Меларен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Меларен (Mälaren)
Меларен (Mälaren)
Мальовничий берег Меларена
59°30′ пн. ш. 17°12′ сх. д. / 59.500° пн. ш. 17.200° сх. д. / 59.500; 17.200Координати: 59°30′ пн. ш. 17°12′ сх. д. / 59.500° пн. ш. 17.200° сх. д. / 59.500; 17.200
Розташування
Країна Flag of Sweden.svg Швеція
Регіон лен Стокгольм, лен Уппсала, Вестманланд і лен Седерманланд
Розташування Mälaren.png
Прибережні країни Швеція
Розміри
Площа поверхні 1140 км²
Висота 0,7 [1] м
Глибина середня 13 м
Глибина максимальна 64 м
Об'єм 14 300 000 000 кубічний метр км³
Вода
Період оновлення 2,2 рік[2] рік
Басейн
Вливаються річки Арбугаон, Ескільстунаон, Гедстреммен, Кольбексон, Свартон
Площа басейну 21 460 км² км²
Країни басейну Швеція
Інше
Міста та поселення Стокгольм, Седертельє, Чепінґ, Вестерос, Ескільстуна, Уппсала, Еншопінґ, Больста, Сіґтюна
Острови Селайон
Мапа озера Меларен
Мапа озера Меларен
Меларен (Mälaren). Карта розташування: Швеція
Меларен (Mälaren)
Меларен (Mälaren)
Меларен (Mälaren) (Швеція)

CMNS: Меларен (Mälaren) на Вікісховищі

Меларен — озеро в середній Швеції, в ленах Стокгольм, Уппсала, Седерманланд та Вестманланд. Третє за площею озеро країни (після Венерна та Веттерна)[3]. Площа 1140 км, максимальна глибина 64 м. На березі Меларена розташовано багато шведських міст, зокрема столиця країни — Стокгольм. У долині Меларену розташовані найродючіші землі Швеції.

Меларен має вихід до Балтійського моря через спеціальні канали, а також сполучене через канали з озером Єльмарен.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Mälaren. // Sjöareal och sjöhöjd. — SMHI. — 25 november 2009. — S. 489. (швед.) — на сайті SMHI Шведського інституту метеорології й гідрології.
  2. http://wldb.ilec.or.jp/Details/Lake/EUR-13
  3. Mälaren на сайті Nationalencyklopedin шведської «Національної енциклопедії». (швед.)
  4. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.