліп Амбер, який відбувся в березні в Ніцці, і відразу після того, як виграв усі свої перші шість ігор, його запросив Єрун Ван ден Берг у групу А турніру Вейк-ан-Зеє на січень 2009 року[25].

У вересні 2008 року Ван Юе виступив на 5-му матчі Росія–Китай в Нінбо, де набрав 3.0/5 (+1 -0 =4) з перфоменсом 2767. Крім нього до складу чоловічої команди входили Лі Чао, Ван Хао, Ні Хуа та Бу Сянчжі).[26] Китай виграв матч з рахунком 26-24.[27] Взяв участь у 1-х Всесвітніх інтелектуальних іграх в Пекіні, які пройшли з 3 по 8 жовтня 2008 року. Того ж місяця у Халкідіках (Греція) зіграв за команду Економіст СГСЕУ-1 Саратов на 24-му Європейському клубному Кубку і набрав 3.0/5 (+1 -0 =4).

У листопаді 2008 року зіграв на першій шахівниці за збірну Китаю на 38-ій шаховій Олімпіаді в Дрездені (6.5/10 (+3 -0 =7), перфоменс 2773). Команда посіла 7-ме місце. 13-29 грудня 2008 року на 3-му Гран-Прі ФІДЕ в Елісті поділив 5-9-те місця з результатом 6.5/12 (+2 -2 =9).[28]

2009[ред. | ред. код]

Станом на квітень 2009 Ван Юе як і раніше змагався в серії Гран-Прі ФІДЕ 2008-2009, яка була частиною циклу чемпіонату світу.[29] Він брав у ній участь як один із чотирьох номінантів від президента ФІДЕ, разом з Петром Свідлером, Іваном Чепариновим та Етьєном Бакро.[30]

16 січня – 1 лютого, Ван Юе, у своєму дебюті на турнірі Корус А, став другим китайським гравцем, який потрапив на цей турнір, після Чжан Чжуна в 2004 році. Це був турнір 19-ї категорії з середнім рейтингом учасників 2716. Він поділив на ньому 8-ме місце з результатом 6.0/13 (+2 -3 =8) і перфоменсом 2685.[31][32] Всі його результативні партії були білими фігури, він програв Іванчукові, Адамсу і Раджабову, і переміг Морозевича і Карлсена. У 2-му раунді він схибив ходом 9.Na7?? у гострій грі проти Іванчука, яка рано відійшла від основних ліній відхиленого ферзевого гамбіту:[33]

Юе–Іванчук 1. D4 Кf6 2. С4 е6 3. Кf3 D5 або 4. Bg5 для dxc4 5. Qa4+ Nbd7 6. Кс3 А6 7. Г3 Б5 8. Nxb5 З Rb8 9. На7?? Несподіваний позіх. 9... Rb4 білі, мабуть, пропустили цей хід. 10. Bxf6 gxf6 11. Qa5 Bb7 кінь на А7 тепер перебуває в пастці. 12. Bh3 Qb8 13. Qh5 Ke7?! 13...Rb6 було набагато безпечніше. 14. d5 Qxa7 14...Bxd5! 15.Qxd5! exd5 16.Кс6+ Kd6 17.Nxb8 Rxb8 дає чорним краще закінчення. 15. dxe6 fxe6 16. Bxe6! Прикриття чорного короля зруйноване і Ван вже практично досягнув рівності. 16... Kxe6 17. Qe8 Не+ Се7 18. Qxh8 Nf8 19. Вд8+ Плата Kd7 20. 0-0-0+? Це дозволяє чорному королю знайти безпеку, тоді як 20.Qg4+ давало добрі шанси на вічний шах або 20.Фf7! Фс5 21.Rd1+ Kc6 22.0-0! продовжило б гру. 20... Ke8 21. Qg4 Фс5 22. a3 Rxb2! Немає більше атаки на білих і чорні потрапляють у матову сітку. 23. Kxb2 Qxa3+ 24. Кб1 Qb3+ 25. Кра1 С3 0-1 білі здалися.

На 26-му Лінаресі (18 лютого - 8 Березня) відбувся дебют Ван Юе на цьому турнірі і він став першим китайським гравцем, який взяв у ньому участь. Він закінчив з результатом 6½  (+1 -2 =11), поділивши 5-7-ме місця з Раджабовим і Ароняном. Зазнав двох поразок, від Грищука і Ананда, та здобув перемогу над Карлсеном.

У 2009 році Ван також взяв участь у 18-му турнірі Амбер[32] в Ніцці (Березень 14-26) вперше для себе і вдруге серед китайських шахістів (після Се Цзюнь у 1996 році),[34] 5-му М-Тел Мастерс[32] в Софії (12-23 травня) (Топалов, Карлсен, Іванчук, Ван Юе, Домінгес і Широв) першому для себе і другому для китайських гравців після Бу Сянчжі в 2008 році, 22-му [35] Леон Рапід[36] Леон 4-7 червня, 4 гравці в швидкі шахи, крім нього там виступили Іванчук, Морозевич, Карлсен; 20 хв + 10 с,[37] у матчі Росія-Китай і Maotai Prince Cup China National Chess King & Queen Championships.

У вересні Ван виграв турнір Китайський король шахів, набравши 5.0/7 з перфоменсом 2797.[38]

Ван дебютував на 2-му Pearl Spring (Категорія 21) в Нанкіні. Посів на ньому третє місце серед шести гравців з результатом 4.5/10 (перфоменс 2735); турнір виграв Магнус Карлсен.

На Кубкові світу ФІДЕ в Ханти-Мансійську, в листопаді, Ван був посіяний десятим і переміг Миколу Кабанова (2: 0) і Бориса Савченка (2.5–1.5), після чого поступився Етьєнові Бакро (1.5–3.5) у третьому раунді плей-оф. Його програш був примітний тим, що йому і його землякові Лі Чао зарахували поразку у відповідних іграх плей-оф через запізнення, коли вони курили за межами турнірного залу і запізнилися кожен на дві хвилини на другу гру плей-оф, а це призводить до автоматичної дискваліфікації згідно з правилами ФІДЕ.[39]

2010: входження в Топ 10 гравців[ред. | ред. код]

У січні 2010 року Ван Юе став першим серед китайських гравців, який увійшов  у першу десятку рейтингу ФІДЕ. З 9 по 25 травня взяв участь у останньому Гран-Прі ФІДЕ в Астрахані, але не зміг відібратися на матчі претендентів на першість світу з шахів 2012.[40]

Виграв 11-й світовий університетський шаховий турнір, який проходив в Цюриху у вересні 2010 року.[41]

2015[ред. | ред. код]

У липні 2015 року Ван Юе виграв 6-й турнір в Хайнань (Данчжоу) з результатом 7/9 і перфоменсом 2887.[42]

У жовтні він зіграв за російську команду "Сибір", яка виграла Клубний кубок Європи в Скоп'є.[43] Наступного місяця одноосібно посів перше місце на 5-му чемпіонаті Китаю зі швидких шахів.[44]

Китайська шахова ліга[ред. | ред. код]

Ван Юе грає за шаховий клуб Тяньцзінь у Китайській шаховій лізі (CCL).[45]

Стиль гри[ред. | ред. код]

Його описують як дуже технічного, послідовного і надійного гравця. Віддає перевагу грі в ендшпілі, де прагне повільно перемолоти своїх суперників маючи невелику перевагу. У лютому 2009 року, після закінчення Вейк-ан-Зеє, Теймур Раджабов сказав в інтерв'є: "[Ван Юе] не дозволяє своїм опонентам розвинути контргру і він застосовує стиль "удушення" дуже ефективно."[46] Ван Юе казав, що його кумиром дитинства був Хосе Рауль Капабланка,[47] і якось заявив, що Крамник вплинув на його стиль гри, вразивши 13-річного хлопчика своєю перемогою над Каспаровим у лондонському матчі 2000 року. Шаховий коментатор Міг Грінгард дав йому прізвисько "Панда".[48]

Дебюти[ред. | ред. код]

Ван Юе зазвичай грає 1.d4 білими, а чорними грає Сицилійський захист, Берлінський початок або Російську партію проти e4, і Слов'янський захист проти d4.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Mig on May 24, 2010 18:09. Anticlimax Monday. Chessninja.com. Процитовано 2012-02-03. 
  2. List of Chinese international chess players. Chessinchina.net. Архів оригіналу за 2013-11-12. Процитовано 2012-02-03. 
  3. Players' portraits 2008 NH Tournament Архівовано August 20, 2008, у Wayback Machine.
  4. Chessbase дає серію 82 гри, але очевидно вона не враховую 3 гри в китайській шаховій лізі на початку грудня – див. FIDE Grand Prix Series Elista has just began
  5. Elista Grand Prix starts, with wins by Jakovenko and Gashimov, Chessbase, December 14, 2008
  6. Wang Yue’s Unbeaten Streak
  7. 2nd Russia-China match: Moscow 2004. Архів оригіналу за March 19, 2009. Процитовано February 22, 2009. 
  8. CHN Men Team Ch.2004 – CHN: 2004-04-16 [недоступне посилання з 01.05.2016]
  9. 2nd Russia-China match: Moscow 2004. Архів оригіналу за March 19, 2009. Процитовано February 22, 2009. 
  10. 2nd Sanjin Hotel Cup (2005). Chessgames.com. Процитовано 2012-02-03. 
  11. OlimpBase :: Men's Chess Olympiads :: Wang Yue Архівовано December 14, 2014, у Wayback Machine.
  12. 3rd Russia-China match: Erguna 2006. Архів оригіналу за March 19, 2009. Процитовано February 22, 2009. 
  13. The Week in Chess 619. theweekinchess.com. Процитовано 2016-04-27. 
  14. OlimpBase :: Asian Chess Games :: Wang Yue Архівовано December 14, 2014, у Wayback Machine.
  15. FIDE Online. Архів оригіналу за 27 червень 2007. Процитовано 5 січень 2017. 
  16. – Chess News– Wang Yue from China wins Cappelle la Grande. Chessbase.com. 2007-03-15. Процитовано 2012-02-03. 
  17. FIDE Online. Архів оригіналу за 6 серпень 2007. Процитовано 5 січень 2017. 
  18. 4th Russia-China match: Nizhny Novgorod 2007. Архів оригіналу за March 19, 2009. Процитовано February 22, 2009. 
  19. OlimpBase :: Men's Asian Team Chess Championship :: Wang Yue Архівовано December 14, 2014, у Wayback Machine.
  20. GM Wang, Yue. Gibraltarchesscongress.com. Архів оригіналу за 2012-02-16. Процитовано 2012-02-03. 
  21. Grand Prix – BAKU. Baku2008.fide.com. Процитовано 2012-02-03. 
  22. Grand Prix – SOCHI. Sochi2008.fide.com. Процитовано 2012-02-03. 
  23. липень 2008 року. Архів оригіналу за 29 січень 2013. Процитовано 5 січень 2017. 
  24. Rising Stars: Carlsen, Karjakin, ... who’s next? 17.08.2008, ChessBase
  25. Wang Yue hits them for six Архівовано December 16, 2010, у Wayback Machine.
  26. Fifth China vs Russia Match in Ningpo. Chessbase.com. Процитовано 2012-02-03. 
  27. [1] Архівовано March 19, 2009, у Wayback Machine.
  28. Elista Grand Prix Final Standings. Elista2008.fide.com. Процитовано 2012-02-03. 
  29. Chessdom – Chess Grand Prix 2008–09. Chessdom.com. 2008-01-04. Процитовано 2012-02-03. 
  30. Chess Grand Prix 2008-2009 (updated). Chessdom. 2008-01-04. Процитовано 2012-02-03. 
  31. Wijk R13: Sergey Karjakin wins Wijk aan Zee 2009. Chessbase.com. Процитовано 2012-02-03. 
  32. а б в Rising Stars beat Experience 33½–16½ Архівовано August 31, 2008, у Wayback Machine.
  33. [2][3][4] Архівовано 7 лютий 2009 у Wayback Machine.
  34. (participants Архівовано 19 березень 2009 у Wayback Machine.)
  35. XXII Ciudad de Leon Masters, Chess and TV – a Promising Romance. Chessdom. 2009-03-17. Процитовано 2012-02-03. 
  36. Magistral Ciudad de León {Spanish}
  37. Ivanchuk beats Anand in León Rapid final. Chessbase.com. 2008-06-01. Процитовано 2012-02-03. 
  38. Chess-Results Server Chess-results.com - Tournament-Database. Chess-results.com. 2009-09-24. Процитовано 2012-02-03. 
  39. TIME TO QUIT SMOKING!. Архів оригіналу за 4 жовтень 2018. Процитовано 5 січень 2017. 
  40. Final FIDE Grand-Prix Tournament. Fide.com. 2010-02-05. Процитовано 2012-02-03. 
  41. Wang Yue, World University Chess Champion. ChessBase. 2010-09-28. Процитовано 19 November 2015. 
  42. Sagar Shah (2015-07-15). Danzhou: Wang Yue wins with 2887 performance. ChessBase. Процитовано 11 October 2015. 
  43. Siberia and Nona win European Club Cup 2015. Chessdom. Процитовано 25 October 2015. 
  44. 5th Chinese Chess Master Rapid Championship (Men) Chess-Results
  45. 雅戈尔杯中国国际象棋甲级联赛官方网站. Ccl.sports.cn. Архів оригіналу за 2011-10-28. Процитовано 2012-02-03. 
  46. Chessdom - Interview With Teimour Radjabov. Interviews.chessdom.com. Процитовано 2012-02-03. 
  47. 专访王玥:我灭了世界冠军 亚运拿金牌后新浪开博-王玥-学子之星. News.nankai.edu.cn. Архів оригіналу за 2012-02-20. Процитовано 2012-02-03. 
  48. Mig on March 2, 2009 17:53. The Panda Roars. Chessninja.com. Процитовано 2012-02-03. 

Посилання[ред. | ред. код]