Гістаменон
| Гістаменон | |
 Гістаменон Костянтина VIII (1025-1028) | |
| Країна походження |
.png){kind=small} Візантійська імперія |
|---|---|
| З матеріалу | золото |
 Гістаменон у Вікісховищі | |
Гістаменон (грец. νόμισμα ἱστάμενον) — назва для золотих монет Візантійської імперії.
Попередниця гістамнемона — Номізма була також золотою монетою і спадкоємницею Римського солідуса. Карбувалися у до грошової реформи Олексія I Комніна у 1092 році. Це був найвищий номінал валюти Візантії.
Перша грошова реформа Візантії до якої привели різноманітні причини була проведена Никифором II зачепила і вартість номізми. Монета зменшила свою вагу з 4.5 гр. золота до 4.13 грам та розмір з 20 до 18 міліметрів. Нова монета дістала назву — номізма тетартерон, а старі монети називали номізма гістаменон. Щоб розрізняти два сорти номізми, гістаменон було змінено за формою відмінною від оригінального солідусу. Він стає ширший і тонший, а також має увігнуті (scyphate) форми. Пізніше назва гістаменон скорочується до стаменон (στάμενον).
Карбування гістаменона було припинено після 1092. У 12-му і 13-му століттях ім'я стаменон стало чинним для увігнутої Білонної монети і мідних монет трахеа.
Джерела[ред. | ред. код]
- Grierson, Philip (1982). Byzantine coins. Taylor & Francis. ISBN 978-0-416713602. Архів оригіналу за 22 вересня 2014. Процитовано 9 лютого 2011.
- Grierson, Philip (1999). Byzantine coinage. Dumbarton Oaks. ISBN 978-0-88402-274-9. Архів оригіналу за 13 червня 2010. Процитовано 9 лютого 2011.
| ||||||||||||||