Перейти до вмісту

Гудзенко Пантелеймон Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Пантелеймон Петрович Гудзенко
Народився27 липня (9 серпня) 1907(1907-08-09)
Дернове
Помер17 серпня 1994(1994-08-17) (87 років)
Київ
Країна УНРСРСР СРСРУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьісторик, архівіст, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materХарківський інститут педагогічної професійної освіти
Галузьісторія СРСР
ЗакладІнститут історії АН УРСР
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор історичних наук
Відомі учніТкачова Людмила Іванівна
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
НагородиЗаслужений діяч науки УРСР Грамота Президії Верховної Ради УРСР Державна премія України в галузі науки і техніки

Пантелеймон Петрович Гудзенко (нар. 27 липня (9 серпня) 1907(19070809), Дернове — 17 серпня 1994, Київ) — український архівіст, археограф, історик, доктор історичних наук1966 року), професор1968 року). Старший лейтенант державної безпеки.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 27 липня (9 серпня) 1907 року в селі Дерновому (нині Тростянецького району Сумської області) в селянській родині. У 1924 році закінчив семирічну школу, після чого у 19241926 роках навчався в агропрофшколі містечка Тростянця, у 19261927 роках — у Харківському педагогічному технікумі. В 1931 році закінчив історичний факультет Харківського інституту педагогічної професійної освіти. У 19301932 роках викладав соціально-економічні дисципліни на робітничому факультеті Харківського сільськогосподарського інституту. Одночасно працював науковим співробітником Центрального державного архіву Жовтневої революції та соціалістичного будівництва УРСР. Член ВКП(б) з березня 1941 року.

Протягом 19301948 років займався науково-дослідною та адміністративною роботою в архівних установах України: старший науковий співробітник, завідувач відділом, заступник начальника Архівного управління НКВС УРСР, з 1943 року — начальник Архівного управління НКВС України. Під час німецько-радянської війни перебував в оперативній групі НКВС УРСР на Південному фронті, Сталінградському фронті, Воронезькому фронті і Першому Українському фронті. У 1947 році захистив кандидатську дисертацію. У 19481950 роках працював у Комісії з історії Великої Вітчизняної війни: старший науковий співробітник, завідувач відділом фондів, заступник голови з наукової роботи. Від 1950 року — в Інституті історії АН УРСР, обіймав посади старшого наукового співробітника (одночасно у 19501952 роках — учений секретар Відділення суспільних наук АН УРСР), завідував відділами археографії (19521955, 1959 роки), історії соціалістичного і комуністичного будівництва (19591964), історії соціалістичного будівництва (19641977), одночасно у 19671977 роках — заступник директора Інституту з наукової роботи, з 1977 року і до виходу на пенсію (1981) — старший науковий співробітник-консультант. Працюючи в Інституті історії АН УРСР, був також членом вченої ради Київського університету, членом наукової ради Головного архівного управління при РМ УРСР.

Жив у Києві в будинку на Печерському узвозі, 8, квартира 30. Помер 17 серпня 1994 року у Києві.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Автор понад 100 праць з історії України новітнього періоду та археографії; відповідальний редактор, член редколегій, керівник авторського колективу низки фундаментальних праць з історії України:

Протягом тридцяти років очолював роботу в Інституті історії АН УРСР з підготовки й видання збірників архівних документів і матеріалів. За його участю видано збірки документів:

  • «Возз'єднання українського народу в єдиній українській радянській державі» (Київ, 1949);
  • «Воссоединение Украины с Россией» (Москва, 1953, том 2);
  • «Робітничий контроль і націоналізація промисловості на Україні (1917—1921)» (Київ, 1957);
  • «Промышленность и рабочий класс Украинской ССР в годы второй и третьей пятилеток» (Київ, 1977, частини 1—2) та інше.

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Комітет з Державної премії України в галузі науки і техніки. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 січня 2013.

Література

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]