Велика Писарівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Велика Писарівка
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Великописарівський район
Рада Великописарівська селищна рада
Код КОАТУУ: 5921255100
Основні дані
Засноване 1662
Статус з 1959 року
Площа 8,71212 км²
Населення 4 437 (01.01.2016) [1]
Поштовий індекс 42800
Телефонний код +380 5457
Географічні координати 50°25′25″ пн. ш. 35°28′54″ сх. д. / 50.42361° пн. ш. 35.48167° сх. д. / 50.42361; 35.48167Координати: 50°25′25″ пн. ш. 35°28′54″ сх. д. / 50.42361° пн. ш. 35.48167° сх. д. / 50.42361; 35.48167
Висота над рівнем моря 125 м
Водойма Ворскла
Відстань
Найближча залізнична станція: Кириківка
До станції: 33 км
До обл. центру:
 - залізницею: 80 км
 - автошляхами: 90,5 км
Селищна влада
Адреса 42800, Сумська обл., Великописарівський р-н, смт Велика Писарівка, вул. Незалежності, 7, тел. 5-18-60
Голова селищної ради Клизуб Леонід Григорович
Карта
Велика Писарівка is located in Україна
Велика Писарівка
Велика Писарівка
Велика Писарівка is located in Сумська область
Велика Писарівка
Велика Писарівка
Велика Писарівка is located in Великописарівський район
Велика Писарівка
Велика Писарівка

Вели́ка Пи́сарівка — селище міського типу, центр Великописарівського району Сумської області України. Розташоване на лівому березі р. Ворскла, за 90 км від м. Суми (автошлях Р45), та за 33 км від залізничної станції Кириківка (на лінії Суми—Богодухів). Поблизу селища розташований пункт контролю Велика ПисарівкаГрайворон на кордоні з Грайворонським районом, Бєлгородська область, Росія. Площа населеного пункту — 8,71212 км2[2]. Також у Великій Писарівці знаходиться «Гетьманський парк».

Географічне розташування[ред.ред. код]

Селище міського типу Велика Писарівка розташоване на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 0.5 км розташоване село Олександрівка, нижче за течією на відстані 2.5 км розташоване село Ямне. На протилежному березі — села Лугівка та Стрілецька Пушкарка.

Річка у цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.

Крізь селище пролягає автомобільні шляхи Т 1705 Т 1901.

Історія[ред.ред. код]

  • Територія сучасної Великої Писарівки була заселена вже в ІІ-VI ст. На околиці селища виявлено ранньослов'янський могильник черняхівської культури, на південному заході від околиці, на березі Ворскли, виявлено також поселення бронзової та ранньої залізної доби. Наприкінці XVII ст. тут знаходились хутори, які підпорядковувались одному з укріплень Бєлгородської оборонної лінії — місту Вільний.
  • Засновано Велику Писарівку за одними даними у 1662 році[3], за іншими — вихідцями з наддніпрянської України в 1709 році на землі, подарованій Петром І фельдмаршалу М. М. Голіцину за його участь в розгромі шведської армії Карла ХІІ. Майже 100 років володіли Писарівкою царські вельможі Голіцини, які почали заселяти навколишні території переселенцями із-за Дніпра. А в 1807 році Слободу, разом з її населенням, що налічувало 5215 душ, купив у Голіциних за 250 тисяч карбованців князь М. Б. Юсупов. Основним заняттям писарівців було хліборобство.
  • Здавна Велика Писарівка була центром народного кобзарського мистецтва на Слобожанщині. Ще в другій половині XVIII ст. тут заснували притулок для сліпих бандуристів. Звідси вийшли кобзарі Є. Х. Мовчан (1898—1968), С. А. Пасюга (1862—1933), Г. С. Кожушко (1879—1924).
  • Селище постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках[4].

Зайнята нацистськими військами 19 вересня 1941 року.

16 листопада 2014 року у селищі було завалено пам'ятник Леніну.

30 грудня 2015 року віруючі Свято-Миколаївської громади УПЦ МП Великої Писарівки звернулись до УПЦ КП щодо прийняття громади в Українську Православну Церкву Київського Патріархату[5].

Населення[ред.ред. код]

Чисельність населення[ред.ред. код]

1959 1979 1989 2001 2016
6233 5865 5898 5437 4437

Національний склад (2001)[ред.ред. код]

українці росіяни
91,8 % 7,5 %

Розподіл населення за рідною мовою (2001)[ред.ред. код]

українська мова російська
92,87 % 6,70 %

Економіка[ред.ред. код]

В економіці селища Велика Писарівка головну роль відіграє сільськогосподарське виробництво. Основні напрямки сільського господарства — тваринництво, вирощування зерна і цукрових буряків.

Природні ресурси — пісок, глина.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

  • Бенший Захар — кобзар
  • Мовчан Єгор Хомич (19.IV (1.V). 1898, с. Велика Писарівка, смт Сумської області. 22.ІІІ.1968, м. Київ) — кобзар. Сліпий з самого дитинства. Учень С. Пасюги. У репертуарі («Невільницький плач», «Про самарських братів»), істор., побутові, жартівливі пісні. Виступав на Республіканській нараді кобзарів та лірників (1939), Всесоюзній нараді вивчення епосу сх. слов'ян (1955). На 4-му Міжнародному з'їзді славістів у Москві (1958). Нагороджений пам'ятною медаллю IV Міжнародного з'їзду славістів. 1978 у Великій Писарівці встановлено пам'ятник М.Єгору Хомичу.
  • Нечвоглод Микола Миколайович — український художник, аквареліст.
  • Середа Іван Михайлович (8 травня 1905, слобода Велика Писарівка (тепер смт Велика Писарівка Великописарівського району), Сумська область — †14 липня 1941, с. Строків Попільнянського району, Житомирська область) — комендант 1-ї дільниці 94-го Сколівського прикордонного загону Українського прикордонного округу військ НКВС, капітан, Герой Радянського Союзу (1965).

Народився 12 жовтня 1880 року в с. Велика Писарівка, Богодухівського повіту, Харківської губернії (тепер Сумська область). Осліп у ранньому дитинстві від віспи. На двадцять другому році життя пішов «у науку» до С. Пасюги і пробув там чотири роки. У 1906 році отримав «одклінщину». Часто був учасником концертів українських культурологічних товариств. Залишилися спогади про виступи кобзаря: зокрема, у Катеринославі (1911 р.), м. Саках (1913 р.), м. Вовчанську на Харківщині (1914 р.). У 1916—1917 рр. — Г. Кожушко з С. Пасюгою та І. Кучугурою-Кучеренком виступає у С.-Петербурзі, 1918 — з Є. Мовчаном кобзарює у Москві.

У репертуарі кобзаря зафіксовано чотири думи: «Про Олексія Поповича», «Про Удову», «Сестра і брат», «Івась Коновченко». Помер 23 січня 1924 року, захворівши на черевний тиф. Похований у с. Велика Писарівка.

Пам'ятки[ред.ред. код]

  • Гетьманський національний природний парк створено з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних природних комплексів Лівобережного лісостепу, зокрема заплави річки Ворскли, що мають важливе природоохоронне, наукове, історико-культурне, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення.

Галерея[ред.ред. код]

Центральна площа
Центральна алея селища
Пам'ятник-погруддя Т. Г. Шевченку
Митний пост Велика Писарівка

Також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.