Гіпертонічний розчин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гіпертоні́чний ро́зчин (лат. solutio hypertonica) — розчин, осмотичний тиск якого вище нормального осмотичного тиску плазми крові або осмотичного тиску в рослинних або тваринних клітинах і тканинах.

Залежно від функціональної, видової й екологічної специфіки клітин осмотичний тиск у них різний, і розчин, гіпертонічний для одних клітин, може виявитися ізотонічним або навіть гіпотонічним для інших. При зануренні рослинних клітин у гіпертонічні розчини він відсмоктує воду з клітин, які зменшуються в об'ємі, а потім подальший стиск припиняється й протоплазма відстає від клітинних стінок (див. Плазмоліз). Еритроцити крові людини й тварин у гіпертонічному розчині також втрачають воду й зменшуються в об'ємі. Гіпертонічні розчини в комбінації з гіпотонічними розчинами й ізотонічними розчинами застосовують для вимірювання осмотичного тиску в живих клітинах і тканинах.

Застосування в медицині[ред.ред. код]

Застосовується як зовнішньо, так і внутрішньо.

У медицині застосовуються 3—10% водяні розчини хлориду натрію, 10—40% водяні розчини глюкози й інші.

Зовнішньо:

  • При лікуванні гнійних ран, захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Розчин завдяки осмотичному впливу сприяє виділенню гною з рани. Розчин має також протимікробну дію. Спосіб застосування: 3-5-10% розчин у вигляді компресів і примочок при лікуванні гнійних ран.

Внутрішньо:

  • Внутрішньовенно — при легеневих, шлункових, кишкових кровотечах, а також для посилення сечовиділення. У вену вводять (повільно) гіпертонічний розчин (10-20 мол 10% розчину).
  • Для промивання шлунку 2-5% розчин призначають усередину — при отруєнні нітратом срібла, який при цьому перетворюється в нерозчинний і нетоксичний хлорид срібла.
  • У вигляді клізми (75-100 мол 5% розчину), щоб викликати дефекацію.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]