Перейти до вмісту

Грижа стравохідного отвору діафрагми

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Грижа стравохідного отвору діафрагми
A drawing of a hiatal hernia
A drawing of a hiatal hernia
A drawing of a hiatal hernia
Інші назвиHiatus hernia, «хіатальна грижа», ГСОД
СпеціальністьГастроентерологія, загальна хірургія
СимптомиСмак кислоти в задній частині рота, печія, проблеми з ковтанням[1], гикавка
УскладненняЗалізодефіцитна анемія, перекрут[en](заворот), кишкова непрохідність[1]
ТипиSliding, paraesophageal[1]
Фактори ризикуObesity, похилий вік, major trauma[1]
Метод діагностикиЕндоскопія, medical imaging, manometry[1]
ЛікуванняRaising the head of the bed, weight loss, medications, surgery[1]
ПрепаратиH2 blockers, proton pump inhibitors[1]
Частота10–80 % (US)[1]
Класифікація та зовнішні ресурси
OMIM142400 Редагувати інформацію у Вікіданих
DiseasesDB29116 Редагувати інформацію у Вікіданих
MeSHD006551 Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Hiatal hernia у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Грижа стравохідного отвору діафрагми («хіатальна грижа») — це тип діафрагмальної грижі, при якій органи черевної порожнини (як правило, шлунок) прослизають через діафрагму в середній відділ грудної клітки.[1][2] Це може призвести до гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) або ларингофарингеального рефлюксу (ЛПР) із такими симптомами, як присмак кислоти в ротовій порожнині або печія.[1][2] Серед інших симптомів можуть бути проблеми з ковтанням і біль у грудях.[1] Ускладнення можуть включати залізодефіцитну анемію, заворот або кишкову непрохідність.[1]

Історія

[ред. | ред. код]

Грижі стравохідного отвору діафрагми вперше були описані в 1853 році, а вперше діагностовані за допомогою рентгенівських променів у 1900 році.[3]

Причини

[ред. | ред. код]

Від 10 % до 80 % людей у Сполучених Штатах страждають.[1] Жінки хворіють частіше, ніж чоловіки.[4] Стан стає більш поширеним з віком.[4]

Найпоширенішими факторами ризику є ожиріння та літній вік. Інші фактори ризику включають велику травму, сколіоз і певні види хірургічного втручання. Існує два основних типи: ковзна грижа, при якій тіло шлунка зміщується вгору; і параезофагеальна грижа, при якій орган черевної порожнини зміщується поруч із стравоходом.[1]

Діагноз можна підтвердити за допомогою ендоскопії або медичної візуалізації. Ендоскопія, як правило, потрібна лише тоді, коли наявні тривожні симптоми, симптоми стійкі до лікування або особа старше 50 років.[1]

Лікування

[ред. | ред. код]

Симптоми грижі стравохідного отвору діафрагми можна зменшити за допомогою таких змін, як підняття узголів'я ліжка, зниження ваги та коригування харчових звичок.[1] Ліки, які знижують кислотність шлункового соку, такі як H2-блокатори або інгібітори протонної помпи, також можуть допомогти з симптомами.[1] Якщо стан не покращується за допомогою ліків, варіантом може бути операція з проведення лапароскопічної фундоплікації[en].[1]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 Roman, S; Kahrilas, PJ (23 жовтня 2014). The diagnosis and management of hiatus hernia. British Medical Journal (Clinical Research Ed.). 349: g6154. doi:10.1136/bmj.g6154. PMID 25341679. Архів оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 16 грудня 2019. However, the exact prevalence of hiatus hernia is difficult to determine because of the inherent subjectivity in diagnostic criteria. Consequently, estimates vary widely—for example, from 10% to 80% of the adult population in North America{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з номером статті як номер сторінки (посилання)
  2. 1 2 Hiatal Hernia. PubMed Health. Архів оригіналу за 28 квітня 2017. Процитовано 6 травня 2017.
  3. ↑ Stylopoulos, Nicholas; Rattner, David W. (Січень 2005). The History of Hiatal Hernia Surgery. Annals of Surgery. 241 (1): 185—193. doi:10.1097/01.sla.0000149430.83220.7f. ISSN 0003-4932. PMID 15622007. Архів оригіналу за 10 серпня 2018. Процитовано 14 січня 2021.
  4. 1 2 Smith, RE; Shahjehan, RD (Січень 2020). Hiatal Hernia. PMID 32965871. {{cite journal}}: Cite journal вимагає |journal= (довідка)

Література

[ред. | ред. код]
  • А. В. Малиновський, Д. В. Корчовий, С. Ю. Бадіон (2019) НОВИЙ МЕТОД НЕНАТЯЖНОЇ АЛОПЛАСТИКИ ГІГАНТСЬКИХ ГРИЖ СТРАВОХІДНОГО ОТВОРУ ДІАФРАГМИ. Хірургія України.— 2019.— № 4.— С. 48—51.