Гіаліновий хрящ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HialinėKremzlė.JPG

Гіаліновий (склоподібний) хрящ (лат. cartilago hyalinis) — міцний і пружний хрящ, склоподібний через вміст в ньому гомогенної основної речовини, багатої протеогліканами. Містить значну кількість міжклітинної речовини, тому розташований там, де особливо важливими є міцність і пружність. Гіаліновий хрящ є складовою суглобових і реберних хрящів, а також хрящів носа, гортані, епіфіза довгих трубчастих кісток, хрящів трахеї і бронхів[1].

Гіаліновим хрящем вкрита суглобова поверхня епіфізів. Він забезпечує підгонку дотичних суглобових поверхонь, амортизацію, зменшує тертя зчленованих суглобових поверхонь. Товщина хряща залежить від функціонального навантаження на нього і в різних суглобах коливається від 1 до 7 мм.

Гіаліновий хрящ ребра кроля (препарат забарвлений гематоксиліном та еозином)

За своїми фізико-хімічними властивостями гиаліновий хрящ складається з гелю, що містить 70-80 % води, 10-15 % органічних речовин і 4-7 % мінеральних солей. Суглобова поверхня хряща гладка і в умовах норми зволожена синовіальною рідиною. Хрящ не має власної судинної мережі і нервів та харчується, переважно, з суглобової рідини.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. (рос.) Барановский Д.С., Демченко А.Г., Оганесян Р.В., Лебедев Г.В., Берсенева Д.А. Получение бесклеточного матрикса хряща трахеи для тканеинженерных конструкций. — Вестник Российской академии медицинских наук, 2017. — Т. 72, № 4. — С. 254–260. — ISSN 2414-3545. — DOI:10.15690/vramn723.