Перейти до вмісту

Белзьке князівство

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Белзьке князівство
Руські князівства
Київська Русь
1170  1462 Белзьке воєводство
Герб Белзьке князівство
Герб
Белзьке князівство: історичні кордони на карті
Белзьке князівство: історичні кордони на карті
Белзьке князівство на початку XV ст.
СтолицяБелз
МовиСтароукраїнська мова
РелігіїПравослав'я
Форма правлінняМонархія
Історія 
 Засновано
1170
 Ліквідовано
1462
Населення
Попередник
Наступник
Київська Русь
Белзьке воєводство

Бе́лзьке князі́вство давньоукраїнське удільне князівство династії Рюриковичів, з центром у місті Белз. Займало територію Белзької землі.

Короткі відомості

[ред. | ред. код]
Лев I Данилович Великий князь Київський, король Русі та князь белзький. Правив у Белзі, протягом 1245—1269 рр.

Белзьке князівство існувало у XIIXV століттях, у пасмовому Побужжі. Белзьке князівство виникло близько 1170 року, внаслідок феодального роздроблення Русі. У 1240 році Белзьке князівство розгромили татаро-монголи. Відносно самостійним, Белзьке князівство існувало за життя Олександра Всеволодовича (12151233).

Протягом першої третини XIII століття, князь Олександр Всеволодич прагнув закріпитися на Белзькій землі, але зазнав поразки у боротьбі з Данилом Романовичем (1234), після чого Белзьке князівство приєднано до Галицько-Волинського князівства.

Після смерті Олександра Всеволодовича, Белзьке князівство перебувало у складі Галицько-Волинського князівства Романовичів, аж до 1349 року. Белзьке князівство, разом з Холмщиною, було надане як лен Юрію Наримунтовичу, який утримував Княже місто Белз, до походу Людовика Угорського у 1377 року. Після цього, Белзька та Холмська волості, були долучені до Руського домену, яким управляв Володислав Опольський.

З 1388 року — у Белзькому князівстві, закріпилась Мазовецька гілка польських князів П'ястів. Першим її представником був Земовит IV Плоцький. Князівство він отримав від Владислава II Ягайла, як посаг за свою дружину Олександру Ольгердівну.

У часі громадянської війни 1431 року, Земовит V Белзький, взяв командування над польськими військами, воював і його брат Владислав І. Князь Казимир II і староста Ян Менжик, з 6-тисячним белзьким військом, обложили Олесько. В розпал цих боїв, у Белзі вибухнуло повстання українського населення. Було організовано ополчення та здобуто місто Буськ, у тилу мазовецького війська. Для втихомирення населення Белзького князівства, король Владислав II Ягайло мусив знімати облогу Володимирської столиці.

Припинення династії західно-мазовецьких князів П'ястів у 1462 році, спричинило входження Белзького князівства безпосередньо до Корони Польської.

Князі

[ред. | ред. код]

Данило Романович, Великий князь Київський, король Русі та князь белзький
Белзьке князівство в складі Королівства Русі
Белзькі князі
Роки Князь Примітки
11701195 Всеволод I
11951207 Олександр Всеволодович
12081211 Василько Романович
12111215 Всеволод II
12151233 Олександр Всеволодович Вдруге
12331241 Данило Романович
12411245 Всеволод III
12451269 Лев Данилович
12691301 Юрій Львович
13521377 Юрій Наримунтович
13771382 Володислав Опольський
13831387 Юрій Наримунтович Вдруге
13881426 Земовит IV
14261434 Земовит V
14261442 Казимир II Белзький
14261427 Тройден II
14421455 Владислав I Плоцький
14551462 Земовит VI
14551462 Владислав II Плоцький

Джерела та література

[ред. | ред. код]