Координати: 50°32′30.97″ пн. ш. 30°18′13.40″ сх. д. / 50.54194° пн. ш. 30.30372° сх. д. / 50.54194; 30.30372
Очікує на перевірку

ДОТ № 480 (КиУР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

50°32′30.97″ пн. ш. 30°18′13.40″ сх. д. / 50.54194° пн. ш. 30.30372° сх. д. / 50.54194; 30.30372

ДОТ № 480

ДОТ № 480 — Довготривала оборонна точка, що входила до складу першої лінії оборони Київського укріпленого району. Пам'ятка історії місцевого значення.

Історія

[ред. | ред. код]
ДОТ № 480 у системі оборони 1-го БРО КиУР

ДОТ було побудовано у 1930 році на західній ділянці оборони Києва безпосередньо на передньому краї укріпрайону західніше села Горенка. Ця фортифікаційна споруда мала 2 поверхи, 3 амбразури для станкових кулеметів (основне озброєння). ДОТ № 480 мав спеціальне протихімічне приміщення і тому належить до фортифікаційних споруд типу «Б». Його клас стійкості «М1». Тобто споруда могла витримати 1 влучення 203-мм гаубиці[1].

Організаційно він входив до складу 1-го батальйонного району оборони (БРО) КиУРа, що прикривав район сіл Горенка — Мостище. З початком Німецько-радянської війни гарнізон самої оборонної точки складався з бійців 161-го окремого кулеметного батальйону КиУР. До 24 — 25 серпня 1941 року ДОТ знаходився у тилу радянських військ, бо фронт пролягав західніше. Під час другого штурму КиУР, що розпочався 16 вересня 1941 року, ДОТ № 480 не мав бойового контакту із супротивником. Вдень 18 вересня війська 37-ї армії Південно-Західного фронту розпочали за наказом відхід з КиУРа та міста Київ. Гарнізони ДОТ КиУР належали до останніх, хто відходив на лівий берег Дніпра, серед них був і гарнізон ДОТ № 480. Вдень 19 вересня передові загони 71-ї піхотної дивізії німців зайняли територію 1-го БРО без бою, затримуючи лише дезертирів-червоноармійців та перебіжчиків[2].

Сьогодення

[ред. | ред. код]

ДОТ перебуває в напівзруйнованому стані. Земельна ділянка, де розташована споруда, належить Петру Симоненку. Політик не став огороджувати пам'ятку парканом і трохи облагородив її.[3]

ДОТ має статус пам'ятки історії місцевого значення (наказ Міністерства культури України від 24.09.2008 № 1001/0/16-08, охоронний номер 513/28-Кв).[4]

Використовувався під час оборони Києва при повномасштабному вторгненні Росії в Україні в лютому-березні 2022 року.[5]

Світлини

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: ДОТ № 480 (КиУР)
  • Пам'ятна дошка на ДОТі
    Пам'ятна дошка на ДОТі
  • Загальний вигляд
    Загальний вигляд
  • Пошкодження ДОТа
    Пошкодження ДОТа

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ А. В. Кайнаран, А. Л. Крещанов, А. Г. Кузяк, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район 1928—1941. — ПП Видавництво «Волинь», 2011. — 356 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-136-4
  2. ↑ А. В. Кайнаран, Д. C. Муравов, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район. 1941 год. Хроника обороны. — ПП Видавництво «Волинь», 2017. — 456 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-210-1
  3. ↑ Усадьба Петра Симоненко: Где живет политик. 13 листопада 2012. Архів оригіналу за 7 травня 2018. Процитовано 8 травня 2018.
  4. ↑ Державний реєстр нерухомих пам'яток України - пам'ятки місцевого значення. Міністерство Культури України. Архів оригіналу за 6 травня 2018. Процитовано 8 травня 2018.
  5. ↑ РІК – авторський документальний проєкт Дмитра Комарова | Частина перша (укр.), процитовано 25 березня 2023
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=ДОТ_№_480_(КиУР)&oldid=40793326