Ван Юе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ван Юе
Оригінал імені 王玥
Ван Юе
Ван Юе
Країна КНР КНР
Народження 31 березня 1987(1987-03-31) (37 років)
Тайюань
Титул Гросмейстер (2004)
Рейтинг ФІДЕ 2669 (№ 69 у рейтингу ФІДЕ у березні 2020 року)
Піковий
рейтинг 		2756 (10 місце, листопад 2010 року) — 8 місце (2752, травень 2010 року)

Ван Юе (王玥; нар. 31 березня 1987) китайський шахіст, гросмейстер. 2004 року він став у Китаї 18-м гросмейстером, коли йому було 17 років. Найпершим серед китайських шахістів увійшов у ТОП-10 світового рейтингу ФІДЕ і посідав у цьому рейтингу найвище серед китайських шахістів місце. Його найвищим місцем у рейтингу до сьогодні є № 8 у травні 2010 року з рейтингом 2752. У серпні 2015 року його рекорд побив Дін Ліжень.

Його рейтинг на березень 2020 року — 2669 (69-те місце у світі, 7-ме у Китаї).

У серії Гран-прі ФІДЕ 2008-2010 йому достатньо було здобути в останньому турі перемогу над Теймуром Раджабовим, щоб разом з Левоном Ароняном кваліфікуватись на матчі претендентів у Казані, які визначали суперника чемпіона в матчі за звання чемпіона світу 2012; однак, Раджабов домігся нічиєї, яка дозволила йому завоювати останню путівку на той турнір.[1]

Ван Юе грав за першою шахівницею збірної Китаю, яка виборола золоті нагороди на Олімпіаді 2014.

Раннє життя[ред. | ред. код]

Ван Юе народився у місті Тайюань (провінція Шаньсі)[2], де навчився грати в шахи у чотири роки. Влітку щодня після вечері він дивився як люди грають у сянці на вулицях. Коли йому було 5 років, то за підтримки своїх батьків він почав здобувати шахову освіту в школі і домігся швидкого прогресу. Коли йому було 9 років Ван Юе увійшов до складу юнацької збірної й виграв Національний дитячий кубок Лі Ченчжи (李成智). У 12 років приєднався до національної команди і в 15 років вступив у міський клуб Тяньцзінь.[джерело?]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Ван Юе станом на 2015 рік є вивчає соціальну комунікацію в коледжі гуманітарних наук[en] Нанькайського університету[en] в Тяньцзіні[3].

Починаючи з 2004 року є членом китайської олімпійської збірної з шахів, за яку також грають Ні Хуа, Бу Сянчжі, Ван Хао і Лі Чао.

У 2005 році він став наймолодшим чемпіоном Китаю серед чоловіків. Крім того, 2005 року виграв Національну юнацьку першість і Національний учнівський чемпіонат.

Ван взяв участь у кількох матчах збірної на найвищому рівні, зокрема проти США (2002), Росії (2004, 2006, 2007, 2008, 2009), Франції (2006) та Великої Британії (2007).

У лютому 2007 року виграв відкритий турнір Каппель-ла-Гранд за участю 93 гросмейстерів та 80 міжнародних майстрів (загалом 608 учасників), досягнувши своєї мети перетнути позначку 2700 рейтингу Ело (вперше серед китайських шахістів).

З березня по грудень 2008 року Ван Юе зіграв 85 ігор поспіль без поразок, одна із найдовших зафіксованих серій.[4] Його безпрограшна серія почалася в другому турі Рейк'явік опен і закінчилися в 1 раунді третього турніру серії Гран-прі ФІДЕ 2008-2010.[5][6] (див. список світових рекордів у шахах[en].)

1999—2006: юніорські роки[ред. | ред. код]

Ван Юе на 38-й шаховій Олімпіаді, листопад 2008 року, Дрезден (Німеччина)

1999 року Ван виграв Чемпіонат світу серед юнаків у категорії до 12 років, який відбувся в Орпезі (Іспанія).

У 2000 році посів друге місце на алогічному змагання, яке також відбулося а Орпезі, але вже в категорії до 14 років, після Олександра Арещенка. Того ж року в Артеку (Україна), і знову в 2002 році в Куала-Лумпурі (Малайзія) він виступав за китайську збірну на Всесвітній юнацькій шаховій олімпіаді до 16 років. 2000 року команда посіла 9-те місце, а Ван набрав 6.0/9 (+4 -1 =4) з перфоменсом 2430. У 2002 році команда виграла золото, і він також здобув на першій шахівниці індивідуальну золоту медаль завдяки приголомшливому результатові 8.5/10 (+7 -0 =3) з перфоменсом 2657.[7] Його підтримав товариш по команді Чжао Цзюнь, який набрав 80 % на 2-й шахівниці.

У липні — серпні 2002 року, у другому матчі Китай — США в Шанхаї, Ван набрав 2.5/4 (+1 -0 =3), показавши перфоменс 2526. З Хікару Накамурою він зіграв одну партію в останньому турі, й та партія завершилася внічию, а всі інші три гри були проти Вінай Бата. Китай виграв з загальним результатом 20½–19½.

У квітні 2004 року Ван показав найвищий результат 9.0/11 на чоловічому командному чемпіонаті Китаю в Цзінані,[8] і в грудні 2005 рок в Пекіні став чемпіоном Китаю з результатом 12,5/18. У серпні того ж року, в 2-му матчі Китай–Росія в Москві, Ван набрав 3.0/6 (+1 -1 =4) з перфоменсом 2670. Китай виграв матч 37.5–34.5.[9] Після цього з 14 по 31 жовтня, коли Ван став майстром ФІДЕ, він взяв участь у своїй першій Олімпіаді в Кальвії (Майорка) і набрав там 8.0/12 (+5 -1 =6) на першій резервній шахівниці з перфоменсом 2621. Команда фінішувала на 24-му місці, а Ван показав 16-й результат на своїй шахівниці. На цих змаганнях він виконав останню гросмейстерську гросмейстерську норму і став наймолодшим гросмейстером Китаю. З 18 по 23 грудня взяв участь у меморіалі Тиграна Петросяна, який проходив у мережі Інтернет. Ігри починались о 12:00 місцевого часу в Парижі, 14:00 в Санкт-Петербурзі, 15:00 В Єревані і 19:00 в Пекіні. Кожна країна грала двічі проти кожної з трьох інших країн, загалом відбулось шість раундів. Застосовувався контроль часу Фішера (1 година 30 хвилин плюс доданих 15 хвилин після 40-го ходу; 30 секунд додаються після кожного ходу). Турнір проходив на майданчику ICC. Китай виграв у цьому турнірі. Доля їхнього останнього туру в матчі проти Росії висіла на волосині. Росіяни вели 2-1, але Ван Юе переміг Вадима Звягінцева, звівши внічию матч проти Росії й принісши перемогу загалом у турнірі. Підсумковий результат: Китай 14.0, Франція 13.0, Росія 13.0, Вірменія 8.0. За Китай грали: (середній рейтинг: 2590) Бу Сянчжі 2615, Ні Хуа 2611, Чжан Чжун 2596, Ван Юе 2536

У лютому 2005 року Ван набрав 5,5/9 на Аерофлот опен. У квітні він набрав 6.0/9 на Дубай опен. Його переможцем став 16-річний Ван Хао. У липні посів третє місце на тай-брейку з результатом 6.5/11 (+3 -1 =7) на 2-му Sanjin International Hotel GM Cup у рідному місті Тайюань. Пентала Харікрішна виграв той турнір з результатом 8,5/11, на очко випередивши Олександра Мотильо.[10] У жовтні він також посів третє місце з результатом 6.5/9 на 5-му чемпіонаті Азії у Хайдарабаді (Індія). У листопаді прийшов п'ятим з результатом 8.5/13 на чемпіонаті світу серед юніорів у Стамбулі, і дійшов до другого раунду Кубка світу ФІДЕ, перемігши Карена Асряна, але в ньому програв Іллі Сміріну.

2006: перевищення позначки 2600 рейтингу Ело[ред. | ред. код]

У лютому Ван набрав 4.5/9 на Аерофлот опен. У червні на 37-й шаховій Олімпіаді в Турині, збірна, посіяна під 12-м номером, виграла срібло. Ван на четвертій шахівниці завершив турнір без жодної поразки з результатом 10.0/12 очок (8 перемог і 4 нічиї), і здобув золоту медаль на цій шахівниці, а також срібну медаль в загальному особистому заліку завдяки  рейтинговому перфоменсу 2837 (найвищий показав Володимир Крамник з Росії).[11]

On July 10–22 at the Taiyuan Scheveningen Event, the Chinese team won 36.5–35.5 against the foreign side with Wang scoring 6.5/12. From 28 July to 7 August, at the 4th Marx György Memorial (Category 15 av 2622 of July'06 ratings) in Paks, Hungary, Wang scored 5.0/10 (+1 −1 =8) and came joint third with Zoltán Almási. The tournament was won by Pendyala Harikrishna. From 10–20 August, at the 3rd Russia–China match in Erguna, Wang scored 5½/10 (+3 −2 =5) with a 2711 performance. China won the match 51½–48½.[12]

On September 4–9 at the Trophée MULTICOMS China–France Match, he scored 4.0/6 with a performance rating of 2712, the highest in the competition. On 7 September, at the 7th Lausanne Young Masters, he came second after having lost to Maxime Vachier-Lagrave in the final rapidplay playoff.[13] In October, he came sixth with 8.5/13 at the World Junior Championship in Yerevan.

На Азійських Іграх в Досі в грудні, національна збірна завоювала срібло, а Ван на другій шахівниці набрав 6.0/9 очок (+4 -1 =4) з перфоменсом 2647.[14]

2007: долання позначки 2700[ред. | ред. код]

У лютому Ван посів друге місце з результатом 6.5/9 на Аерофлот опен у Москві.[15] У березні виграв Кальві опен (6.0/7) у Франції та турнір Каппель-ла-Гранд, у якому взяло участь 87 гросмейстерів, 81 міжнародний майстер і 465 гравців з рейтингом ФІДЕ — на тай-брейку попереду п'яти шахістів, які також набрали 7.0/9 очок, і перформенсом 2784.[16]

У квітні виграв відкритий чемпіонат Філіппін у Subic Bay Freeport Zone з результатом 7,0/9 очок.[17] У липні 2007 року посів друге місце, набравши 5.0/8, на 4-му Sanjin Hotel Cup в Тайюані. У липні на 4-му змаганні Тайюань Схевенінген китайська команда програла 17-15 проти іноземної сторони; Вадим Звягінцев закінчив з найвищим показником 5.5/8, Ван Юе показав найкращий результат за китайську команду 5.0/8. 18 — 31 серпня в 4-му матчі Китай–Росія в Нижньому Новгороді Ван набрав 5.5/10 (+2 -1 =7) з перфоменсом 2714. Китай виграв матч загалом 52.5–47.5.[18] 3 — 9 вересня в матчі Велика Британія — Китай у Ліверпулі, Ван набрав 4.0/6 (+2 -0 =4) з перфоменсом 2722. Китай виграв матч з рахунком 28-20.

На Кубкові світу ФІДЕ в Ханти-Мансійську, в листопаді, Ван переміг Олексія Придородного (1.5–0.5), Сергія Тівякова (2.5–1.5) і свого співвітчизника Бу Сянчжі (1.5–0.5), перед тим як у четвертому раунді поступився Іванові Чепарінову (0.5–1.5). У грудні Ван прийшов другим на тай-брейку на турнірі XVII категорії Сьюдад-де-Памплона (Magistral A) в Іспанії, набравши 4.0/7 (ТПР 2695). Переможцем став Франсіско Вальєхо.

2008: входження до ТОП-20 гравців[ред. | ред. код]

Рейк'явік опен, березень 2008 року

В січні, на 15-му командному чемпіонаті Азії у Вішакхапатнамі національна команда виграла золото, Ван набрав на свої шахівниці 4.5/7 очок (+3 -1 =3) з перфоменсом 2534.[19] У лютому набрав 7.0/10 (+4 -0 =6) на Гібралтар опен, посівши 20-те місце з перфоменсом 2653.[20] У березні Ван поділив перше місце на Рейк'явік опен, разом зі співвітчизником Ван Хао (який виграв на тай-брейку) і Ханнесом Стефанссоном.

У своєму дебюті на супер-турнірах на 1-му Гран-Прі ФІДЕ в Баку у квітні–травні 2008 року, він поділив перше місце з Вугаром Гашимовим і Магнусом Карлсеном, набравши 8.0/13 (+3 -0 =10) з перфоменсом 2806.[21] Ван назвав «кошмарним стартом», коли його запланований на 18-те виліт з Пекіна було відкладено через погану погоду, і вдалося прибути в Азербайджан лише вдосвіта 21-го, тож шахіст пропустив церемонію відкриття, і йому ще треба було грати того дня чорними проти рейтингового фаворита Магнуса Карлсена.

У липні–серпні 2008 року, на 2-му Гран-Прі ФІДЕ в Сочі, він поділив третє місце з Гатою Камським, набравши 7.5/13 (+2 -0 =11; перфоменс 2765), позаду переможця Левона Ароняна і другого призера Теймура Раджабова.[22] Його фотографію опублікував на своїй обкладинці журнал New in Chess за липень 2008 року[23]. 20 — 30 серпня в Амстердамі Ван виграв турнір NH Chess, у якому грала команда «висхідні зірки» (Ван, Чепаринов, Каруана, Л'Амі, Стеллваген) проти команди «досвід» (Агдейстейн, Барєєв, Любоєвич, Корчной, Юсупов)— набравши 8,5/10 очок (+7 -0 =3; перфоменс 2892), не зазнавши жодної поразки.[24] Як переможець цього турніру він отримав запрошення на турнір зі швидких шахів і шахів наосліп Амбер, який відбувся в березні в Ніцці, і відразу після того, як виграв усі свої перші шість ігор, його запросив Єрун Ван ден Берг у групу А турніру Вейк-ан-Зеє на січень 2009 року[25].

У вересні 2008 року Ван Юе виступив на 5-му матчі Росія–Китай в Нінбо, де набрав 3.0/5 (+1 -0 =4) з перфоменсом 2767. Крім нього до складу чоловічої команди входили Лі Чао, Ван Хао, Ні Хуа та Бу Сянчжі).[26] Китай виграв матч з рахунком 26-24.[27] Взяв участь у 1-х Всесвітніх інтелектуальних іграх в Пекіні, які пройшли з 3 по 8 жовтня 2008 року. Того ж місяця у Халкідіках (Греція) зіграв за команду Економіст СГСЕУ-1 Саратов на 24-му Європейському клубному Кубку [Архівовано 20 лютого 2009 у Wayback Machine.] і набрав 3.0/5 (+1 -0 =4).

У листопаді 2008 року зіграв на першій шахівниці за збірну Китаю на 38-ій шаховій Олімпіаді в Дрездені (6.5/10 (+3 -0 =7), перфоменс 2773). Команда посіла 7-ме місце. 13-29 грудня 2008 року на 3-му Гран-Прі ФІДЕ в Елісті поділив 5-9-те місця з результатом 6.5/12 (+2 -2 =9).[28]

2009[ред. | ред. код]

Станом на квітень 2009 Ван Юе як і раніше змагався в серії Гран-Прі ФІДЕ 2008—2009, яка була частиною циклу чемпіонату світу.[29] Він брав у ній участь як один із чотирьох номінантів від президента ФІДЕ, разом з Петром Свідлером, Іваном Чепариновим та Етьєном Бакро.[30]

16 січня — 1 лютого, Ван Юе, у своєму дебюті на турнірі Корус А, став другим китайським гравцем, який потрапив на цей турнір, після Чжан Чжуна в 2004 році. Це був турнір 19-ї категорії з середнім рейтингом учасників 2716. Він поділив на ньому 8-ме місце з результатом 6.0/13 (+2 -3 =8) і перфоменсом 2685.[31][32] Всі його результативні партії були білими фігури, він програв Іванчукові, Адамсу і Раджабову, і переміг Морозевича і Карлсена. У 2-му раунді він схибив ходом 9.Na7?? у гострій грі проти Іванчука, яка рано відійшла від основних ліній відхиленого ферзевого гамбіту:[33]

Юе–Іванчук 1. D4 Кf6 2. С4 е6 3. Кf3 D5 або 4. Bg5 для dxc4 5. Qa4+ Nbd7 6. Кс3 А6 7. Г3 Б5 8. Nxb5 З Rb8 9. На7?? Несподіваний позіх. 9… Rb4 білі, мабуть, пропустили цей хід. 10. Bxf6 gxf6 11. Qa5 Bb7 кінь на А7 тепер перебуває в пастці. 12. Bh3 Qb8 13. Qh5 Ke7?! 13…Rb6 було набагато безпечніше. 14. d5 Qxa7 14…Bxd5! 15.Qxd5! exd5 16.Кс6+ Kd6 17.Nxb8 Rxb8 дає чорним краще закінчення. 15. dxe6 fxe6 16. Bxe6! Прикриття чорного короля зруйноване і Ван вже практично досягнув рівності. 16… Kxe6 17. Qe8 Не+ Се7 18. Qxh8 Nf8 19. Вд8+ Плата Kd7 20. 0-0-0+? Це дозволяє чорному королю знайти безпеку, тоді як 20.Qg4+ давало добрі шанси на вічний шах або 20.Фf7! Фс5 21.Rd1+ Kc6 22.0-0! продовжило б гру. 20… Ke8 21. Qg4 Фс5 22. a3 Rxb2! Немає більше атаки на білих і чорні потрапляють у матову сітку. 23. Kxb2 Qxa3+ 24. Кб1 Qb3+ 25. Кра1 С3 0-1 білі здалися.

На 26-му Лінаресі (18 лютого — 8 Березня) відбувся дебют Ван Юе на цьому турнірі і він став першим китайським гравцем, який взяв у ньому участь. Він закінчив з результатом 6½  (+1 -2 =11), поділивши 5-7-ме місця з Раджабовим і Ароняном. Зазнав двох поразок, від Грищука і Ананда, та здобув перемогу над Карлсеном.

У 2009 році Ван також взяв участь у 18-му турнірі Амбер[32] в Ніцці (Березень 14-26) вперше для себе і вдруге серед китайських шахістів (після Се Цзюнь у 1996 році),[34] 5-му М-Тел Мастерс[32] в Софії (12-23 травня) (Топалов, Карлсен, Іванчук, Ван Юе, Домінгес і Широв) першому для себе і другому для китайських гравців після Бу Сянчжі в 2008 році, 22-му [35] Леон Рапід[36] Леон 4-7 червня, 4 гравці в швидкі шахи, крім нього там виступили Іванчук, Морозевич, Карлсен; 20 хв + 10 с,[37] у матчі Росія-Китай і Maotai Prince Cup China National Chess King & Queen Championships.

У вересні Ван виграв турнір Китайський король шахів, набравши 5.0/7 з перфоменсом 2797.[38]

Ван дебютував на 2-му Pearl Spring (Категорія 21) в Нанкіні. Посів на ньому третє місце серед шести гравців з результатом 4.5/10 (перфоменс 2735); турнір виграв Магнус Карлсен.

На Кубкові світу ФІДЕ в Ханти-Мансійську, в листопаді, Ван був посіяний десятим і переміг Миколу Кабанова (2: 0) і Бориса Савченка (2.5–1.5), після чого поступився Етьєнові Бакро (1.5–3.5) у третьому раунді плей-оф. Його програш був примітний тим, що йому і його землякові Лі Чао зарахували поразку у відповідних іграх плей-оф через запізнення, коли вони курили за межами турнірного залу і запізнилися кожен на дві хвилини на другу гру плей-оф, а це призводить до автоматичної дискваліфікації згідно з правилами ФІДЕ.[39]

2010: входження в Топ 10 гравців[ред. | ред. код]

У січні 2010 року Ван Юе став першим серед китайських гравців, який увійшов  у першу десятку рейтингу ФІДЕ. З 9 по 25 травня взяв участь у останньому Гран-Прі ФІДЕ в Астрахані, але не зміг відібратися на матчі претендентів на першість світу з шахів 2012.[40]

Виграв 11-й світовий університетський шаховий турнір, який проходив в Цюриху у вересні 2010 року.[41]

2015[ред. | ред. код]

У липні 2015 року Ван Юе виграв 6-й турнір в Хайнань (Данчжоу) з результатом 7/9 і перфоменсом 2887.[42]

У жовтні він зіграв за російську команду «Сибір», яка виграла Клубний кубок Європи в Скоп'є.[43] Наступного місяця одноосібно посів перше місце на 5-му чемпіонаті Китаю зі швидких шахів.[44]

Китайська шахова ліга[ред. | ред. код]

Ван Юе грає за шаховий клуб Тяньцзінь у Китайській шаховій лізі (CCL).[45]

Стиль гри[ред. | ред. код]

Його описують як дуже технічного, послідовного і надійного гравця. Віддає перевагу грі в ендшпілі, де прагне повільно перемолоти своїх суперників маючи невелику перевагу. У лютому 2009 року, після закінчення Вейк-ан-Зеє, Теймур Раджабов сказав в інтерв'є: «[Ван Юе] не дозволяє своїм опонентам розвинути контргру і він застосовує стиль „удушення“ дуже ефективно.»[46] Ван Юе казав, що його кумиром дитинства був Хосе Рауль Капабланка,[47] і якось заявив, що Крамник вплинув на його стиль гри, вразивши 13-річного хлопчика своєю перемогою над Каспаровим у лондонському матчі 2000 року. Шаховий коментатор Міг Грінгард дав йому прізвисько «Панда».[48]

Дебюти[ред. | ред. код]

Ван Юе зазвичай грає 1.d4 білими, а чорними грає Сицилійський захист, Берлінський початок або Російську партію проти e4, і Слов'янський захист проти d4.

Зміни рейтингу[ред. | ред. код]

Зміни рейтингу Ело[49]
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Mig on May 24, 2010 18:09. Anticlimax Monday. Chessninja.com. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 3 лютого 2012.
  2. ↑ List of Chinese international chess players. Chessinchina.net. Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 3 лютого 2012.
  3. ↑ Players' portraits 2008 NH Tournament [Архівовано 20 серпня 2008 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Chessbase дає серію 82 гри, але очевидно вона не враховую 3 гри в китайській шаховій лізі на початку грудня — див. FIDE Grand Prix Series Elista has just began [Архівовано 21 травня 2011 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Elista Grand Prix starts, with wins by Jakovenko and Gashimov [Архівовано 9 листопада 2012 у Wayback Machine.], Chessbase, December 14, 2008
  6. ↑ Wang Yue's Unbeaten Streak. Архів оригіналу за 5 жовтня 2016. Процитовано 5 січня 2017.
  7. ↑ 2nd Russia-China match: Moscow 2004. Архів оригіналу за 19 березня 2009. Процитовано 22 лютого 2009.
  8. ↑ CHN Men Team Ch.2004 — CHN: 2004-04-16 [недоступне посилання з 01.05.2016]
  9. ↑ 2nd Russia-China match: Moscow 2004. Архів оригіналу за 19 березня 2009. Процитовано 22 лютого 2009.
  10. ↑ 2nd Sanjin Hotel Cup (2005). Chessgames.com. Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 3 лютого 2012.
  11. ↑ OlimpBase :: Men's Chess Olympiads :: Wang Yue [Архівовано 14 грудня 2014 у Wayback Machine.]
  12. ↑ 3rd Russia-China match: Erguna 2006. Архів оригіналу за 19 березня 2009. Процитовано 22 лютого 2009.
  13. ↑ The Week in Chess 619. theweekinchess.com. Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 27 квітня 2016.
  14. ↑ OlimpBase :: Asian Chess Games :: Wang Yue [Архівовано 14 грудня 2014 у Wayback Machine.]
  15. ↑ FIDE Online. Архів оригіналу за 27 червня 2007. Процитовано 5 січня 2017.
  16. ↑ – Chess News– Wang Yue from China wins Cappelle la Grande. Chessbase.com. 15 березня 2007. Архів оригіналу за 9 листопада 2012. Процитовано 3 лютого 2012.
  17. ↑ FIDE Online. Архів оригіналу за 6 серпня 2007. Процитовано 5 січня 2017.
  18. ↑ 4th Russia-China match: Nizhny Novgorod 2007. Архів оригіналу за 19 березня 2009. Процитовано 22 лютого 2009.
  19. ↑ OlimpBase :: Men's Asian Team Chess Championship :: Wang Yue [Архівовано 14 грудня 2014 у Wayback Machine.]
  20. ↑ GM Wang, Yue. Gibraltarchesscongress.com. Архів оригіналу за 16 лютого 2012. Процитовано 3 лютого 2012.
  21. ↑ Grand Prix – BAKU. Baku2008.fide.com. Архів оригіналу за 11 лютого 2012. Процитовано 3 лютого 2012.
  22. ↑ Grand Prix – SOCHI. Sochi2008.fide.com. Архів оригіналу за 28 грудня 2016. Процитовано 3 лютого 2012.
  23. ↑ липень 2008 року. Архів оригіналу за 29 січня 2013. Процитовано 5 січня 2017.
  24. ↑ Rising Stars: Carlsen, Karjakin, … who's next? [Архівовано 9 листопада 2012 у Wayback Machine.] 17.08.2008, ChessBase
  25. ↑ Wang Yue hits them for six [Архівовано 16 грудня 2010 у Wayback Machine.]
  26. ↑ Fifth China vs Russia Match in Ningpo. Chessbase.com. Архів оригіналу за 9 листопада 2012. Процитовано 3 лютого 2012.
  27. ↑ [1] [Архівовано 19 березня 2009 у Wayback Machine.]
  28. ↑ Elista Grand Prix Final Standings. Elista2008.fide.com. Архів оригіналу за 5 жовтня 2016. Процитовано 3 лютого 2012.
  29. ↑ Chessdom – Chess Grand Prix 2008–09. Chessdom.com. 4 січня 2008. Архів оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 3 лютого 2012.
  30. ↑ Chess Grand Prix 2008-2009 (updated). Chessdom. 4 січня 2008. Архів оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 3 лютого 2012.
  31. ↑ Wijk R13: Sergey Karjakin wins Wijk aan Zee 2009. Chessbase.com. Архів оригіналу за 20 листопада 2012. Процитовано 3 лютого 2012.
  32. ↑ а б в Rising Stars beat Experience 33½–16½ [Архівовано 31 серпня 2008 у Wayback Machine.]
  33. ↑ [2] [Архівовано 1 січня 2017 у Wayback Machine.][3] [Архівовано 20 листопада 2012 у Wayback Machine.][4] [Архівовано 7 лютого 2009 у Wayback Machine.]
  34. ↑ (participants [Архівовано 19 березня 2009 у Wayback Machine.])
  35. ↑ XXII Ciudad de Leon Masters, Chess and TV – a Promising Romance. Chessdom. 17 березня 2009. Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2012.
  36. ↑ Magistral Ciudad de León [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] {Spanish}
  37. ↑ Ivanchuk beats Anand in León Rapid final. Chessbase.com. 1 червня 2008. Архів оригіналу за 9 листопада 2012. Процитовано 3 лютого 2012.
  38. ↑ Chess-Results Server Chess-results.com - Tournament-Database. Chess-results.com. 24 вересня 2009. Архів оригіналу за 17 лютого 2012. Процитовано 3 лютого 2012.
  39. ↑ TIME TO QUIT SMOKING!. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 5 січня 2017.
  40. ↑ Final FIDE Grand-Prix Tournament. Fide.com. 5 лютого 2010. Архів оригіналу за 14 червня 2012. Процитовано 3 лютого 2012.
  41. ↑ Wang Yue, World University Chess Champion. ChessBase. 28 вересня 2010. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 19 листопада 2015.
  42. ↑ Sagar Shah (15 липня 2015). Danzhou: Wang Yue wins with 2887 performance. ChessBase. Архів оригіналу за 25 жовтня 2015. Процитовано 11 жовтня 2015.
  43. ↑ Siberia and Nona win European Club Cup 2015. Chessdom. Архів оригіналу за 26 жовтня 2015. Процитовано 25 жовтня 2015.
  44. ↑ 5th Chinese Chess Master Rapid Championship (Men) [Архівовано 26 листопада 2015 у Wayback Machine.] Chess-Results
  45. ↑ 雅戈尔杯中国国际象棋甲级联赛官方网站. Ccl.sports.cn. Архів оригіналу за 28 жовтня 2011. Процитовано 3 лютого 2012.
  46. ↑ Chessdom - Interview With Teimour Radjabov. Interviews.chessdom.com. Архів оригіналу за 16 лютого 2012. Процитовано 3 лютого 2012.
  47. ↑ 专访王玥：我灭了世界冠军 亚运拿金牌后新浪开博-王玥-学子之星. News.nankai.edu.cn. Архів оригіналу за 20 лютого 2012. Процитовано 3 лютого 2012.
  48. ↑ Mig on March 2, 2009 17:53. The Panda Roars. Chessninja.com. Архів оригіналу за 18 лютого 2012. Процитовано 3 лютого 2012.
  49. ↑ Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ван_Юе&oldid=40429925