Губарівка (Богодухівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Губарівка
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Богодухівський район
Громада Богодухівська міська громада
Облікова картка Губарівка 
Основні дані
Засноване 1685
Населення 1456 осіб
Площа 5,74 км²
Густота населення 254 осіб/км²
Поштовий індекс 62132
Телефонний код +380 5758
Географічні дані
Географічні координати 50°09′56″ пн. ш. 35°21′40″ сх. д. / 50.16556° пн. ш. 35.36111° сх. д. / 50.16556; 35.36111Координати: 50°09′56″ пн. ш. 35°21′40″ сх. д. / 50.16556° пн. ш. 35.36111° сх. д. / 50.16556; 35.36111
Середня висота
над рівнем моря
182 м
Місцева влада
Адреса ради 62132, Харківська обл., Богодухівський р-н, с.Губарівка, вул.Гутянська,100а
Сільський голова Тризна Сергій Григорович
Карта
Губарівка. Карта розташування: Україна
Губарівка
Губарівка
Губарівка. Карта розташування: Харківська область
Губарівка
Губарівка
Мапа
Мапа

Губарі́вка — село у Богодухівській міській громаді Богодухівського району Харківської області України.

Географія[ред. | ред. код]

Село Губарівка розташоване на правому березі річки Мерла. Нижче за течією примикає село Полкова Микитівка. Вище за течією села Кручик і Павлівка. На протилежному березі розташований смт Гути. Зі східного боку села дубовий ліс, з південної — хвойний. На північ і на захід — простягаються поля. Поруч проходять автомобільні дороги Р46 і Т 1702. На півночі села — залізнична станція «Губарівка» (напрямок Харків-Суми).

Історія[ред. | ред. код]

Село засноване 1685 року.

За даними на 1864 рік у козацькому хуторі мешкало 923 особи (460 чоловіків та 463 жінка), налічувалось 137 дворових господарств[1].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 41 людина[2].

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Відсоток
українська 95,26%
російська 4,05%
інші 0,69%

Люди[ред. | ред. код]

В селі народилися

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
  2. Мартиролог. Харківська область, ст. 330—331 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 22 серпня 2015.
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела[ред. | ред. код]