Гриневич Феодосій Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гриневич Феодосій Борисович
Гриневич Феодосій Борисович.jpg
Народився 1 листопада 1922(1922-11-01)
Ріпна, Волочиський район
Помер 24 червня 2015(2015-06-24) (92 роки)
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність педагог
Alma mater Національний університет «Львівська політехніка»
Науковий ступінь доктор технічних наук
Науковий керівник академік НАН України
Відомий завдяки: автоматизація високоточних вимірювань комплексних електричних величин.
Нагороди
Державна премія СРСР
Заслужений винахідник України
Заслужений діяч науки і техніки України
Орден Червоної Зірки Орден Трудового Червоного Прапора
Медаль «За відвагу» Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ» Медаль «30 років перемоги у ВВВ»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»

Гриневич Феодосій Борисович (н. 1.11.1922, с. Ріпна, тепер Волочиського району Хмельницької обл. — 24.06.2015) — український радянський вчений у галузі електричних вимірювань, доктор технічних наук — 1964, 1967 — професор, член-кореспондент АН УРСР (з 1973), академік НАН України (1979), почесний академік міжнародної інженерної академії.

Трудовий шлях починав учителем у сільській школі в Хмельницькій області. Учасник Другої світової війни, закінчив в Берліні.

Закінчив (1953) Львівський політехнічний інститут. Працював в Інституті машинознавства й автоматики (тепер Фізико-механічний інститут) АН УРСР, з 1958 — в Інституті автоматики й електрометрії Сибірського відділення АН СРСР.

З 1966 року працював в Інституті електродинаміки АН УРСР. Протягом 41 року очолював відділ електричних і магнітних вимірювань.

Створив теорію й нові методи побудови автоматичних високоточних дискретних і аналогових приладів і систем для вимірювання комплексних електричних величин. Нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями. Державна премія СРСР, 1976.

Як педагог підготував 7 докторів та понад 35 кандидатів наук.

В науковому доробку:

  • близько 400 наукових праць, з них понад 200 наукових статей,
  • 12 монографій,
  • 175 авторських свідоцтв та патентів.

Посилання[ред. | ред. код]