Грифон (геральдика)
Грифон | |
Зображує | грифон |
---|---|
Грифон у Вікісховищі |
Грифон — у геральдиці геральдична тварина серед негеральдичних фігур. Геральдичні грифони існують з кінця ХІІ століття. У цей час його вже можна знайти в Померанії та Мекленбурзі. Грифон дуже поширений як геральдична тварина, особливо в південному регіоні Балтійського моря.[1]
Зображення в гербі завжди в профіль, зазвичай звернене вправо (геральдичне) і прямостоячий. Від орлиної голова відрізняється загостреними вухами. Передні лапи і крила запозичені від орла, вся нижня частина тіла — від лева. Хвостик то вгору, то вниз. Озброєння (кігті, дзьоб, язик і пташині ноги) часто забарвлене по-різному.
У грифонового лева немає крил.
Особливою формою є грифон з нижньою частиною у вигляді риб'ячого хвоста. Його тоді називають морським грифоном.
Кейтонг[2], термін alce ще не поширився в літературі, використовується в англійській геральдиці для опису міфічної істоти, схожої на геральдичного тваринного грифона. Ця менш поширена геральдична тварина не має крил і має рогаті. В описах це безкрилий самець грифона. Особливістю є золоті промені, що виходять з тулуба, яких немає у жодної іншої геральдичної тварини.
Перелік гербів із грифоном дає перелік грифонів, що використовуються в геральдиці. Серед пташиних лап у геральдиці згадуються лапи грифонів.
Грифон також є популярним щитотримачем, і він зображений угорі на верхньому гербі. У цьому представленні кольори взяті з герба, але не обов'язково.
-
Грифон як геральдична тварина (для Західної Померанії в офіційному державному гербі Мекленбурга-Передньої Померанії)
-
Історичний герб Кашубії
-
Герб Латгалії (регіон Латвії)
-
Герб Відземе (регіон Латвії)
-
Герб Белзчини
-
Голова грифона з крилом (Бжеський повіт, Польща)
-
Морський грифон - Дарлово (Польща)
-
Грифон у верхньому гербі (Осорно, Чилі)
-
Боголюбове (Україна)
-
Грифон у гербі Генріха фон Фрауенберга
-
Герб ІмператриціЄлизавети Баварської (“Сіссі”): грифи як щитотримачі
-
Герб Ходкевичів («гриф з мечем»)
- Орден Грифона
- Грифичі, шляхетський рід
- Johann Siebmacher (Begr.), Horst Appuhn (Hrsg.): Johann Siebmachers Wappenbuch von 1605. Orbis, München 1999, ISBN 3-572-10050-X
- Johann Siebmachers Wappen-Buch. Faksimile-Nachdruck der 1701/05 bei Rudolph Helmers in Nürnberg erschienenen Ausgabe. Alle 6 Teile mit Anhang, Register und allen Erweiterungen bis zum Abschluss der Stammausgabe von 1772. Battenberg-Verlag, München 1975, ISBN 3-87045-098-3
- Johann Siebmachers Wappen-Buch. Supplemente 1753 bis 1806. Faksimile-Nachdruck der von 1753 bis 1806 im Verlag der Raspischen Handlung in Nürnberg erschienenen zwölf Supplemente. Battenberg-Verlag, München 1979, ISBN 3-87045-163-7
- Hanns Jäger-Sunstenau: General-Index zu den Siebmacherschen Wappenbüchern 1605—1967. Neuausgabe Graz 1984