Одра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Одер)
Перейти до: навігація, пошук
Одра
Wikimedia-050117-Wroclaw-Oder-1.jpg

Одра у Вроцлаві
Oder-Neisse line between Germany and Poland.jpg
53°40′18″ пн. ш. 14°31′24″ сх. д. / 53.67194400000000343° пн. ш. 14.52361100000000071° сх. д. / 53.67194400000000343; 14.52361100000000071
Витік Фідлув Копець, Судети
Координати витоку 49°36′47″ пн. ш. 17°31′15″ сх. д. / 49.61306° пн. ш. 17.52083° сх. д. / 49.61306; 17.52083
Гирло Щецинська затока Балтійського моря
Координати гирла 53°40′19″ пн. ш. 14°31′24″ сх. д. / 53.67194° пн. ш. 14.52333° сх. д. / 53.67194; 14.52333
Басейн Балтійське море
Площа басейну, км² 118 861 км²
Прирічкові країни Чехія Чехія, Польща Польща, Німеччина Німеччина
Регіон Бранденбург
Довжина, км 854 км
Висота витоку, м 634 м
Висота гирла, м 0
Середньорічний стік 574 м³/сек
Притоки Бубр, Ниса-Лужицька, Ниса-Клодзька, Олава, Качава (ліві)
Варта, Барич (праві)
Водойми у руслі Oderbruch[d]
ідентифікатори та зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap r387605
CMNS: Одра на Вікісховищі
Басейн Одри з розташованими на річці містами

Одра, Одер (пол. та чеськ. Odra, нім. Oder, сіл. Uodra) — міжнародна річка в Центральній Європі. Протікає у західній Польщі, східній Німеччині та східній Чехії. Бере початок у Судетських горах (Чехія) на висоті 634 метра над рівнем моря (Фідлув Копець). Впадає в Одерську губу Щецинської затоки Балтійського моря трьома гирлами — Дзівна, Свіна, Пєєнє. Площа басейну становить 118 861 км², 106 056 з яких у Польщі (89 %), 7 217 в Чехії (6 %), і 5 587 в Німеччині (5 %). Довжина 854 км: 112 км у Чехії, 742 км у Польщі (враховуючи 187 км на кордоні з Німеччиною). На Одрі розташовані великі міста Острава, Вроцлав (нім. Бреслау) і Щецін.

Слов'янська назва — Одра, що прийнята у Чехії, Польщі і Лужиці.

Стародавні римляни називали ріку Віадуа, або Віадрус.

Загальна інформація[ред.ред. код]

Джерело Одри розташоване на південно-східній стороні гори Фідлув Копець в Одерських горах на висоті 633 м над рівнем моря, звідти річка прямує Моравською брамою, далі через Сілезію. У верхній течії між Богуміном й гирлом Ользи[1] на короткій ділянці річка є кордоном між Польщею та Чехією, а у нижній — від гирла Ниси-Лужицької (на 542,4 км течії) — між Польщею та Німеччиною (161,7 км)[2][3]. У Костшин-над-Одрою в Одру впадає Варта.

Нижче міста Грифіно в селі Відухова на 704,1 км, Одра розгалужується на два гирла — Східна Одра, що переходить у Регалицю та вливається до озера Домбе, протікає через центральні ділові райони Щецину, і Західну Одру що оминає із заходу озеро Домбе. В околицях Щецину у Мендзиздроє, Одра вже розгалужується (на додаток до Одеру Східного і Західного) на Дуншицю, Парницю і Святу. Північний рукав Західної Одри, від північного мосту Траси Замковій в Щецині, належить до акваторії польських внутрішніх морських вод.

Ділянка ріки від Поліце, що об'єднує Західний Одер та води з озера Домбе, прямує до Одерської губи та має назву Домянже.

Середній ухил річки в її верхній течії становить 7 ‰, нижче Моравської брами падає до 1 ‰ і середній ухил по всій довжині становить 0,73 ‰.

Притоки[ред.ред. код]

Ліві притоки — Опава, Псіна, Цісек, Олшувка, Страдуня, Особлога, Прушковські-Поток, Ниса-Клодзька, Олава, Сленза, Бистшиця, Средзька-Вода, Ціха-Вода, Качава, Слєпця, Зімніця, Дємбняк, Бяла-Вода, Чарна-Струга, Слонська-Охла, Зімни-Поток, Бубр, Олха, Рача, Ниса-Лужицька, Фінов, Гуніця.

Праві — Остравіце, Ольза, Руда, Бєравка, Клодніця, Чарнка, Мала-Панев, Стобрава, Відава, Єзєжиця, Барич, Кжицкі-Рув, Обжиця, Яблонна, Плішка, Олобок, Грижинка, Варта, Мисла, Кужиця, Стубя, Ружиця, Тива, Плоня, Іна, Говєніця.

Канали[ред.ред. код]

Одра судноплавна на більшій частині своєї течії, від міста Кендзежин-Козле, де річка з'єднується з Глівіцким каналом, до Щецинської затоки.

Канали поєднують Одру з річками Гафель, Шпрее, Вісла та Клодніця.

Міста на Одрі[ред.ред. код]

Основна секція: Острава, Богумін (Чехія), Ратибор, Кендзежин-Козьле, Крапковіце, Ополе, Бжеґ, Олава, Єльч-Лясковіце, Вроцлав, Бжег-Дольний, Сцинава, Шліхтинґова, Ґлоґув, Битом-Оджанський, Нова Суль, Кросно-Оджанське (Польща), Айзенхюттенштадт, Франкфурт-на-Одері (Німеччина), Слубіце, Костшин-над-Одрою, Цединя (Польща), Шведт, Гарц (Німеччина), Грифіно, Щецин, Поліце (Польща).

Секція Дзівни (між островом Волін і материковою Польщею): Волін, Камінь-Поморський, Дзівнув (Польща).

Секція Свіни (між островами Волін і Узедом): Свіноуйсьце (Польща).

Щецинська затока: Нове Варпно (Польща) і Уккермунде (Німеччина).

Секція Пєєнє (між островом Узедом і материковою Німеччиною): Узедом, Лассан, Вольгаст (Німеччина).

Гідрографія[ред.ред. код]

Одра має обмежений обсяг стоку; її середнє відношення стоку до опадів є найнижчим серед річок, що впадають у Балтику. У маловодні періоди, влітку і восени, річка живиться від водосховищ, побудованих у верхів'ях на її притоках. Влітку в верхів'ях водної системи Одри йдуть сильні дощі, а навесні її середня і нижня течії страждають від повені, викликаної талими водами. Обсяг стоку залежить від кількості опадів. Наприклад, у період 1951-80 рр. в верхній течії річки стік Одри становив 45 м³/сек, з екстремумами 4,25 і 890 м³/сек; у той же період в середній течії річки стік становив 530 м³/сек, а крайні значення — 156 та 2169 м³/сек. Річка покрита льодом до 40 днів на рік.

Сильні паводкі: липень — серпень 1496, серпень 1501, серпень — вересень 1515, березень 1565, липень 1675, березень — квітень 1698, березень — квітень 1709, червень — липень 1736, квітень 1785, серпень — вересень 1813, березень 1830, вересень 1831, березень 1838, серпень — вересень 1854, лютий — березень 1876, березень 1891, липень 1903, жовтень 1915, червень 1926, жовтень — листопад 1930, березень — квітень 1940, березень — квітень 1947, січень 1982), липень — серпень 1997, травень — червень 2010[4].

Як і у випадку з багатьма іншими річками світу, які течуть через індустріальні регіони, води Одра сильно забруднені. За даними інспекції з охорони навколишнього середовища тільки за 2012 рік води Одри винесли в Балтійське море велику кількість важких металів, в тому числі 19,1 тонн цинку, 56,1 тонн міді, 7,5 тонн свинцю, 0,4 тонни кадмію, 26,5 тонн нікелю і близько 200 кг ртуті[5]. З риб, які все ще зустрічаються в річці, найбільш поширеними є лящ і вугор.

Галерея[ред.ред. код]

Одра поблизу Бжегу-Дольного

Примітки[ред.ред. код]

  1. Nowa encyklopedia powszechna PWN. T. 4. Warszawa: PWN, 1996, s. 600. 
  2. Ogólna charakterystyka obszaru działania RZGW w Szczecinie (польською). RZGW w Szczecinie. Процитовано 2009-12-15. 
  3. Śródlądowe drogi wodne w regionie (PDF) (польською). RZGW w Szczecinie. Процитовано 2009-12-15. 
  4. Undine — Extremereignisse Oder: Hochwasser, Niedrigwasser
  5. Rocznik Statystyczny Gospodarki Morskiej 2013

Посилання[ред.ред. код]


Річка Це незавершена стаття про річку.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Польща Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Німеччина Це незавершена стаття з географії Німеччини.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Чехія Це незавершена стаття з географії Чехії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.