Григор'єв Сергій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Іванович Григор'єв
Григор'єв Сергій Іванович.jpg
Народження 26 грудня 1922(1922-12-26)
Одеса
Смерть 19 червня 1998(1998-06-19) (75 років)
Кишинів, Молдова
Поховання Центральний цвинтар (Кишинів)
Громадянство СРСР СРСР
Молдова Молдова
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ піхота
Роки служби 1942–1979
Партія КПРС
Звання CCCP army Rank polkovnik infobox.svg Полковник
Формування 161-а стрілецька дивізія
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки
Медаль «За відвагу»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Сергі́й Іва́нович Григо́р'єв (нар. 26 грудня 1922(19221226) — пом. 19 червня 1998) — радянський військовик часів Другої світової війни, командир взводу пішої розвідки 575-го стрілецького полку 161-ї стрілецької дивізії (40-а армія, Воронезький фронт), старшина. Герой Радянського Союзу (1943).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 26 грудня 1922 року в місті Одеса в родині робітника. Українець. Здобув неповну середню освіту. Після закінчення школи ФЗУ працював у Чорноморському пароплавстві, на залізниці в місті Горькому, електриком депо станції Кожва Комі АРСР.

До лав РСЧА призваний Кожвинським РВК в червні 1942 року. Учасник німецько-радянської війни з липня 1942 року. Воював на Воронезькому, 1-у та 4-у Українських фронтах. Двічі був поранений. Член ВКП(б) з 1944 року.

Особливо відзначився під час битви за Дніпро. У другій половині вересня 1843 року частини 575-го стрілецького полку вийшли на східний беріг Дніпра в районі села Підсинє. 22 вересня 1943 року група розвідників на чолі з старшиною С. І. Григор'євим на нашвидкоруч відремонтованих рибальських човнах з саморобними веслами, попри сильний зустрічний вітер і великі хвилі, під вогнем супротивника форсували річку Дніпро. З ходу вступивши в бій з ворожими автоматниками, розвідники вибили супротивника з його позицій, зайняли оборону й відбили контратаки ворога, знищивши при цьому до 60 солдатів і офіцерів. Крім цього було захоплено важливі документи і розвідано оборону супротивника[1].

Війну старший лейтенант С. І. Григор'єв закінчив на посаді помічника начальника штабу з розвідки 575-го стрілецького полку 161-ї стрілецької дивізії. Продовжував військову службу в лавах Збройних сил СРСР. У 1979 році полковник С. І. Григор'єв вийшов у запас.

Мешкав у Кишиневі (Молдова), працював директором готелю «Екран» кіностудії «Молдова-фільм». Помер 19 червня 1998 року. Похований на Центральному цвинтарі місті.

Нагороди[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 жовтня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, старшині Григор'єву Сергію Івановичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2019).

Також був нагороджений двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (22.06.1945, 11.03.1985), орденом Червоної Зірки (29.08.1944) і медалями.

Література[ред. | ред. код]

  • «Подвиг во имя жизни: Очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Одесской области». / Сост.: Абрамов А. Ф., Бульба А. И. — Одеса: Маяк, 1984, стор. 109–112.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]