Координати: 50°20′23″ пн. ш. 30°21′58″ сх. д. / 50.33972° пн. ш. 30.36611° сх. д. / 50.33972; 30.36611
Очікує на перевірку

ДОТ № 204 (КиУР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ДОТ № 204

50°20′23″ пн. ш. 30°21′58″ сх. д. / 50.33972° пн. ш. 30.36611° сх. д. / 50.33972; 30.36611

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: ДОТ № 204 (КиУР)

ДОТ № 204 — довготривала оборонна точка Київського укріпленого району у селі Юрівка поблизу Києва. Артилерійський командно-спостережний пункт (АКСП). Добре зберігся, є пам'яткою історії, науки і техніки.

Історія

[ред. | ред. код]

ДОТ № 204 був споруджений 1929—1930 року біля першої лінії оборони Київського укріпленого району і належав до 6-го батальйонного району оборони[1][2].

Ця фортифікаційна споруда брала участь у Німецько-радянській війні. У серпні 1941 року ДОТ був командним пунктом 28-го окремого кулеметного батальйону під командуванням капітана Івана Євсійовича Кіпаренка. Разом з іншими дотами цього і сусідніх сіл він належав до опорного пункту «Крим». Під час першого генерального штурму КиУРу, який розпочав 29-й армійський корпус німців 4 серпня 1941 року, АКСП № 204 мав бойовий контакт з ворогом починаючи з перших годин ворожого наступу. Але на даному відтинку німці завдавали допоміжного удару силами одного полку 44-ї піхотної дивізії та не наступали далі села Юрівка. 5 серпня під час бою за село німці захопили ДОТ № 204[3].

Сьогодення

[ред. | ред. код]

У квітні 2010 року ДОТ почали приводити до ладу активісти Міжнародної асоціації дослідників фортифікації «Цитадель» та пошукових об'єднань «Патріот», «Дніпро» і об'єднання ветеранів Афганістану міста Біла Церква за сприяння адміністрації села. Вони розчистили ДОТ від землі та сміття (яких вивезли 13 КамАЗів) та зробили в ньому ремонт. Було побілено стіни, зроблено освітлення, пофарбовано захисною фарбою бронековпаки, всередині влаштовано невелику виставку тощо. В ДОТі планували створити музей, що входив би до музейного комплексу «Оборона Києва, КиУР — Пояс Слави». Він мав стати першим музеєфікованим об'єктом Київського укріпленого району. ДОТ та прилеглу територію у 20 соток об'єднання «Патріот» взяло в оренду строком на 49 років.[4] Розчищений ДОТ було урочисто відкрито 19 червня 2010 р.[5] Пізніше його розорили вандали.[6]

Опис

[ред. | ред. код]

ДОТ № 204 розташований на верхівці пагорба посеред села. Це врита в землю залізобетонна споруда, над якою підіймаються два залізні бронековпаки. Належить до типу «Б». Товщина стелі ДОТу становить 1,35 м. Гарнізон — орієнтовно 18-20 людей.

Всередині ДОТ має кілька приміщень. Вхід знаходиться з північного боку. Він веде до тамбура з бронедверима, за якими розташовані чотири з'єднані ланцюжком невеликі приміщення. Вони сполучені з більшою кімнатою та двома круглими шахтами зі східцями до бронековпаків. У великій кімнаті, швидше за все, були робочі місця операторів та місце відпочинку. Також у її стіні є запасний вихід (зовні засипаний землею). Оскільки ДОТ знаходиться під землею, його приміщення часто заливає вода. Бронековпаки належать до типу «ГАУ» (розроблені Головним артилерійським управлінням). Кожен з них має чотири амбразури. У деяких амбразурах збереглися заслінки. На поверхні ковпаків добре видно сліди від снарядів.[6][7]

Охоронний статус

[ред. | ред. код]

21 грудня 2010 року Міністерство культури України надало ДОТу № 204 статус пам'ятки історії, науки і техніки (охоронний номер 513/39-Ко).[8] За даними станом на 2003 рік, ДОТ мав статус пам'ятки, що перебуває на обласному обліку.[9] Також він має охоронний номер 2600132/39.[5]

Світлини

[ред. | ред. код]
  • Будова
    Будова
  • Бронековпак зі слідами від снарядів
    Бронековпак зі слідами від снарядів

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Київський укріплений район — УР № 1. Карту підготував і викреслив О. Кравченко, ст. методист-інструктор АсМПОУ «Обеліск». Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 17 жовтня 2017.
  2. ↑ Клуб дослідників укріплених районів (7 червня 2015). ДОТи батальйонного району оборони №6 Київського укріпленого району з напрямками їхнього вогню. io.ua. Архів оригіналу за 17 жовтня 2017. Процитовано 17 жовтня 2017.
  3. ↑ А. В. Кайнаран, А. Л. Крещанов, А. Г. Кузяк, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район 1928—1941. — ПП Видавництво «Волинь», 2011. — 356 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-136-4
  4. ↑ Музеефикация ДОТа №204 КиУР. газета «Новая». 24 травня 2010. Архів оригіналу за 31 липня 2016. Процитовано 17 жовтня 2017.
  5. ↑ а б Открытие музея «ОБОРОНА КИЄВА, КиУР – ПОЯС СЛАВИ» в Юровке. Молодёжная общественная организация «Киевский клуб «Красная Звезда». 24 червня 2010. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 17 жовтня 2017.
  6. ↑ а б ДОТ 204. doroga.ua. Архів оригіналу за 17 жовтня 2017. Процитовано 17 жовтня 2017.
  7. ↑ КНП 204. Пояс Слави. Архів оригіналу за 17 жовтня 2017. Процитовано 17 жовтня 2017.
  8. ↑ Список пам'яток (Київська область). Міністерство культури України. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 5 вересня 2017.
  9. ↑ Оборонні об'єкти колишнього Київського укріпрайону. Пояс бойової слави (видання друге, доповнене і виправлене). Київський міський історико-патріотичний клуб «Пошук», наукова редакція Книги Пам'яті України — місто-герой Київ, 2003. Карту виконав Л. Д. Пипа. Архів оригіналу за 6 вересня 2017. Процитовано 17 жовтня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=ДОТ_№_204_(КиУР)&oldid=36710451