Гунхільда Свейнсдоттір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гунхільда Свейнсдоттір
швед. Gunnhildr Sveinsdóttir
Народилася не пізніше 1015
Норвегія
Померла 1060
Gudhemd, комуна Фальчепінг, Скараборг (лен), Швеція
Поховання Gudhemd
Країна  Швеція
 Данія
Норвегія
Діяльність консортка, монарх
Посада королева-консорт
Рід Earls of Laded і Hlaðir dynastyd
Батько Свен
Мати Holmfrid of Swedend
У шлюбі з Свейн II Данський і Анунд III Якоб
Діти Ґіда Шведська і Sweyn the Crusaderd

Гунхільда Свейнсдоттір (швед. Gunhild, Guda або Gyda) (традиційно померла в Ґудхемі, Вестерйотланд, Швеція, близько 1060) - згідно з традиційною думкою, королева-дружина королів Анунда III Якоба Шведського та Свейна II Данського. Однак джерела настільки розпливчасті, що кілька сучасних істориків стверджують, що насправді було дві королеви з цим ім’ям, у Швеції та Данії відповідно.[1] Іноді її називають Гуде або Гірідже, але це, ймовірно, через плутанину з її дочкою Гідою, яка також відома під іменем матері Гуннхільд.[2]

Епоха[ред. | ред. код]

Згідно з «Heimskringla» Сноррі Стурлусона (близько 1230 р.) і сагою «Книтлінга» (1250-ті рр.), вона була дитиною норвезького ярла Свейна Гоконссона та Голмфріди, дочки (або сестри) короля Улофа III Шетконунга та сестри (або племінниці короля) Емунда Старого. Сестра Гуннхільди Сігрід була одружена з вельможею Аслаком Ерлінгсоном в Ядерені.[3]

Королева Швеції[ред. | ред. код]

Свейн Гоконссон утримував частину Норвегії як феодальне володіння під керівництвом Улофа Шетконунга. У 1015 році він зазнав поразки від претендента Олафа Гаральдссона (Олафа Святого) і був змушений разом зі своєю родиною втекти до Швеції. З майже тогочасної хроніки Адама Бременського відомо, що одна Гуннхільда вийшла заміж за сина Улофа Шетконунга і наступника короля Анунда Якоба (1022-бл. 1050) у невідому дату. Інформація знайдена в схоліоні, де сказано: «Гунхільдр, вдова Анунда, не та сама людина, що Гіда, якого вбила Тора».[4] Школіон посилається на уривок з основного тексту Адама, який описує, як Гунхільда проживала у Швеції в бл. 1056 р., після того, як закінчився її шлюб зі Свенном II Данським.[5] На основі цього запису було звичайним у давніх історичних текстах ототожнювати між собою шведську та данську королеву Гунхільдр. Це заперечує історик Стуре Болін, який, ґрунтуючись на уважному читанні тексту Адама, вважає їх двома різними особами, з яких данська королева була дочкою Свейна Гоконссона.[6] Двоє пізніших вчених, Торе Ніберг і Карл Галленкройц, припустили, що Гунхільдр насправді могла бути одруженою з Анундом Якобом і Свейнном II.[7]

Сучасні джерела не згадують жодних дітей Гунхільдри та Анунда Якоба. Однак пізніший данський хроніст Саксон Грамматик й ісландські літописи говорять, що «шведський король», як і раніше, Анунд Якоб, мав дочку, на ім'я Гіда, яку іноді також звали Гуда або Гуннхільд.[8] Можливо, Гіда була дочкою Анунда від іншої жінки, а Гуннхільд була її мачухою. Однак і Саксон, і ісландські літописи є пізніми джерелами, і інформація про походження Гіди може в кінцевому підсумку сходить до неправильного тлумачення тексту Адама Бременського. За словами Адама, Гіда була одружена з королем Данії Свейнном II, який провів деякий час при шведському дворі під час свого політичного вигнання з Данії приблизно в 1047 році. Однак незабаром вона померла в 1048/49 р., нібито отруєна наложницею Свейнна Торою.[9]

Королева Данії[ред. | ред. код]

Король Анунд Яків помер в бл. 1050. Якщо дві Гунхільди були справді однією і тією ж особою, то вдова королева поїхала до Данії і вийшла заміж за вдівця своєї (пасербиці), її колишнього зятя, короля Данії Свенна Естрідссона. Згідно з Annales Lundensis шлюб був укладений у 1052 році[10]. Як цитує Адама Бременського: «Коли все пішло добре для нього, він незабаром забув про небесного царя і привів собі за дружину родичку зі Швеції. Архієпископ [Гамбург-Бременський] був дуже незадоволений цим»[11]. У подружжя народився син Свейнн[12], але шлюб тривав недовго; Церква вважала шлюб незаконним, оскільки вони були занадто близькими – або тому, що були двоюрідними сестрами, або тому, що Свейнн був одружений з її дочкою – і їм загрожувала відлучення, якщо вони не розлучилися. Спочатку Свейнн був розлючений і погрожував спустошити Гамбурзьке архієпископство, але архієпископ наполягав на своїй вимозі. Коли нарешті Папа Лев IX надіслав письмовий запит, Свейнн знайшов причину поступитися і дав своїй королеві лист про розлучення.[11] Таким чином Гунхільд була змушена повернутися до Швеції, в бл. 1051/52. Шлюб Гунхільд та її дочки зі Свейнном також плутали один з одним у пізнішій історіографії.[13]

Пізніше життя[ред. | ред. код]

Після свого мимовільного розлучення Гунхільд повернулася до своїх маєтків у Швеції, можливо, у Вестерґетланд. Адам Бременський називає її Sanctissima й описує її гостинність до єпископа-місіонера Адальварда, якого король Емунд Старий відвернув від тінґа. Адам розповідає, що Адальварда супроводжував до резиденції королеви гірською місцевістю родич короля Стенкіл, можливо, з долини Меларен до Вестерґетланда. Вона присвячувала свій час «гостинності та іншій благочестивій роботі».[5]

Більше про Гунхільд із сучасних джерел нічого не відомо. Згідно з неперевіреною хронікою Йоханнеса Магнуса XVI століття, вона провела решту днів у благочестивому покаянні за свої гріхи та релігійні вчинки. У літописі повідомляється, що вона заснувала майстерню з виготовлення текстилю та звичаїв для канцелярського користування. Найвідомішою її роботою була хорова сукня, яку вона пошила для собору Роскілле. За словами Йоханнеса Магнуса, вона заснувала монастир абатства Гудхем у середині XI століття.[14] Насправді ж цей монастир був заснований рівно через сто років (у 1152 році).[15] Легенда про монастир могла виникнути тому, що вона та її жінки жили ізольованим релігійним життям, створюючи церковні шати у своїх маєтках, одним із яких міг бути Ґудхем. За переказами, вона померла в Ґудхемі, де вона «показала стільки чесноти» під час своєї невдачі, і була похована під надгробком, сформованим за її подобою.

Роки її народження та смерті невідомі, але вона пережила свого першого чоловіка (1050 р. н. е.) і жила під час правління шведського короля Емунда Старого (правління бл. 1050–1060 рр.). Тому вона померла близько 1060 року або пізніше.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ Hans Gillingstam, "Gunhild", Svenskt biografiskt lexikon. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
  2. ↑ Sven Axelson (1955), Sverige i utländsk annalistik 900-1400. Stockholm: Appelbergs, p. 34, 55.
  3. ↑ Snorre Sturluson (1993), Nordiska kungasagor. III. Magnus den gode till Magnus Erlingsson. Stockholm: Fabel, p. 100 (Harald Sigurdssons saga, Chapter 41); Knýtlinga saga, Chapter 23 .
  4. ↑ Adam av Bremen (1984), Historien om Hamburgstiftet och dess biskopar. Stockholm: Proprius, p. 189 (Book III, Scholion 66).
  5. ↑ а б Adam av Bremen (1984), p. 140 (Book III, Chapter 15).
  6. ↑ Sture Bolin (1932), "Kring Mäster Adams text", Scandia 4, p. 230-8.
  7. ↑ Adam av Bremen (1984), p. 189.
  8. ↑ Saxo Grammaticus, Gesta danorum ; Sven Axelson (1955), p. 34, 55-6.
  9. ↑ Adam av Bremen (1984), p. 192 (Book III, Scholion 72).
  10. ↑ Sven Axelson (1955), p. 55.
  11. ↑ а б Adam av Bremen (1984), p. 137 (Book III, Chapter 12).
  12. ↑ Knýtlinga saga, Chapter 23
  13. ↑ Sven Axelson (1955), p. 55-6.
  14. ↑ Johannes Magnus (1620), Swea och Götha Crönika. Stockholm: Ignatium Meurer, p. 515.
  15. ↑ Markus Hagberg (ed.) (2009), Gudhems kloster. Skara stiftshistoriska sällskaps skriftserie, 44. Skara: Skara stiftshistoriska sällskap.

Література[ред. | ред. код]

  • Adam av Bremen (1984), Historien om Hamburgstiftet och dess biskopar. Stockholm: Proprius. Libris 7604979. ISBN 91-7118-447-3
  • Blomberg, Assar (1916), Några anteckningar om Gudhems Församling i Västergötland (Some notes of the congregation of Gudhem in Västergötland). A J Lindgrens Boktryckeri.
  • Gillingstam, Hans, ”Gunhild”, Svenskt biografiskt lexikon [1] [Архівовано 9 березня 2022 у Wayback Machine.] Accessed 27 November 2012.
  • Henrikson, Alf (1989), Dansk historia (Danish history). Stockholm: Bonnier.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гунхільда_Свейнсдоттір&oldid=41890782