Гута Щецин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

53°29′50″ пн. ш. 14°37′00″ сх. д. / 53.497250° пн. ш. 14.616694° сх. д. / 53.497250; 14.616694

Гута Щецин
Тип бізнес і підприємство
Форма власності акціонерне товариство
Галузь чорна металургія
Доля закритий
Засновано 1897
Закриття (ліквідація) 2005
Штаб-квартира Щецин,
Польща Польща
Попередні назви Eisenwerk Kraft AG (до 1944 року)
Продукція ливарний чавун
www.huta.szczecin.pl (архів сайту)]
CMNS: Гута Щецин у Вікісховищі
Доменні печі заводу незадовго до демонтажу. Фото 2009 року.

«Гута Щецин» (пол. Huta Szczecin) — колишній металургійний завод на півночі Польщі у місті Щецин. Був заснований 1897 року. Закритий 2008 року, після чого майже повністю демонтований. Протягом довгого часу спеціалізувався на виплавці ливарного чавуну.

Історія[ред. | ред. код]

Завод було засновано 1897 року німецьким підприємцем Гвідо фон Доннерсмарком (нім. Guido Henckel von Donnersmarck). Будівництво чавуноливарного заводу у портовому місті Щеттин, що тоді перебувало у складі Німеччини, було пов'язане з планами доставки сюди шведської залізної руди і британського вугілля. Будівництво розпочалося 1896 року, а 1897 року було задуто першу доменну піч. Завод мав власне коксове виробництво. 1906 року на заводі працювало 3 доменних печі. Серед споживачів металу, виплавленого на заводі, були корабельні у місті Щеттин — «AG Vulcan Stettin», «Stettiner Oderwerke» і корабельня «Schichau-Werke» у Ельблонзі.

Під час Другої світової війни завод працював до 1944 року.[1] Після війни, у січні 1947 року Щецин перейшов до Польщі, відтак і завод перейшов до Польщі і був націоналізований і перейменований на «Гута Щецин». У 1950-х роках завод працював на польському — сілезькому — вугіллі і довізній руді — криворізькій, шведській та французькій.[2] У мартенівських печах переробляли металобрухт, зібраний у Померанії та інших областях Польщі, який доставляли у Щецин по Одеру або по морю.[3] Завод мав власний коксохімічний завод для випалу коксу. Шлаки доменних печей перероблялися на цементному заводі.

На початку 1960-х років завод виплавляв 171 тис. т чавуну на рік.[4]

З 2004 року завод належав компанії «Kronospan». У 2005 році завод було зупинено у зв'язку з збитковістю виробництва.[5] Потім було кілька спроб відновити виробництво, однак вони не мали успіху.[1] На момент закриття на заводі було 2 невеличких доменних печі об'ємом 490 м³ кожна. [джерело?] Після 2008 року більшість об'єктів на заводі було демонтовано.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б Huta Szczecin idzie na złom Архівовано 5 березень 2016 у Wayback Machine. на сайті http://httpwww.puds.pl Архівовано 3 квітень 2016 у Wayback Machine.. (пол.)
  2. Тимашев А. К. От Карпат до Балтики: Заметки географа о Польской Народной Республике. — Госуд. изд-во геогр. лит-ры, 1959. С. 126.
  3. Труды Института географии. Т. 56. — Изд-во АН СССР, 1954. С. 67. (рос.)
  4. Коммунист. — Издательство ЦК КП Литвы. — № 9, 1960.
  5. Huta Szczecin stanęła[недоступне посилання з липня 2019] на сайті http://szczecin.wyborcza.pl. (пол.)