Гриу Лянка Георгіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гриу Лянка Георгіївна
молд./рум. Leanca Grâu
Ім'я при народженні Лянка Георгиевна Грыу
Дата народження 22 листопада 1987(1987-11-22)[1][2] (36 років)
Місце народження Москва, СРСР
Громадянство Росія Росія
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія акторка
Кар'єра з 1992 року
IMDb ID 2154532
lyankagryu.com
CMNS: Гриу Лянка Георгіївна у Вікісховищі

Лянка Георгіївна Гриу (молд./рум. Leanca Grâu з 5 до 18 років працювала під псевдонімом Ляна Ільницька; нар.. 22 листопада 1987, Москва, Російська РФСР) — російська актриса театру і кіно.

Біографія[ред. | ред. код]

Народился 22 листопада 1987 року в Москве.

Батько — Георгій (Георге) Гриу (нар.. 17 вересня 1961), молдавський актор. Мати — актриса Стелла Володимирівна Ільницька (нар. 7 грудня 1964). Батьки розлучилися, коли Лянка була ще дитиною, і батько більше не підтримував зв'язки з родиною[3].

Вперше знялася в кіно в чотирирічному віці. На той момент її мати закінчувала ВДІК і разом з донькою жила в гуртожитку. У коридорах інституту Гриу помітили випадково, а через деякий час їй запропонували знятися в дипломній роботі у одного з режисерів — в короткометражному фільмі «Один» за оповіданням Рея Бредбері. Фільм отримав велику кількість призів у Європі, а також на невеликих молодих фестивалях[4].

З шестирічного віку стала ведучою дитячої програми «Тік-так» (1-й канал Останкіно, 1992—1995) за наполяганням продюсерів програми взяла псевдонім «Ляна Ільницька» за прізвищем матері, під яким працювала деякий час.

З 1995 по 1997 рік була обличчям компанії дитячого одягу «Вертекс», також знімалася в рекламі на телебаченні та працювала як дитяча модель.

Її першою великою роллю прийнято вважати роль Беккі у фільмі «Маленька принцеса» (1997) Володимира Грамматикова. Ільницька отримала приз за найкращу жіночу роль другого плану на «Московському міжнародному дитячому кінофестивалі» ім. Ролана Бикова і приз за найкращу жіночу роль на кінофестивалі «Орлятко».

У 2000 році знялася у фільмі режисера Олега Погодіна «Тріумф: Щоденник Рудого». Особливість фільму полягає в тому, що основні актори — діти, що грають у дорослі ігри, вирішальні дорослі проблеми.

У 18-річному віці, перед вступом на акторський факультет ВДІКу (курс Володимира Грамматикова), Лянка змінила псевдонім Ільницька на своє справжнє прізвище Гриу[5]. На акторський факультет вступила з першого разу. Першу популярність здобула завдяки ролі співачки, навіженої дочки олігарха Віолетти Барінової в серіалі «Приречена стати зіркою».

У вільний від навчання, кінозйомок і фотосесій час займалася балетом і живописом, працювала в різних театрах.

У 2009 році вийшли два фільми з Гриу в головній ролі — «Повернення мушкетерів, або Скарби кардинала Мазаріні» Г. Юнгвальд-Хількевича, де вона зіграла дочку Д'Артаньяна Жаклін, і серіал «Барвіха», де Лянка зіграла Євгенію Колесніченко — «міську» ученицю елітної школи. Для ролі дочки Д'Артаньяна Гриу довелося займатися фехтуванням і верховою їздою щодня протягом двох місяців до початку зйомок.

Взимку 2011 року була обрана на роль Ірен Адлер у новому російському серіалі про пригоди Шерлока Холмса з Ігорем Петренком у головній ролі.

У 2013 році в парі з фігуристом Максимом Марініним Гриу завоювала бронзову медаль у телешоу Першого каналу Льодовиковий період-4"[6].

У 2014 і 2015 роках акторка знялася в повнометражному фільмі «В спорті тільки дівчата» і телесеріалі Першого каналу «Тест на вагітність», визнаному найкращим серіалом 2015 року за версією РБК.

У 2016 році почала свою кар'єру в США, зігравши свою першу роль у фільмі «Impossible Monsters» і серіалі каналу FX «The Americans».

Родина[ред. | ред. код]

Весілля Лянки Гриу та Михайла Вайнберга 9 липня 2010 року

Батько — актор Георге Гриу (нар.. 1961), деякий час жив у притулку для бездомних в передмісті Кишинева.

Мати — Стелла Володимирівна Ільницька (нар.. 1964) — актриса.

Є зведена сестра Вероніка.

У липні 2010 року Лянка Гриу одружилася з режисером і композитором Михайлом Вайнбергом (нар.. 31 травня 1975)[7].

20 лютого 2011 року в пари народився син Максим[8].

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Назва Роль
1992 ф Один Катя
1995 ф Червона вишня Надя
1996 ф Третій син
1997 ф Маленька принцеса Беккі
1998 ф Хто, якщо не ми Ірочка
2000 ф Тріумф Катька
2001 с Сищики-4 Лена
2001 ф Оголена натура Ксюша
2002 с Головні ролі Настя
2004 с Джек-пот для Попелюшки Настя
2004 тф Вузький міст актриса в рекламі майонезу
2005 с Золоті хлопці Ніка
2005 ф Попса Лисеня
2005 2007 с Приречена стати зіркою Віолетта
2006 ф Криваве коло Ніка
2006 ф Шахраї Настя
2006 с Служба довіри Ліля
2007 с Заборонене кохання Аліса
2007 ф З полум'я і світла Катя Сушкова
2007 с Експерти Інна
2008 тф Ніч закритих дверей Аліса
2008 тф Заходи, не бійся, виходь, не плач Світла
2009 ф Повернення мушкетерів, або Скарби кардинала Мазаріні Жаклін, донька Д'Артаньяна
2009 тф 9 ознак зради Леночка
2009 с Переможний вітер, ясний день Анна Шевцова
2009 с Серце капітана Немова Настя
2009 с Любити і ненавидіти Ксюша
2009 с Барвиха Євгенія Колесніченко
2009 тф Ой, мамочки Оксана
2009 с Брудна робота Світлана Сєрова
2010 тф Шукаю тебе Берта
2010 ф Перша ніч місяця Тоня
2010 с Військова розвідка: Західний фронт Світланка
2010 ф Дітям до 16... Дарина
2010 тф Від серця до серця Женя
2011 с Золоті Женя Колесніченко
2011 с Товариші поліцейські Поліна
2011 ф Дуель Оля
2012 ф Любові цілюща сила Аня
2013 ф У спорті тільки дівчата Джейн
2013 с Жінки на межі Кіра
2013 ф Мама-детектив Міла
2013 с Розвідниці Хрися
2013 с Шерлок Холмс Ірен Адлер
2013 ф Війна принцеси Катька
2014 с Дорога додому Настя Тарасова
2014 с Тест на вагітність Ольга Ольшанська
2017 с Американці Еліна Бурова
2019 с Тест на вагітність-2 Ольга Ольшанська
2019 с Про що не розповість річка Олена Олександрівна
2020 ф Гудбай, Америка! Саманта

Роботи в театрі[ред. | ред. код]

  • «Фанта-Інфанта» за лібрето Сергія Проханова. Режисер: Сергій Проханов (Московський Театр Місяця)
  • «Летить» — Білочка, антрепризний спектакль на сцені філії театру ім. Маяковського
  • «Ваал». Режисер: Георг Жено (центр драматургії Казанцева і Рощина)

Нагороди і премії[ред. | ред. код]

  • Приз за найкращу жіночу роль другого плану на «Московському міжнародному дитячому кінофестивалі» ім. Ролана Бикова
  • Приз за найкращу жіночу роль на кінофестивалі «Орлятко»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ČSFD — 2001.
  3. Ar fi avut o alta soarta. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 5 серпня 2021. 
  4. Лянка Грыу: «Зиму продержусь». Даже если лето[недоступне посилання з Октябрь 2017] // Известия ТВ
  5. Лянка Грыу — Знаменитости — Maximonline. Архів оригіналу за 20 березня 2012. Процитовано 5 серпня 2021. 
  6. Ледниковый период 2013 (рос.). ООО «Вокруг ТВ». 2013. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 20 вересня 2013. 
  7. Свадьба Лянки Грыу и Михаила Вайнберга: фотоотчёт. Архів оригіналу за 5 серпня 2021. Процитовано 5 серпня 2021. 
  8. Лянка Грыу показала своего новорождённого малыша (ФОТО). Архів оригіналу за 5 серпня 2021. Процитовано 5 серпня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]