Григолюк Едуард Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Григолюк Едуард Іванович
Народився13 грудня 1923(1923-12-13)[1]
Москва, РСФРР, СРСР[1]
Помер29 квітня 2005(2005-04-29) (81 рік)
ПохованняНове Донське кладовище
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьнауково-педагогічний працівник
Alma materМосковський авіаційний інститут
Галузьмеханіка
ЗакладМосковський політехнічний університетd
Науковий ступіньдоктор технічних наук
ЧленствоАкадемія наук СРСР
НагородиОрден Дружби народівОрден «Знак Пошани» Державна премія України в галузі науки і техніки

Григолюк Едуард Іванович (13 грудня 1923, Москва — 29 квітня 2005) — російський радянський учений у галузі механіки, доктор фіз.-мат. наук, професор, член-кореспондент АН СРСР, завідувач лабораторією Науково-дослідного інституту механіки Московського державного університету імені М. В. Ломоносова.

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив 1944 року Московський авіаційний інститут. Кандидатську дисертацію захистив в 1947 році, а докторську — в 1951 році.

Працював у МВТУ ім. Баумана (1946—1950), Московському університеті (1954—1958), Сибірському відділенні АН СРСР (1958—1965), після повернення в 1965 році до Москви у Інституті механіки Московського університету.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Державна премія України в галузі науки і техніки (1975, «Розробка та впровадження в практику оптимальних режимів зонального відпуску зварних швів конструкцій оболонкового типу», у складі колективу)

орден Дружби Народів

орден «Знак Пошани»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Григолюк Эдуард Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Джерела

[ред. | ред. код]